Справа № 712/2058/25
Провадження № 1-кс/712/876/25
14 березня 2025 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю особи яка подала скаргу ОСОБА_3 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ОСОБА_5 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність посадових осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, посилаючись на те, що 06 лютого 2025 року нам подано заяву до Директора ТУ ДБР про вчинення кримінального правопорушення працівниками поліції, які виразились в тому, що постанова про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 12023255330000592 від 08 травня 2023 року була винесена з порушенням строків, тобто дізнавач використовуючи свої владні повноваження, ввів заявника в оману з метою усунення його як потерпілого в даному кримінальному провадженні та своїми діями завдав значної моральної, фізичної та матеріальної шкоди, та умисно затягував хід досудового розслідування кримінального провадження.
За таких обставин змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.
В судовому засіданні ОСОБА_5 , свою скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Прокурор та представник Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області до судового засідання не з'явились, повідомлялись належним чином, відповідно до вимог ст..135 КПК України.
Суд, на підставі ст.306 КПК України, визнав можливим розгляд скарги за відсутності вищезазначених осіб, так як дана категорія справ має стислі терміни її розгляду
Слідчий суддя, заслухавши пояснення особи яка подала скаргу, дослідивши матеріали скарги, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами кримінально-процесуального законодавства.
В судовому засіданні встановлено, що в провадженні сектору дізнання Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області перебуває кримінальне провадження за № 12023255330000592 від 08 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України.
ОСОБА_5 в межах даного кримінального провадження, звернувся до дізнавача з заявою про визнання його потерпілим, але йому неодноразово приймались постанови про відмову у визнанні його потерпілим, і така постанова останній раз була винесена 27 липня 2023 року, яка була ним оскаржена та ухвалою слідчого судді скасована 16 липня 2024 року.
На думку заявника в діях дізнавача ОСОБА_6 , в провадженні якого перебувало дане кримінальне провадження, маються ознаки кримінального правопорушення, які виразились у навмисному не визнанні його потерпілим, введення його в оману та прийнятими рішення йому було нанесено матеріальну та моральну шкоду.
Враховуючи зазначені обставини, 06 лютого 2025 року ОСОБА_5 звернувся до Директора ТУ ДБР з заявою в порядку ст. 214 КПК України, яка отримана уповноваженою особою ТУ ДБР 12 лютого 2025 року, відповідно до рекомендованого повідомлення.
На час розгляду справи відсутні дані про внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Відповідно до вимог ч. 1 статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема, п.1 ч.1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження у досудовому провадженні бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 06.04.2016, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв'язку.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є наявність об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Разом з цим, у разі невнесення відомостей (бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР ) заявник має право оскаржити таку відмову до слідчого судді.
Так, відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року в справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п.1 ч.1ст. 303 КПК України слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а тому, у розрізі такої думки Великої Палати Верховного Суду, слідчий суддя повинен з'ясувати наведені обставини судом касаційної інстанції, як такі, що підлягають установленню, у обсязі наявних та поданих до суду доказів, на час розгляду скарги.
Слідчий суддя звертає увагу, що лише наявність у заяві про кримінальне правопорушення конкретних та об'єктивних відомостей, які свідчать про вірогідність вчинення кримінального правопорушення, створює у слідчого/прокурора обов'язок внести їх до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Саме по собі твердження заявника про існування кримінальних правопорушень, за відсутності таких відомостей, не є достатньою підставою для ініціювання досудового розслідування.
В даному випадку, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у заяві (повідомленні) про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо).
Дослідивши скаргу заявника та зміст повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність правових підстав для внесення відомостей до ЄРДР, так як незважаючи на те, що в поданій до Директора ТУ ДБР заяві від 06 лютого 2025 року, ОСОБА_5 просить внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування, остання за своїм змістом та суттю не є повідомленням про кримінальне правопорушення, оскільки не містить жодних даних про його вчинення, за викладених заявником обставин.
За таких обставин, суд вважає, що дана скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.303-309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
ОСОБА_7 в задоволенні скарги - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_8
Повний текст ухвали проголошено 18 березня 2025 року о 14.50 год.