Справа № 541/256/25
Номер провадження 2/541/460/2025
іменем України
14 березня 2025 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Городівського О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Ніколаєнко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
20 січня 2025 року представник ТОВ «Діджи Фінанс» звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з вищевказаною позовною заявою.
В обґрунтування позову зазначив, що 27 липня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 102992138, за яким відповідачу були надані кошти у розмірі 8000,00 грн на споживчі потреби, з встановленим строком користування 30 днів до 26 серпня 2021 року.
12 листопада 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» був укладений договір відступлення прав вимоги № 13Т, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і до боржника ОСОБА_1 за договором № 102992138 від 27 липня 2021 року.
Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги від 12 листопада 2021 року № 13Т, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в сумі 35800,00 грн, з яких: 8000,00грн - сума заборгованості по тілу кредиту; 27000,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 800,00 грн - сума заборгованості за комісією, яка нараховується одноразово.
На підставі наведеного позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 102992138 в сумі 35800,00 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 6000 грн.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с. 49).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив проводити розгляд справи без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с. 8).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи належно повідомлений за адресою місця проживання, зареєстрованої у встановленому законом порядку відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України та шляхом публікації оголошення на веб-сторінці Миргородського міськрайонного суду, офіційного веб-порталу судової влади. Причину своєї неявки суду не повідомив, як і не надіслав заяв чи клопотань про розгляд справи у його відсутність або перенесення розгляду. Відзив на позовну заяву не направив (а.с. 50,54-55).
Згідно з ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до положень ст.ст. 280, 281 ЦПК України, судом ухвалено провести заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановлено ухвалу суду від 14.03.2025 про проведення заочного розгляду справи.
Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.
Зі змісту договору про споживчий кредит № 102992138 від 27 липня 2021 року, який було укладено між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , вбачається, що банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі в сумі 8000,00 грн строком до 26 серпня 2021 року, комісія за надання кредиту - 800,00 грн, яка нараховується одноразово за ставкою 10 відсотків від суми кредиту за договором, проценти за користування кредитом - 3000,00 грн, нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Строк кредитного договору може бути пролонгований за ставкою, зазначеною в договорі. Умови повернення кредиту, сплата процентів, розмір яких зазначено у графіку платежів, паспорті споживчого кредиту, підписані сторонами у електронному вигляді (а.с.17-22).
Платіжне доручення від 27 липня 2021 року № 30383521 свідчить, що ОСОБА_1 отримав від фінансової установи 8000,00 грн (а.с. 23).
12 листопада 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» був укладений договір відступлення прав вимоги № 13Т, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «Діджи Фінанс» право грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 102992138 (а.с. 25-33).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 102992138, сума заборгованості позичальника перед банком становить 35800,00 грн, з яких: з яких: 8000,00 грн - сума заборгованості по тілу кредиту; 27000,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 800,00 грн - сума заборгованості за комісійною винагородою (а.с. 24).
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Положенням ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
В силу вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
В силу вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
У відповідності до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Отже, за змістом наведених норм права, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач отримав від ТОВ «Мілоан» кредитні кошти, які зобов'язався повертати в строки та розмірах, визначених в кредитному договорі від 27 липня 2021 року, але свій обов'язок належним чином не виконував, внаслідок чого має заборгованість перед банком, який право грошової вимоги за кредитним договором № 102992138 передав ТОВ «Діджи Фінанс», уклавши з останнім договір відступлення прави вимоги від 12 листопада 2021 року № 13Т.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 102992138 в розмірі 35800,00 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133, ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Ч.ч. 1-3 ст. 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
На підтвердження понесених витрат на надання правової (правничої) допомоги позивачем подано договір № 42649746 про надання правової допомоги від 01 листопада 2024 року, детальний опис робіт (наданих послуг), акт про підтвердження факту надання правової (правничої) допомоги (а.с. 10-15).
Згідно зазначених позивачем у позовній заяві судових витрат, витрати на професійну правничу (правову) допомогу складають 6000 грн, які повністю підтверджені наданими належними доказами.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що витрати на професійну правничу (правову) допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 6000 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, ст. ст. 256, 264, 526, 527, 530, 543, 553, 554, 610, 623, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746, адреса: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари, Київська область, ІВАN № НОМЕР_2 в АТ «Оксі Банк») заборгованість за кредитним договором від 27 липня 2021 року № 102992138 в розмірі 35800 (тридцять п'ять тисяч вісімсот) грн 00 коп., судові витрати в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О. А. Городівський