Справа № 368/351/24
провадження № 1-кс/368/62/25
м. Кагарлик Київської області "18" березня 2025 р.
Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
Суддя - ОСОБА_1
При секретарі - ОСОБА_2
За участі сторін:
Сторона обвинувачення:
Прокурор - ОСОБА_3
Потерпіла сторона:
Представник потерпілих - адвокат ОСОБА_4
Законний представник малолітнього потерпілого - ОСОБА_5
Сторона захисту:
Обвинувачений - ОСОБА_6
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7
- розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кагарлицького районного суду Київської області заяву про відвід судді Кагарлицького районного суду Київської області ОСОБА_8 , яка подана захисником обвинуваченого ОСОБА_6 , - адвокатом ОСОБА_7 , який заявлено в кримінальному провадженні № 12023111230001775 від 30.07.2023 року з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 286 КК України щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванівка Чигиринського району Черкаської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, суд, -
В судовому засіданні (основне судове засідання, - слухання справи по суті, - стадія дослідження доказів), яке відбулося 26.02.2025 року (слухання під головуванням судд ОСОБА_9 ), захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , - адвокат ОСОБА_7 заявив відвід судді Кагарлицького районного суду Київської області ОСОБА_8 , про що подав письмову заяву наступного змісту:
- Кагарлицьким районним судом Київської області здійснюється розгляд кримінального провадження № 368/351/24 за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
ОСОБА_6 винним у вчиненні цього кримінального правопорушення себе не визнає. Впевнений, що тілесні ушкодження ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також йому спричинені внаслідок неправомірних дій водієм ОСОБА_13 .
У відповідності до статті 321 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), - головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
01 квітня 2024 року захисником ОСОБА_7 подано на судовому засіданні клопотання про повернення обвинувального акту від 29 лютого 2024 року та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12023 111230001775 від 30.07.2023 року прокурору Обухівської окружної прокуратури Київської області.
Суд, на його думку, - необгрунтовано відмовив у задоволенні цього клопотання, зважаючи на таке.
Обвинувальний акт не відповідав вимогам, передбачених ст. 291 КПК України.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, в ньому не було викладено фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор зважав встановленими. Відсутня фіксація обставин події. Не підтверджено доказами щодо наявності складу кримінального правопорушення в діянні ОСОБА_6 , що суперечить вимогам ст.91 КПК України.
Також в обвинувальному акті (арк. 2) зазначено про те, що 29 липня 2023 року керував автомобілем марки «ВАЗ» водій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Отже, сторона обвинувачення визнала винним саме водія ІНФОРМАЦІЯ_2 , а не ОСОБА_6 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також відсутні в обвинувальному акті висновки щодо неможливості уникнення зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ» водієм ОСОБА_13 .
Обов'язок перевіряти обвинувальний акт на відповідність вимогам закону покладається на суд першої інстанції у підготовчому судовому засіданні, який мав право його повернути прокурору згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України.
20 листопада 2024 року суддя ОСОБА_8 безпідставно відмовив захиснику ОСОБА_7 у задоволенні клопотання про надання доступу до автомобіля «Toyota», модель «Camry» р.н. НОМЕР_1 для вирішення запитань експертним дослідженням спеціалістами Державного науково-дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України в галузі інженерно- транспортних досліджень, зокрема:
1) які дані про параметри руху 29.07.2023 р. о 10 год. 00 хв. автомобіля марки «Тоуоtа», модель «Саmrу» р. н. НОМЕР_1 містяться в модулі системою безпеки?
2) який був характер руху 29.07.2023 р. о 10 год. 00 хв. автомобіля марки «Тоуоtа», модель «Саmrу» р. н. НОМЕР_1 перед подією ДТП 29.07.2023 р. (можливо після неї), виходячи з отриманих даних.
29 липня 2023 року з місця дорожньо-транспортної пригоди в ході огляду місця події зазначені вище пошкоджені транспортні засоби були вилучені та поміщені на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів, який знаходиться за адресою: Київська область, м. Миронівка, вул. Соборності, 139. У тому числі автомобіль марки «Toyota», модель «Camry» р.н. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_14 .
Згідно з ч. 6 ст. 163 КПК України, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Доступ інакше як за постановою суду до автомобіля марки «Тоуоtа», модель «Саmrу» р. н. НОМЕР_1 , - був не можливий, оскільки цей транспортний засіб перебуває на майданчику тимчасового утримання. Такі дії суду не відповідають вимогам ст.22 КПК України.
26 лютого 2025 року подано на судовому засіданні клопотання про призначення судової інженерно-транспортної експертизи. Судом відмовлено в її задоволенні. Вважає таке рішення суду безпідставним, виходячи з такого.
28.08.2023 року за ініціативи сторони обвинувачення проведено інженерно-транспортну експертизу (Висновок експерта № СЕ-19/111-23/40687-ІТ).
Проте, ця експертиза виконана у спосіб, який прямо порушує порядок її проведення, оскільки слідчим та експертом не вживались дії щодо проведення слідчого експерименту за участі водіїв автомобілів - у часників пригоди.
Окрім цього, експертом у висновку не вирішено перші два запитання, зокрема:
- де відносно елементів дороги на місці ДТП відбулося зіткнення між автомобілями марки «Тоуоtа», модель «Саmrу» р. н. НОМЕР_1 , марки «ВАЗ», модель «210994-20», н. з. НОМЕР_2 та марки «Ореl», модель «Vivaro», н. з. НОМЕР_3 , а також де відносно елементів дороги на місці ДТП відбулося зіткнення між автомобілями марки «ВАЗ», модель «210994-20», н. з. НОМЕР_2 та марки «Ореl», модель «Vivaro», н. з. НОМЕР_3 .
Експертом не зафіксовано висоту зіткнення автомобілів марок «ВАЗ», модель «210994-20», н. з. НОМЕР_2 , «Тоуоtа», модель «Саmrу» р. н. НОМЕР_1 , «Ореl», модель «Vivaro», н. з. НОМЕР_3 .
Експерт встановив взаємне розташування автомобілів марки «ВАЗ», модель «210994-20», н. з. НОМЕР_2 та автомобіля марки «Ореl», модель «Vivaro», н. з. НОМЕР_3 в момент первинного контакту під кутом приблизно 10 град, з частковим перекриттям габаритів цих автомобілів.
Проте, задня частина автомобіля марки «ВАЗ», модель «210994-20», н. з. НОМЕР_2 пошкоджена як з правого та і з лівого боку. І автомобіль марки «Ореl», модель «Vivaro», н. з. НОМЕР_3 також має пошкодження передньої частини по всій ширині. Отже, з такого висновку не відомо у встановленому взаємному розташуванню цих автомобілів, як контактували частини автомобіля марки «Ореl», модель «Vivaro», н. з. НОМЕР_3 , - його передня ліва частина та марки ВАЗ - права задня частина, при цьому куті.
На схемі ДТП зафіксовані сліди гальмування, відстань між якими складає 1,3 м. Ці сліди зафіксовані паралельно повздовжній осі проїзної частини, що також підтверджується фотознімками з місця скоєння ДТП, які є у цій справі. А в кінці слідів гальмування є сліди рідини і подряпини на асфальті, які розміщені паралельно цим слідам гальмування.
Установлено, що сліди гальмування, між якими 1.3 м, залишені автомобілем марки ВАЗ. З цього висновок, що кут розташування цих автомобілів в момент первинного зіткнення дорівнював нулю, а не 10 град.
В такому випадку, встановлене експертом взаємне розташування в момент первинного зіткнення автомобілів «ВАЗ» та «Opel», не відповідає слідовій інформації на місці ДТП та пошкодженням на цих автомобілях.
Експерт також встановив друге зіткнення між автомобілями марки «ВАЗ» та «Toyota», але ж не підтвердив це доказами у висновку.
Отже, висновок експерта від 28.08.2023 р. № СЕ-19/111 -23/40687-ІТ суперечить слідовій інформації, зафіксованій на місці пригоди і фотознімкам з місця ДТП, а тому є необгрунтованим та неповним за такого.
Не встановлено відносно яких елементів дороги на місці ДТП відбулося зіткнення між автомобілями марок «Toyota», «ВАЗ» та «Opel». Не зафіксовано висоту зіткнень автомобілів марки «ВАЗ», модель «210994-20», р. н. НОМЕР_2 , марки «Toyota», модель «Самгу» р. н. НОМЕР_1 марки «Opel», модель «Vivaro», р. н. НОМЕР_3 . Взаємне розташування автомобілів «ВАЗ» і «Opel» в момент їх первинного контакту під кутом приблизно 10 град, не відповідає їх пошко дженням.
В такому випадку, встановлене експертним висновком розташування автомобілів марки ВАЗ та марки «Opel» в момент їх первинного зіткнення, суперечить пошкодженням цих автомобілів та слідовій інформації на місці вчинення пригоди.
А друге зіткнення у висновку між автомобілями марок ВАЗ і «Toyota» немає доказів.
В той же час, висновок судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/111-23/49239-ІТ підготовлений на підставі сумнівної транспортно-трасологічної експертизи від 28.08.2023 р. № СЕ-19/111-23/40687-ІТ. Тому висновок судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/111 - 23/49239- ІТ є неналежним та недопустимим доказом.
07.11.2024 року будучи допитаним в судовому засіданні експерт ОСОБА_15 , який виконував транспортно-трасологічну експертизу у цьому провадженні. Він заперечив, що порушив вимоги п. 7 ст. 102 КПК України. Але ж не зміг пояснити відсутність відповіді на два перших запитання, зокрема: відносно яких елементів дороги відбулося зіткнення між автомобілями марок «Toyota», «ВАЗ» та «Opel»? Чому не зафіксовано висоту зіткнень автомобілів марок «ВАЗ», «Toyota», «Ореl»? Від чого стались пошкодження задньої частини автомобіля «ВАЗ»? Які саме пошкодження свідчать про вторинне контактування автомобілів «ВАЗ» та «Тойота»? Яка речова чи слідова інформація підтверджує контактування автомобілів «ВАЗ», «Тойота» та «Опель»? Не зміг пояснити виникнення пошкоджень задньої правої частини автомобіля «ВАЗ» та лівої передньої «Опель»?
Допитаний експерт ОСОБА_16 24.01.2025 року в суді повідомив, що під час складання висновку судової автотехнічної експертизи посилався на висновок транспортно-трасологічної експертизи у цьому провадженні. Не зміг пояснити, чому слідчий ОСОБА_17 з власної ініціативи надав йому додаткові вихідні дані. А також, що висновок за один день складено після подання вихідних даних слідчим.
У відповідності до ст. 22 КПК України сторона здійснює захист на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання своїх правових позицій. Спеціально зазначено, що функції обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатись на один і той же орган чи службову особу. Захист здійснює підозрюваний або обвинувачений і його захисник.
Викладеними вище порушеннями щодо порядку вчинення процесуальних дій на судових засіданнях суддею ОСОБА_8 , у нього є сумніви в його неупередженості. На його думку, головуючий суддя не може винести об'єктивне рішення у цій справі.
Статтею 75 КПК України визначено перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.
Зважаючи на викладене вище, вбачає в діях судді ОСОБА_8 обставини, які викликають сумнів у його неупередженості відповідно до пункту 4 частини 1 статті 75 КПК України.
Згідно зі статтею 80 КПК України подання заяви про відвід після початку судового засідання допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового засідання.
За правилами статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтею 75-79 КПК України суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
У Конвенції про захист прав і основних свобод людини передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).
Зі змісту ст. 6 Конвенції неупередженості суду вбачається, що правосуддя має не тільки здійснюватися, а повинно також демонструватись. Під сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Як правило, неупередженість означає відсутність упереджень або упередженості, при цьому її наявність або відсутність можуть бути перевірені різними способами (справа «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; справа «Мікаллеф проти Мальти», п. 93). Європейський Суд з прав людини у своїй практиці проводить відмінність між суб'єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб'єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі та об'єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь-які обгрунтовані сумніви в цьому відношенні (справа «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; справа «П'єрсак проти Бельгії», п. 30; справа «Грівз проти Сполученого Королівства», п. 69).
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27 липня 2006 р. «об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».
Відповідно до частини першої статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Заява про відвід головуючому судді ОСОБА_8 містить достатніх доказів, які свідчать про наявність підстав для відводу судді, що передбачені нормами КПК України, зокрема: порушеннями вимог статтей 22, 242. 350 КПК України. Конвенції про захист прав людини основоположних свобод. Заява про відвід є мотивованою, грунтується на викладених вище порушеннях норм КПК України під час судових засідань, а тому є обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді ОСОБА_8 .
З огляду на викладене вище, керуючись п. 13 ч. 3 ст. 42, п. 5 ч. 1 ст. 75, ч. 1, 4 ст. 80 КПК України, - захисник обвинуваченого заявляє відвід головуючому судді ОСОБА_18 і..
Справу після заявленого відводу - було направлено до канцелярії Кагарлицького районного суду Київської області, - для визначення судді для розгляду даного кримінального провадження в частині заявленого відводу судді.
26.02.2025 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі ч. 3 ст. 35 КПК України для слухання даного кримінального провадження в частині слухання питання відводу судді ОСОБА_8 в даному кримінальному провадженні був визначений суддя Кагарлицького районного суду Київської області ОСОБА_1 , присвоєно, - справа № 368/351/24, провадження № 1 - кс/368/62/25.
Слухання кримінального провадження в частині заявленого відводу було призначено на 11 год. 00 хв. 07.03.2025 року.
07.03.2025 року слухання кримінального провадження (в частині заявленого відводу судді ОСОБА_8 ) було відкладено на 13 год. 00 хв. 18.03.2025 року, - в зв'язку з письмовим клопотанням захисника обвинуваченого, - адвоката ОСОБА_19 .
В судовому засіданні, яке відбулося 18.03.2025 року захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , - адвокат ОСОБА_7 , - свій відвід судді ОСОБА_8 від 26.02.2025 року, - підтримав та подав письмові доповнення до відводу, - наступного змісту:
- Кагарлицьким районним судом Київської області призначено на 18 березня 2025 року об 13.00 год. розгляд заяви про відвід судді ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 368/351/24.
У відповідності до ст. 22 КПК України сторона здійснює захист на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання своїх правових позицій. Спеціально зазначено, що функції обвинувачення, захисту7 та судового розгляду не можуть покладатися на один і той же орган чи службову особу. Захист здійснює підозрюваний або обвинувачений і його захисник.
На суд покладається обов'язок створити необхідні умови для реалізації сторонами своїх прав, при збереженні об'єктивності і неупередженості у проведенні процесуальних дій.
Відповідно до ухвали суду від 01.04.2024 року встановлено відсутність підстав повернення обвинувального акту прокурору. Як зазначається в ухвалі, на думку учасників судового провадження, за виключенням захисника та обвинуваченого, можливо призначити судовий розгляд. Однак, це не відповідає судовому засіданню від 01.04.2024 p., оскільки представник потерпілих адвокат ОСОБА_4 заявляв клопотання про повернення обвинувального акту.
Клопотання сторони захисту від 08.05.2024 р. про визнання недопустимим висновків експертів від 28.08.2023 p. № СЕ-19/111-23/40687-ІТ судової транспортно-трасологічної (а.с.185,186) та №СЕ-19/111 -23/49239-ІТ (а.с.31,32) від 22.09.2023 р. судової автотехнічної у відповідності до вимог частин 1, 3 ст. 89 КПК України, протоколу огляду ДТП від 29.07.2023 р. та схеми до нього. На яких відсутні підписи водіїв-учасників пригоди, які знаходились на місці ДТП.
Таке ігнорування, необ'єктивність та байдужість судді ОСОБА_8 проявляється до заявлених доказів сторони захисту, які є недопустимими. Всупереч усі клопотання сторони обвинувачення були задоволені.
26.08.2024 р. судом відмовлено у призначенні судової транспортно-трасологічної експертизи у зв'язку з передчасністю, оскільки досліджувалися докази сторони обвинувачення,
Судді ОСОБА_8 відомо про те, що ОСОБА_6 не визнає себе винним і вважає винуватцем ОСОБА_13 , протиправні дії якого були причинним наслідком заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості ОСОБА_10 , ОСОБА_20 .. ОСОБА_21 , а також йому.
20.11.2024 року суддя ОСОБА_8 відмовив у тимчасовому доступі до автомобіля марки «Toyota», модель «Саmry» р.н. НОМЕР_1 експертами ДНДКЦ МВС України з винесенням лише короткої ухвали (а.с. 98,99, 103).
Під час допиту в судовому засіданні експертів ОСОБА_22 (07.11.2024 р.) та ОСОБА_16 (24.01.2025 р.) суддя ОСОБА_8 не дав можливості стороні захисту та представнику потерпілих отримати відповіді на всі запитання. Суддя на засіданні заявив, що суду все зрозуміло і не давав можливість отримати відповідь від експертів, які мали значення для обставин справи. Зокрема: чому на порушення вимог п. 7 ст. 102 КПК України не надали відповідь на перше та друге питання. Де відносно елементів дороги на місці дорожньо-транспортної пригоди відбулося зіткнення між транспортними засобами автомобілем марки «Toyota», модель «Саmry», р. н. НОМЕР_1 з автомобілем марки ВАЗ, модель «210994-20», р. н. НОМЕР_2 та автомобілем марки «Opel», модель «Vivaro», р. н. НОМЕР_3 ? Що Ви маєте на увазі щодо відсутності комплексу слідової інформації? Де відносно елементів дороги на місці дорожньо-транспортної пригоди відбулося зіткнення між транспортними засобами автомобіля марки ВАЗ, модель «210994-20», р. н. НОМЕР_2 та автомобіля марки «Opel», модель «Vivaro», р. н. НОМЕР_3 ?
26.02.2025 року суддя ОСОБА_8 вдруге відмовив стороні захисту у призначенні судової транспортно-трасологічної експертизи.
Однак, на цьому ж судовому засіданні суддя ОСОБА_8 частково задоволив клопотання адвоката ОСОБА_23 в інтересах ОСОБА_14 про передачу на зберігання автомобіля марки «Toyota», модель «Camry» р.н. НОМЕР_1 .
Але ж таке рішення прийнято суддею за відсутності повноважень адвоката ОСОБА_23 в інтересах ОСОБА_14 . Ордер відсутній, а свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Toyota», модель «Camry» р.н. НОМЕР_1 завірено ще в 2024 році особою, яка не є власником ТЗ.
Такими діями, суддя ОСОБА_8 в подальшому заборонив стороні захисту користуватися процесуальним джерелом доказу (висновками експерта), передбаченого ст. 84 КК України. Зокрема, ОСОБА_6 в подальшому з метою реалізації права на захист не зможе заявити клопотання на судовому засіданні про проведення судових експертиз за участю цього автомобіля.
Таке зневажливе ставлення до клопотань сторони захисту має обвинувальний ухил судді ОСОБА_24 . І упередженість в тому, що суддя ОСОБА_8 вважає справу вже вирішеною. Погоджуєтесь чи ні, згодні чи ні, а так буде.
Яскравий приклад упередженості судді ОСОБА_8 про те, що сторона захисту позбавлена об'єктивного та законного рішення у цій справі. Упереджена позиція судді ОСОБА_8 є фактично підставою для відводу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може браги участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Верховний Суд зазначає, що безсторонність (неупередженість) суду має визначатися згідно з:
- суб'єктивним критерієм - при врахуванні особистих переконань та поведінки конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об' єкгивним у цій справі;
- об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Недотримання судом зазначених положень означає в принципі порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що ратифікована Україною, і такі обставини знайшли своє підтвердження в ряді рішень Європейського Суду з прав людини, та самі по собі є обов'язкові для врахування судами України.
У запобіганні недопущення в подальшому подання нових заяв про відвід судді ОСОБА_8 , а також беручи до уваги недовіру до нього, з метою недопущення в подальшому тиску на правосуддя, виникнення будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судці у розгляді справи, просить заявлений відвід задовольнити.
З огляду на викладене вище, керуючись статтями 75, 80, 81 КПК У країни, - захисник обвинуваченого просить суд винести судове рішення у виді ухвали, на підставі якого:
1. Прослухати в судовому засіданні технічний запис судових засідань справи № 368/351/24 перед розглядом заяви про відвід 26.02.2025 року.
2. Ці письмові доповнення до заяви від 26.02.2025 року про відвід судді ОСОБА_8 долучити до справи № 368/351/24.
3. Задоволити заяву про відвід судді ОСОБА_8 .
В судовому засіданні, яке відбулося 18.03.2025 року, обвинувачений ОСОБА_6 підтримав відвід судді ОСОБА_8 та просив його задовольнити.
В судовому засіданні, яке відбулося 18.03.2025 року, прокурор Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , - заперечувала проти заявленого відводу судді ОСОБА_8 .
Свою правову позицію щодо заперечення проти відводу судді ОСОБА_8 , - прокурор обгрунтовувала тим, що на її думку - відвід грунтується лише на незгодою сторони захисту (обвинуваченого та його захисника) з процесуальними рішеннями суду, зокрема, - процесуальними рішеннями судді ОСОБА_8 , які він здійснює під час слухання справи.
На думку прокурора - реальних обставин, які б довзоляли вбачати заінтересованісь судді ОСОБА_8 в результатах розгляду даної справи, - немає, і сторона захисту не навела будь - яких обставин, які б могли бути підставою для відводу судді.
В судовому засіданні, яке відбулося 18.03.2025 року, представник потеорпілих, - авдокат ОСОБА_4 , - підримав заяву про відвід, яка заявлена захисником обвинуваченого, - адвокатом ОСОБА_7 .
Свою правову позиію щодо відводу судді ОСОБА_8 , - предстаник потерпілих фактично обгрутовував обставинами прави, та нормами права, на які здійснював посилання захисник обвинуваченого.
Предсаник потерпілих категорично висловив свою думку щодо необхідності задоволення відводу судді ОСОБА_8 , та просив такий відвід задовольнити.
В судовому засіданні, яке відбулося 18.03.2025 року, зконний представник малолітнього потерпілого, - ОСОБА_5 , - вирішення питання відводу судді ОСОБА_8 , - поклала на розсуд суду.
Суд, розглянувши відвід судді, вислухавши сторону захисту (обвинуваченого, захисника обвиуваченого), яка наполягала на відводу судді, вислухавши потерпілу сторону (представника потерпілих), яка підтримала відвід судді, вислухавши сторону обвинувачення (прокурора), яка заперечувала проти відводу судді, дослідивши матеріали кримінального провадження (в частині, що сосується заявленого відводу судді), - приходить до висновку щодо задоволення відводу, - шляхом внесення судового рішення у виді ухвали, як окремого процесуального доументу (з постановленням в нарадчій кімнаті), обгрунтовуючи своє рішення наступним.
Фактичні обставини справи, встановлені судом в судовому засіданні, та застосування до них норм матеіального та процесуального права.
01.03.2024 року на адресу Кагарлицького рйонного суду Київської області надішло кримінальне провадження № 12023111230001775 від 30.07.2023 року з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 286 КК України щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванівка Чигиринського району Черкаської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого.
01.03.2024 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі ч. 3 ст. 35 КПК України для слухання даного кримінального провадження був визначений суддя Кагарлицького районного суду Київської області ОСОБА_8 , присвоєно, - справа № 368/351/24, провадження № 1 - кп/368/133/24.
04.03.2024 року Кагарлицьким рйонним судом Київської області (під головуванням судді ОСОБА_8 ) винесено ухвалу про відкриття провадження та призначено справу до судового розгляду на 09 год. 00 хв. 01.04.2024 року.
01.04.2024 року Кагарлицьким районним судом Київської області (під головуванням судді ОСОБА_8 ) винесено ухвалу про закриття підготовчого судового провадження та призначенно справу до судового розгляду по суті обвинувалього акту.
Відповідно, - станом на час розгляду відводу судді ОСОБА_8 - суд знаходиться на стадії дослідження доказів.
Як вбачається з позицій сторін, які висловили свою думку щодо необхідності задоволення відводу судді ОСОБА_8 , - в сторін по справі поступово виникло переконання щодо упередженостів розгляду даної справи суддею ОСОБА_8 .
Крайньою межею, після якої сторона захисту подала заяву про відвід судді ОСОБА_8 , - послугувало те, що суддя ОСОБА_8 зняв арешт та фактично повернув один із транспортних засобів, який приймав участь в ДТП.
Дійсно, - повернення транспортного засобу, який приймав участь в ДТП (тобто, - фактичне вибуття такого транспортного засобу з доказової бази), - до завершення дослідження доказів, - може викликати сумнів у неупередженості судді при розгляді кримінального провадження.
Окрім того, - суд звертає увагу на ту обставину, що відвід, заявлений стороною захисту, - підтримано було в судовому засіданні також потерпілою стороною, тобто, - фактично всі сторони, окрім прокурора, - підтримують відвід судді ОСОБА_8 , та, відповідно, - як сторона захисту, так і потерпіла сторона, - мають сумніви у неупередженості судді ОСОБА_8 , що і є підставою для задоволення відводу судді, у неупередженості якого мають сумніви сторони процесу.
Так, згідно ст. 22 КПК України сторона здійснює захист на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання своїх правових позицій. Спеціально зазначено, що функції обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатись на один і той же орган чи службову особу. Захист здійснює підозрюваний або обвинувачений і його захисник.
Як сторона захисту (обвинувачений та його захисник), так і потерпіла сторона (представник потерпілих) мають сумніви у неупередженості судді ОСОБА_8 , та, на думку сторін процесу, - головуючий суддя, - ОСОБА_8 , - не може винести об'єктивне рішення у цій справі.
Також, на думку суду, - переконання сторін кримінального процесу про необхідність у відведенні судді ОСОБА_8 є усталеним, яке формувалося з огляду на процесуальні дії судді, і, на даний момент, - переконання сторін - є остаточним.
Статтею 75 КПК України визначено перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.
З огляду на вищевказане, суд вважає за необхідне застосувати положення п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
Згідно зі статтею 80 КПК України подання заяви про відвід після початку судового засідання допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового засідання.
Щодо тієї обставини, що судді ОСОБА_8 заявлено відвід вже на стадії судового розгляду, - послугвала та обставина, що суддя ОСОБА_8 , коли суд знаходиться на стадії дослідження доказів, - незважаючи на заперечення сторін, в тому числі - прокурора, - повернув транспортний засіб, який приймав участь в ДТП, - володільцю, тобто, - фактично виключивши такий транспортний засіб з доказової бази, що на думку як сторони захисту, так і сторони потерпілої - є неправильно та несправедливо.
У Конвенції про захист прав і основних свобод людини передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).
Зі змісту ст. 6 Конвенції неупередженості суду вбачається, що правосуддя має не тільки здійснюватися, а повинно також демонструватись.
Під сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Як правило, неупередженість означає відсутність упереджень або упередженості, при цьому її наявність або відсутність можуть бути перевірені різними способами (справа «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; справа «Мікаллеф проти Мальти», п. 93).
Європейський Суд з прав людини у своїй практиці проводить відмінність між суб'єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб'єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі та об'єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь-які обгрунтовані сумніви в цьому відношенні (справа «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; справа «П'єрсак проти Бельгії», п. 30; справа «Грівз проти Сполученого Королівства», п. 69).
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27 липня 2006 р. «об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».
Відповідно до частини першої статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Верховний Суд зазначає, що безсторонність (неупередженість) суду має визначатися згідно з:
- суб'єктивним критерієм - при врахуванні особистих переконань та поведінки конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об' єкгивним у цій справі;
- об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
В даному ж випадку такі сумніви існують як у сторони захисту, так і у потерпілої сторони.
Недотримання судом зазначених положень означає в принципі порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що ратифікована Україною, і такі обставини знайшли своє підтвердження в ряді рішень Європейського Суду з прав людини, та самі по собі є обов'язкові для врахування судами України.
Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко і Мартенко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.
Суд в даному випадку вважає, що у сторін процесу (сторони потерпілої, сторони захисту), - склалося таке враження про упередженість судді ОСОБА_8 , яке робить неможливим подальше слухання суддею ОСОБА_8 даного кримінального провадження, адже є підстави вважати, що в разі незадоволення цього відводу, - апріорі, - сторони будуть подавати нові заяви про відвід, зокрема, - таке право має потерпіла сторона, яка теж, - категорично налаштована на відвід судді ОСОБА_8 .
У запобіганні недопущення в подальшому подання нових заяв про відвід судді ОСОБА_8 , а також беручи до уваги недовіру до нього сторін кримінального процесу, з метою недопущення в подальшому тиску на правосуддя, виникнення будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судці у розгляді справи, - заявлений відвід слід задовольнити.
Враховуючи вищевикладене, керуючись п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 7, ст. 8, ч. 1 ст. 9, п. 4 ч. 1 ст. 75, ст.ст. 80, 81, ч.ч. 2, 4 ст. 82, ч. 2 ст. 369, 370 - 372, 376 КПК України, суд, -
Заяву про відвід судді Кагарлицького районного суду Київської області ОСОБА_8 , яка подана захисником обвинуваченого ОСОБА_6 , - адвокатом ОСОБА_7 , який заявлено в кримінальному провадженні № 12023111230001775 від 30.07.2023 року з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 286 КК України щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванівка Чигиринського району Черкаської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, задовольнити.
Відвести суддю Кагарлицького районного суду Київської області ОСОБА_8 від розгляду кримінального провадження № 1 - кп/368/81/25, справа № 368/351/24, за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12023111230001775 від 30.07.2023 року з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 286 КК України щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванівка Чигиринського району Черкаської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого.
Кримінальне провадження № 1 - кп/368/81/25, справа № 368/351/24, за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12023111230001775 від 30.07.2023 року з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 286 КК України щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванівка Чигиринського району Черкаської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
- направити до канцелярії Кагарлицького районного суду Київської області для визначення іншого судді цього ж суду, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 35 КПК України, - для слухання даного кримінального провадження по суті обвинувального акту.
Ухвала оскарженню окремо від остаточного рішення суду першої інстанції в даному кримінальному провадженні (ухвала, вирок), - не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1