Справа № 539/1246/25
Провадження № 2/539/738/2025
19.03.2025
Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Гуменюк Г.М., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Тищенко Інна Вікторівна про визнання права власності в порядку спадкування, -
Позивач ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_3 , звернулася до суду із позовом до Лубенської територіальної громади в особі Лубенської міської ради, третя особа, яка не Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Тищенко Інна Вікторівна про визнання права власності в порядку спадкування.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975р. «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, та містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, встановлено, що позов підлягає залишенню без руху, оскільки не повністю відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.
Від змісту позовної заяви залежать дії суду щодо вирішення питання проведення подальших процесуальних дій по розгляду справи по суті, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, визначення суб'єктного складу спірних правовідносин, дослідження доказів тощо. Від змісту позовних вимог залежить і позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, для реалізації якого має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Тому позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо дотримання процесуального порядку форми та змісту позовної заяви.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають із встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 263-267 ЦПК України. У ній, зокрема, має бути зазначено й висновок суду по суті позовних вимог: які саме права позивача визнано або поновлено; конкретні дії, які відповідач повинен вчинити та на чию користь, або інший передбачений законом спосіб захисту порушеного права.
Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини, а, отже, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
У справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування. Така правова позиція викладена 19 січня 2022 року Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 280/4/18, провадження № 61-403св19.
У даному ж випадку позов пред'явлено до відповідачів Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області та ОСОБА_2 , із постанови приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 22.01.2025року випливає, що заведена спадкова справа № 64/2018 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , що проживав за адресою: АДРЕСА_1 , спадкоємцями згідно закону є його дружина ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_2 . З огляду на зазначене позивачем не обґрунтовано заявлені позовні вимоги до відповідача Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, із врахуванням того, що окрім дружини спадкоємцем є дочка, яка не подавала відмови від прийняття спадщини.
Так позивач подає позовну заяву в порядку спадкування, зі змісту позовної заяви не вбачається, що саме входить до спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , однак у прохальній частині позову ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що в цілому складається з А1 - житловий будинок загальною площею 68,2 кв.м., житловою площею 28,4 кв.м., Б - сарай, В - погріб, б - гараж, №1,2 - огорожа, №3-4 - ворота, №5 - вигрібна яма та право власності на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 5310700000:03:007:0015, площею - 0.0712 га., з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 , при цьому не зазначає чи таке право власності вона просить визнати в порядку спадкування за законом, чи на інших підставах, чи входить вказане майно в коло спадкового майна.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У даному ж випадку із матеріалів позовної заяви встановлено, що наявне рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області № 539/3989/16-ц від 21.06.2017 року, яким визнано за ОСОБА_4 право власності на будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_2 у відповідності до договорів купівлі - продажу майна від 14.08.2009 року, зареєстрованих у державному реєстрі правочинів за №3574647 та № 3574680 відповідно; знято арешт з домоволодіння (будинок та земельна ділянка) по АДРЕСА_2 , накладеного актом опису та арешту майна державного виконавця від 18.08.2011 року в межах ЗВП № 26385688 від 12.05.2011 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 ; знято арешт з домоволодіння (будинок та земельна ділянка) по АДРЕСА_2 , накладеного актом опису та арешту майна державного виконавця від 18.09.2012 року в межах виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа Лубенського міськрайонного суду № 2-1563 від 28.09.2011 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 .
Постановою Верховного суду України від 21 березня 2018 року в справі №539/3989/16-ц, рішення Лубенського міськрайонного суду від 21.06.2017 року та залишено без змін, поновлено виконання вказаного рішення суду.
Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на об'єкти нерухомості виникає право власності саме після внесення даних до Реєстру.
Рішення суду як окремий документ не дозволяє розпоряджатися об'єктом нерухомості та здійснювати будь-які дії з майном. Рішення суду належить до правовстановлюючих документів, що є основою та підставою для реєстраційних дій. Після отримання рішення суду процес реєстрації не буде завершено. Тільки реєстрація права власності буде підставою, зокрема і для передачі у спадок.
Як стверджує позивач, ОСОБА_4 не встиг належним чином зареєструвати право власності на належне йому майно в зв'язку з смертю.
Відповідно до ч.2 ст.83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Враховуючи, вимоги процесуального законодавства позивач зобов'язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.
Зі змісту постанови приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 22.01.2025року встановлено, що по даній спадковій справі між спадкоємцями мається спір і гр. ОСОБА_1 , стверджує, що оригінали документів, що підтверджують право власності померлого на спадкове майно, знаходяться у дочки померлого - ОСОБА_2 , яка відмовляється надати їх для переоформлення та видачі свідоцтв про право на спадщину. Вказані обставини жодним чином не викладено у позовній заяві, є не зрозумілим які саме оригінали документів, що підтверджують право власності померлого на спадкове майно, знаходяться у дочки померлого - ОСОБА_2 , чи будуть вказані документи доказами у зазначеній справі, чи вживались позивачем заходи для отримання чи витребування зазначених документів.
Таким чином, позивачу слід виправити зазначені недоліки позовної заяви.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 ЦПК України позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Додатково суд роз'яснює, відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Тищенко Інна Вікторівна про визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, що не може перевищувати п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У випадку невиконання зазначених в ухвалі вимог позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернена.
Суддя Лубенського міськрайонного суду Г.М. Гуменюк