Справа № 161/2814/25
Провадження № 2/161/1874/25
17 березня 2025 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Філюк Т.М.
за участю секретаря судового засідання Романюк М.М.
позивача ОСОБА_1
представника позивача Наумчука І.П.
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
10 лютого 2025 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Наумчука І.П.звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з 31 липня 2014 року, від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що на даний час з відповідачем разом не проживають, дитина проживає з нею та перебуває на її утриманні, а відповідач не виконує свого обов'язку по утриманню неповнолітньої доньки, батьком якої він являється.
З наведених вище підстав, позивач просить суд стягувати щомісячно на свою користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 5000 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення повноліття.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 лютого 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги та просили позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні не заперечував щодо стягнення аліментів в розмірі 3000 гривень щомісячно.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовну вимоги підлягають до часткового задоволення.
Між сторонами виникли правовідносини, врегульовані нормами Сімейного кодексу України, зокрема, в частині обов'язку батьків утримувати дитину та його виконання.
Згідно положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції).
Відповідно до ч.2 ст.51 Конституції України, ст.180 Сімейного кодексу України - батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Положеннями ст.182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров'я та матеріальне становище дитини, платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, інші обставини, що мають істотне значення; розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно з пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
За частиною 2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Судом встановлено, що позивач та відповідач перебувають в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
Також встановлено, що сторони проживають окремо, малолітня дитина проживає з позивачем та перебуває на її утриманні..
Крім того, за змістом ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.
Окрім того нормами чинного законодавства передбачено, що мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дітей, зокрема, батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дітей.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач працює на посаді налагоджувальника автоматів і напівавтоматів ТзОВ «Земан», розмір його доходу в складає 9310 гривень на місяць. Відповідач в судовому засіданні вказувала, що працює та її офіційний дохід складає близько 20 000 гривень на місяць.
Також встановлено, що домовленості між сторонами щодо сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей не досягнуто.
З врахуванням викладеного, зважаючи на пріоритетність інтересів дитини, на користь якої стягуються аліменти, вік дитини, визначений законом прожитковий мінімум для дітей відповідного віку, особу відповідача, який є чоловіком працездатного віку, його матеріальне становище, суд вважає за можливе визначити аліменти на утримання малолітньої дитини доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3000 гривень, щомісячно, починаючи з дня подання позову та до досягнення дитиною повноліття.
На думку суду такий розмір аліментів буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, фізичного розвитку, підтримки життєдіяльності на достатньому рівні.
Такий розмір аліментів є справедливим, виваженим і розумним, він відповідатиме інтересам та потребам дитини, буде необхідним для забезпечення належних умов для фізичного, розумового, морального і соціального розвитку.
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави 1211 гривні 20 копійок судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», ч.2 ст. 51 Конституції України, ст. 180-183, 191 СК України, ст. 12, 81-82, 141, 263-265, 279, 430 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 ( три тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 лютого 2025 року і до досягнення повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1211 гривень 20 копійок судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Дата складення повного тексту рішення - 19 березня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Т.М.Філюк