Справа № 375/603/25
Провадження № 3/375/552/25
18 березня 2025 року селище Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Банах-Кокус О.В. розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою на АДРЕСА_1 , проживає за адресою: на АДРЕСА_2 ,
за частиною 1 статті 173-2 КУпАП,
Зідно з протоколом серії ВАД № 330264 складеного 13 лютого 2025 року, вбачається, що ОСОБА_1 13 лютого 2025 року близько 16 год 00 хв перебуваючи у АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство фізичного та психологячного характеру до свого батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке виражалося у лайці нецензурними виразами, погрожуваннях.
Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
На розгляд справи ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся шляхом направлення повістки за місцем проживання та шляхом направлення повідомлення за його номером телефону у додаток "Viber".
Також дата судового засідання відображалась на веб-сайті Рокинянського районного суду Київської області в рубриці список справ, призначених до розгляду.
Враховуючи, що згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП, відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, судом вживалися заходи щодо виклику ОСОБА_1 , однак останній в судове засідання не з'явився та клопотань про відкладення розгляду справи не направив, суддя вважає неявку ОСОБА_1 пособом затягування розгляду справи з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності, а тому вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності останнього.
На розгляд справи з'явилися з'явився потерпілий ОСОБА_2 та пояснив, що з сином примирилися, у поліцію написав заяву щодо примирення з сином. До сина претензій немає.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшла висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що є підставою для закриття справи.
Відповідно до ст. 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Положеннями ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно диспозиції ч. 1 ст.173-2КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (ді й або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 статті 1 вказаного Закону передбачено, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
Пунктом 17 статті 1 вказаного Закону передбачено, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Окрім того, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи фізичного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, домашнє насильство, зокрема, економічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими навмисно спричиняється позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними іншому члену сім'ї.
Під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
З огляду на правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 545/744/19, факт сварок і непорозумінь на побутовому ґрунті свідчить про наявність конфлікту між подружжям, членами сім'ї та не підтверджує факту вчинення особою, яка притягується до відповідальності, домашнього насильства.
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність повторюваності; системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Систематичність як ознака злочину домашнього насильства визначається як вчинення трьох або більше діянь, які пов'язані однаковими або подібними об'єктами, вчиняються в межах однієї й тієї самої форми вини та спрямовані на досягнення загального результату.
Отже, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Так, до протоколу долучено рапорт від 13 лютого 2025 року, з якого вбачається, що виклик служби 102 здійснив ОСОБА_2 з метою зупинення протиправних дій відносно нього зі сторони його сина.
Прибувши за адресою, працівники поліції виявили заявника ОСОБА_2 , який повідомив, що його син ОСОБА_3 вчиняє відносно нього домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, що виражалося у погрозах, нецензцрній лайці та розбив лобове скло в автомобілі заявника.
Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за обставин викладених у протоколах, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
При таких даних суд не вбачає наявності ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 9, 173-2, 245, 247, 251, 252, 280, 283-287, 294 КУпАП, суд
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст.7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області.
Суддя Олена БАНАХ-КОКУС
Постанова суду набирає законної сили ____________________________
Постанову може бути пред'явлено до виконання до ______________________