Справа № 369/15492/21
Провадження №2/369/382/24
18.03.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
Судді: О.Скрипник
Секретарі: Н.Гребенюк
Позивач: Бельмасов С.В.
Представник позивача: ОСОБА_1
Представник відповідача: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві заяву ОСОБА_3 про призначення судово- психологічної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини і встановлення порядку і способу спілкування з дитиною, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -Бучанська районна державна адміністрація Київської області, про визначення місця проживання дитини разом з матір'ю та встановлення способу участі у вихованні та спілкуванні з донькою батька,
В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 про призначення судово- психологічної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини і встановлення порядку і способу спілкування з дитиною, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -Бучанська районна державна адміністрація Київської області, про визначення місця проживання дитини разом з матір'ю та встановлення способу участі у вихованні та спілкуванні з донькою батька.
До суду надійшла заява позивача ОСОБА_3 про призначення у справі судово-психологічної експертизи. Дане клопотання мотивоване тим, що є необхідність з'ясувати обставини, які мають значення для справи, а саме: під час вирішення питання щодо визначення місця проживання малолітньої дитини необхідно визначити її психологічний стан, баланс її інтересів.
Посилаючись на викладене, позивач просить призначити по справі судову- психологічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:
-Яке ставлення малолітньої дитини ОСОБА_5 до батька та матері;
-Чи є сприятливим для психоемоційного благополуччя та розвитку ОСОБА_5 середовище, в якому вона перебуває;
-Які будуть психологічні наслідки від зміни місця проживання з батьком на місце проживання з матір'ю;
-Які будуть психологічні наслідки у разі відібрання дитини від батька чи передачі дитини матері;
-Чи можна здійснювати примус до дитини щодо контактів з матір'ю;
-Хто з дорослих утворює для ОСОБА_5 соціально-підтримуюче оточення;
-Яким чином сімейна ситуація , індивідуально-психологічні особливості батька ОСОБА_3 та матері ОСОБА_4 , особливості їх виховної поведінки впливають на емоційний стан , психічний розвиток та переживання, благополуччя їхньої доньки, ОСОБА_5 ;
-Чи наявні ознаки психотравмування малолітньої ОСОБА_5 , пов'язані з діями матері та в чому це виражається;
-Чи має бажання малолітня ОСОБА_6 ніколи на момент дослідження бачитись або контактувати у будь-який спосіб з матір'ю та чим це обумовлено.
Проведення судово-психологічної експертизи просили доручити Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України ( м. Київ, вул. Джонса Гарета. 5 У4 ПРИМІЩЕННІ «Зеленої кімнати» зі здійсненням відеофіксації з метою дослідження відеозапису експертизи в суді без виклику дитини.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та його представник- адвокат Шуляк Н.О. підтримали клопотання , просили призначити судову психологічну експертизу.
Представник відповідача, адвокат Єременко О.О. просила відмовити у задоволенні клопотання, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним. Направила заперечення щодо заявленого клопотання.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та заяви учасників по справі, дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви з наступних підстав.
Нормами статей12,13 ЦПК України визначено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового слідства чи суду.
Згідно із частиною 1статті 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до ч.ч. 3, 4, 5ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Згідно ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров'я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженою наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року №53/5із змінами та доповненнями передбачено, що психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви у поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки. Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей тощо.
Предметом розгляду у даній справі є визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком чи матір'ю.
Згідно ст. 160 Сімейного кодексу України, місце проживання малолітньої дитини визначається за згодою батьків, якщо дитина не досягла 10 років. Якщо ж дитині від 10 до 14 років, вона спільно з батьками бере участь у прийнятті рішення щодо свого місця проживання.
Статтею 161 СК України встановлено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Як установлено у судовому засіданні, малолітня ОСОБА_7 з 2022 року по теперішній час постійно проживає разом з батьком, ОСОБА_3 , з матір'ю ОСОБА_4 не спілкується більше року.
З долучених до матеріалів справи документів убачається, що старшим державним виконавцем Б. Кедик залучено спеціаліста /психолога ОСОБА_8 на визначений період ухвалою № 369/15492/21 від 30.05.2024 року . Згідно Звіту психолога ОСОБА_8 , батько дитини, ОСОБА_3 не чинив перешкоди у спілкуванні психолога ОСОБА_8 з дитиною під час візиту, але й не сприяв встановити довірливі стосунки та налагодити контакт. Зі Звіту також убачається, що мати малолітньої дитини ОСОБА_9 вже більше року не допускається батьком до доньки, маючи на руках рішення суду про зустрічі мами з донькою за місцем проживання матері та в місцях рекреаційно- оздоровчого характеру без присутності батька у періоди визначені судом часу спілкування.
З урахуванням обставини справи, ситуації, яка склалася у сім'ї та обстановці у якій перебуває малолітня дитина ОСОБА_7 , а саме: на протязі трьох років проживає разом з батьком ОСОБА_3 та членами його сім'ї, з матір'ю ОСОБА_4 не бачиться більше року через перешкоджання батьком спілкування з матір'ю , не підтримує стосунків, що призвело до повної ізоляції від спілкування та відчуження дитини від матері, зважаючи, що малолітня дитина не зможе обєктивно, незалежно та вільно висловити свою думку, суд вважає, що судово-психологічна експертиза проведена без попереднього тривалого спілкування малолітньої дитини з матір'ю не буде об'єктивною.
Пунктом 2 постанови ПВСУ №8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» звернута увага судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Оскільки позивач не довів, що у справі існує потреба у встановленні психоемоційного стану малолітньої дитини ОСОБА_9 , не обґрунтував зв'язок між призначенням заявленої судової експертизи та обставинами, які є істотними для цієї справи та не можуть бути встановлені іншим способом, зважаючи, що дитина довгий час з матір"ю ОСОБА_4 не спілкується,, має місце відчуження від матері, крім цього призначення судово-психологічної експертизи призведе до затягування розгляду справи, яка перебуває в суді з 2021 року, суд дійшов висновку про відсутність достатніх обґрунтованих підстав для призначення судово-психологічної експертизи, а тому заяву ОСОБА_3 слід залишити без задоволення.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.102, 103, 104, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_3 про призначення судово- психологічної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини і встановлення порядку і способу спілкування з дитиною, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -Бучанська районна державна адміністрація Київської області, про визначення місця проживання дитини разом з матір'ю та встановлення способу участі у вихованні та спілкуванні з донькою батька, залишити без задоволення.
У відповідності до вимогст.353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: Оксана СКРИПНИК