Справа №: 164/3290/24
п/с: 2/164/486/2025
19 березня 2025 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Невара О.В.,
при секретарі Шумік О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 2 листопада 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Маневицького районного управління юстиції було зареєстровано шлюб з відповідачем, актовий запис № 84. Від даного шлюбу вони спільних дітей не мають. Спільне життя з відповідачем не склалося. Вони проживають окремо, не підтримують шлюбно-сімейних відносин, спільного господарства не ведуть. Між ними відсутнє взаєморозуміння, вони втратили повагу одне до одного. Фактично їх сім'я розпалася, шлюб збережений бути не може. Розірвати шлюб в добровільному порядку через органи ДРАЦСу домовленості з відповідачем не досягнуто, а тому вона була змушена звернутись до суду. Вважаючи, що їх сім'я розпалась з вини відповідача, ОСОБА_1 просила шлюб між ними розірвати.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 на виклик в судове засідання не з'явився, хоча у встановленому законом порядку завчасно повідомлявся судом про час та місце слухання справи, подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Враховуючи, що ОСОБА_1 в поданій до суду заяві не заперечує щодо розгляду справи у її відсутності та відсутності відповідача, а також те, що в справі є достатньо доказів для вирішення її по суті, суд ухвалив - розглядати справу у відсутності позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 .
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення.
Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В судовому засіданні встановлено, що 2 листопада 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Маневицького районного управління юстиції було зареєстровано шлюб позивача ОСОБА_1 з відповідачем ОСОБА_2 , актовий запис № 84. Від даного шлюбу вони спільних дітей не мають. Спільне життя у позивача з відповідачем не склалося. Вони проживають окремо, не підтримують шлюбно-сімейних відносин, спільного господарства не ведуть. Між ними відсутнє взаєморозуміння, вони втратили повагу одне до одного. Фактично їх сім'я розпалася, шлюб збережений бути не може. Розірвати шлюб в добровільному порядку через органи ДРАЦСу домовленості з відповідачем не досягнуто. Позивач наполягає на розірванні шлюбу, будучи впевненою, що їх сім'я розпалася, відповідач байдуже поставився до заявленого позову, не подав до суду жодних заперечень на позовні вимоги, не з'явився в судове засідання, будучи завчасно повідомленим про місце та час розгляду справи, та не повідомив про причини неявки, подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Наведені обставини дають суду підстави вважати, що сім'я між даним подружжям розпалась і збережена бути не може, а тому шлюб між ним слід розірвати. Подальше збереження подружжям шлюбу є недоцільним, оскільки стосунки між ними істотно суперечать їх інтересам.
За бажанням позивача після розірвання шлюбу їй слід залишити прізвище - ОСОБА_3 .
Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Витрати фізичних осіб, пов'язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.
В судовому засіданні встановлено, що згідно умов договору про надання правничої допомоги № б/н від 9 грудня 2024 року, акту наданих послуг від 9 грудня 2024 року, квитанції № 14 від 9 грудня 2024 року позивачем ОСОБА_1 були понесені витрати на правничу допомогу на загальну суму 4800 гривень.
Відповідачем ОСОБА_2 клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до суду подано не було, неспівмірність таких витрат ним не доведена, а тому суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 4800 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.ст. 137, 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 1211 гривень 20 копійок судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, 4800гривень витрат на професійну правничу допомогу, а всього судові витрати на загальну суму 6011 гривень 20 копійок.
Керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-284, 289, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, суд, -
Шлюб, зареєстрований 2 листопада 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Маневицького районного управління юстиції, актовий запис № 84, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розірвати.
Після розірвання шлюбуОСОБА_1 залишити прізвище - ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 накористь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору, 4800 (чотири тисячі вісімсот) гривень витрат на правничу допомогу, а всього судові витрати на загальну суму 6011 (шість тисяч одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 ,місце реєстрації: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Повний текст судового рішення складено 19 березня 2025 року.
Суддя районного суду О.В. Невар