Справа № 159/8046/24
Провадження № 2/159/321/25
18 березня 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Лесика В.О.,
з участю секретаря судового засідання Посполітак Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Стислий виклад позовних вимог.
У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, у якому прохає суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №100000667 від 13.07.2024 в розмірі 17838 грн., що складається з: 6000 грн. - заборгованості по тілу кредиту; 7938 грн. - заборгованості за відсотками; 900 грн. - заборгованість за комісією; 3000 грн- заборгованість за неустойкою.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13 липня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» » та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №100000667 про надання фінансового кредиту шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), за умовами якого, відповідач отримала кредитні кошти в сумі 6000 грн шляхом переказу на платіжну карту, зі строком дії 98 днів до 13 липня 2024 року зі сплатою 1,35% від суми кредиту за кожний день користування. Незважаючи на виконання позивачем умов кредитного договору, відповідач свої зобов'язання по кредитному договору перед позивачем не виконала, внаслідок чого у позичальника перед позикодавцем виник борг, сума якого заявлена до стягнення.
Рух справи в суді.
Позовну заяву подано до суду 02.12.2024.
Ухвалою судді від 30.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання. Одночасно, відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.
Позиція учасників судового розгляду.
Відзиву на позовну заяву відповідачем не подано.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав письмове клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилася, подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечує проти задоволення позову.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
13 липня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» » та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №100000667 про надання фінансового кредиту шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), за умовами якого, відповідач отримала кредитні кошти в сумі 6000 грн шляхом переказу на платіжну карту, зі строком дії 98 днів до 13 липня 2024 року зі сплатою 1,35% від суми кредиту за кожний день користування.
За даними квитанції про зарахування №451716357 від 13.07.2024, ОСОБА_1 на підставі Договору №100000667 від 13.07.2024 надано кредит у сумі 6000 грн, який перераховано на платіжну картку №: НОМЕР_1
Розрахунками суми заборгованості по кредитному договорі, доводиться та обставина, що у відповідача перед позивачем наявна сума заборгованості, а саме: сума заборгованості за кредитним договором №100000667 від 13.07.2024 в розмірі 17838 грн., що складається з: 6000 грн. - заборгованості по тілу кредиту; 7938 грн. - заборгованості за відсотками; 900 грн. - заборгованість за комісією; 3000 грн- заборгованість за неустойкою.
Докази сплати відповідачем заборгованості відсутні.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення
Позов підлягає до повного задоволення.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Як встановлено судом, з дослідженого кредитного договору, його підписання відповідачем відбулось електронним підписом з одноразовим ідентифікатором та є безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, правилами надання грошових коштів на умовах фінансового кредиту, з якими позичальник ознайомився перед підписанням кредитного договору та отримання кредитних коштів. Кредитний договір позичальником підписаний шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором в електронному кабінеті.
Відповідачем визнається факту укладення договору, наявна заборгованість по кредитному договорі.
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірів 17838 грн., що складається з: 6000 грн. - заборгованості по тілу кредиту; 7938 грн. - заборгованості за відсотками; 900 грн. - заборгованість за комісією; 3000 грн- заборгованість за неустойкою.
Доказів повернення відповідачем позивачу отриманої у позику за вказаним договором грошової суми у розмірі 6000 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 7938 грн. ; заборгованості за комісією в розмірі 900 грн., матеріали справи не містять, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту, за відсотками та комісією є обґрунтованою, а відтак підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в загальному розмірі 14838 грн.
Разом з тим, щодо позовної вимоги про стягнення неустойки в розмірі 3000 грн, суд не погоджується з огляду на наступне.
Пунктом 13 Заявки кредитного договору (кредитної лінії) №100000667 від 13.07.2024 сторони Кредитного договору обумовили, що неустойка становить 60 гривень, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми виконаного/неналежно виконаного зобов'язання
Частиною 1 ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Водночас ч.1ст.550 ЦК України встановлено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Проте Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язанняза договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит(позику)банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);
3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання(невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування,до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов'язань.
Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від12.06.2024 у справі№ 910/10901/23, який, відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.
Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18жовтня 2023 року в справі №706/68/23(провадження№ 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоч умовами Кредитного договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником неустойки у розмірі 60 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми виконаного/неналежно виконаного зобов'язання, проте п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов'язаннях.
У зв'язку із викладеним, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки в розмірі 3000 грн слід відмовити.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ст.141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з тим, що позовні вимоги задоволено частково, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір, виходячи з такого розрахунку: сума задоволених вимог позивача складає в розмірі 2422,40 грн., тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 2015 гривень: 14838 грн. х 100 % : 17838 грн. х 2422,40 грн. = 2015 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 77, 78, 141247, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 546, 625, 611, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №100000667 від 13.07.2024 року у розмірі 14838 (чотирнадцять тисяч вісімсот тридцять вісім грн.).
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2015 (дві тисячі п'ятнадцять грн. ) гривень сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, юридична адреса: м.Київ, вул. Саксаганського,133-А.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса : АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 18.03.2025.
Головуючий: В.О.Лесик