Справа № 166/1256/24
Провадження №1-кп/157/58/25
18 березня 2025 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 червня 2024 року за №12024030570000221, про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта загальна середня, не працевлаштований, одружений, не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 біля 11 год 30 хв 01 червня 2024 року, знаходячись за місцем спільного проживання із своєю дружиною ОСОБА_5 , з якою він перебуває у сімейних відносинах, за адресою: АДРЕСА_1 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, ст. 29 Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», будучи особою, яка раніше неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за ст. 173-2 КпАП України, зокрема постановами Ратнівського районного суду Волинської області, а саме 05.09.2023, 11.09.2023, 15.05.2024, 30.05.2024 за умисне, систематичне вчинення психологічного насильства по відношенню до своєї дружини ОСОБА_5 , яке виражалось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях в її адресу словами нецензурної лайки, приниженні та залякуванні, чим викликав у потерпілої побоювання за свою безпеку та життя, що призвело до психологічних страждань останньої, а також погіршення якості її життя, що виразилось у формі втрати енергійності, втомі, фізичного дискомфорту, втрати повноцінного сну та відпочинку, негативних переживань та емоційної напруженості, в тому числі втрати самооцінки та позитивних емоцій, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи, що його дії носять систематичний характер, діючи з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, з прямим умислом, спрямованим на вчинення психологічного та фізичного насильства відносно потерпілої ОСОБА_5 , в грубій формі умисно висловлювався нецензурною лайкою відносно дружини, принижував та ображав її словесно, погрожував їй особистою фізичною розправою, спричиненням тілесних ушкоджень, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно потерпілої ОСОБА_5 , та вказані дії викликали в останньої побоювання за свою безпеку та життя, погіршення якості її життя, що виразилось в емоційних розладах, зокрема втраті енергійності, втомі, фізичному дискомфорті, втраті повноцінного сну та відпочинку, переживаннях за власне життя та здоров'я, постійній емоційній напруженості, в тому числі в зниженні самооцінки та негативних емоціях.
Крім того, ОСОБА_4 біля 13 год 00 хв 13 червня 2024 року, знаходячись за місцем спільного проживання із своєю дружиною ОСОБА_5 , з якою він перебуває у сімейних відносинах, за адресою: АДРЕСА_1 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, ст. 29 Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», будучи особою, яка раніше неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за ст. 173-2 КпАП України, зокрема постановами Ратнівського районного суду Волинської області, а саме 05.09.2023, 11.09.2023, 15.05.2024, 30.05.2024 за умисне, систематичне вчинення психологічного насильства по відношенню до своєї дружини ОСОБА_5 , яке виражалось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях в її адресу словами нецензурної лайки, приниженні та залякуванні, чим викликав у потерпілої побоювання за свою безпеку та життя, що призвело до психологічних страждань останньої, а також погіршення якості її життя, що виразилось у формі втрати енергійності, втомі, фізичного дискомфорту, втрати повноцінного сну та відпочинку, негативних переживань та емоційної напруженості, в тому числі втрати самооцінки та позитивних емоцій, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи, що його дії носять систематичний характер, діючи з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, з прямим умислом, спрямованим на вчинення психологічного та фізичного насильства відносно потерпілої ОСОБА_5 , повторно в грубій формі умисно висловлювався нецензурною лайкою відносно дружини, принижував та ображав словесно останню, погрожував їй особистою фізичною розправою, спричиненням тілесних ушкоджень, та в подальшому схопив потерпілу правою рукою за шию та став її душити, внаслідок чого спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді подряпин на лівій боковій поверхні шиї, які по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, чим вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно ОСОБА_5 , та вказані дії викликали у потерпілої побоювання за свою безпеку та життя, погіршення якості її життя, що виразилось в емоційних розладах, зокрема втраті енергійності, втомі, фізичному дискомфорту, втраті повноцінного сну та відпочинку, переживаннях за власне життя та здоров'я, постійній емоційній напруженості, в тому числі у зниженні самооцінки та негативних емоціях.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ст. 126-1 КК України, тобто умисне систематичне вчинення психологічного та фізичного насильства щодо подружжя, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні зазначеного злочину визнав і пояснив, що вчиняв домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_5 , коли саме це було не пам'ятає, але це відбувалося вдома за місцем їх спільного з дружиною проживання по АДРЕСА_1 , зокрема в один з днів біля хліва між ним та дружиною виникла сварка, він ображав останню нецензурними словами, штовхнув її, внаслідок чого потерпіла впала, причиною конфлікту, мабуть, було те, що дружина не зварила вечерю, а інший випадок мав місце також через сварку, під час якої він ображав дружину нецензурними словами, однак чи погрожував їй фізичною розправою на теперішній час вже не пам'ятає. Він був притягнутий неодноразово до адміністративної відповідальності за вчинення щодо дружини ОСОБА_5 домашнього насильства. На теперішній час відносини між ним та дружиною хороші, біля півроку він не вживає алкогольних напоїв, і просить вибачення у дружини та дітей за вчинене, про скоєне шкодує та розкаюється.
Окрім визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.
З показань у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_5 вбачається, що її чоловік ОСОБА_4 01 червня 2024 року по місцю їхнього проживання за адресою: АДРЕСА_1 , будучи у стані алкогольного сп'яніння, сварився, ображав її нецензурними словами, погрожував їй фізичною розправою. 13 червня 2024 року він знову, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись по місцю їх спільного проживання, знову ображав її нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, душив за шию, через що у неї утворилися подряпини. Про вчинення щодо неї чоловіком ОСОБА_4 домашнього насильства вона повідомила правоохоронні органи. Очевидцем вчинення домашнього насильства була їхня дочка, якій 16 років. Внаслідок вчинення чоловіком ОСОБА_4 щодо неї неправомірних дій її стан був не дуже задовільний, зрозуміло, що через такі дії вона нервувалася, не була спокійна. За вчинення домашнього насильства щодо неї останній також неодноразово був притягнутий до адміністративної відповідальності, за що відбував стягнення у виді громадських робіт. Після відбуття стягнень поведінка ОСОБА_4 змінилася на краще, півроку останній не вживає алкогольних напоїв, добре відноситься до неї та дітей, стосунки у сім'ї стали хороші.
Як вбачається з копій постанов Ратнівського районного суду Волинської області від 05 вересня 2023 року, 11 вересня 2023 року, 15 травня 2024 року, 30 травня 2024 року, ОСОБА_4 був визнаний винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КпАП України, а саме у тому, що він, відповідно, будучи притягнутим протягом року до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КпАП України, повторно 28 серпня 2023 року о 14 год 20 хв за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 виражався нецензурною лайкою та словесно погрожував фізичною розправою дружині ОСОБА_5 , внаслідок чого була завдана шкода її фізичному та психологічному здоров'ю, повторно 22 серпня 2023 року о 12 год по місцю свого проживання по АДРЕСА_1 вчинив психологічне насильство в сім'ї, ображав нецензурними словами свою дружину ОСОБА_5 , виганяв її з будинку та погрожував їй фізичною розправою, повторно 09 травня 2024 року о 22 год за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 виражався в сторону ОСОБА_5 нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, повторно 22 травня 2024 року о 22 год 30 хв, перебуваючи за місце проживання по АДРЕСА_1 , виражався у сторону своєї дружини ОСОБА_5 нецензурними словами, погрожував фізичною розправою.
Згідно з протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 13 червня 2024 року, потерпіла ОСОБА_5 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідоме неправдиве повідомлення про вчинення злочину відповідно до ст. 383 КК України, повідомила до поліції про те, що 13 червня 2024 року о 13 годин за місцем проживання по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 вчинив домашнє насильство щодо неї психологічного та фізичного характеру, а саме душив за шию, внаслідок чого на шиї виникло садно.
З висновку судово-медичної експертизи від 14 червня 2024 року № 96 вбачається, що при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_5 в останньої виявлено тілесні ушкодження у вигляді подряпин на лівій боковій поверхні шиї. Дане тілесне ушкодження утворилося внаслідок травматичної дії тупого предмету (предметів) з обмеженою травмуючою поверхнею, за механізмом тертя, терміном утворення не більше однієї доби до моменту обстеження. Тілесні ушкодження у ОСОБА_5 у вигляді подряпин в лівій боковій поверхні шиї по ступені тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень (п. 2.3. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, наказ № 6 МОЗ України від 17.01.1995).
Аналізуючи вищезазначені докази, які узгоджуються між собою у їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, тобто в умисному систематичному вчиненні психологічного та фізичного насильства щодо подружжя, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_5 , повністю доведена.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є умисним і відноситься до категорії нетяжких злочинів, посягає на життя та здоров'я особи, а також особу обвинуваченого, який не судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, займається суспільно корисною працею та утримує троє неповнолітніх дітей.
Суд враховує і те, що обвинувачений ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується негативно та, згідно з висновком органу пробації, рівень його небезпеки для суспільства оцінено як високий, ризик повторного вчинення кримінального правопорушення - як середній.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відсутні.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні, про що зазначено в обвинувальному акті.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності та фактичні обставини вчинення злочину, а також і те, що обвинувачений визнав свою вину у скоєнні злочину, безпосередньо в судовому засіданні просив вибачення у потерпілої та у своїх дітей за скоєнні ним неправомірні дії щодо потерпілої, та остання просила його суворо не карати, мотивуючи тим, що він змінив своє ставлення до неї, протягом останніх півроку відноситься до неї добре, не ображає, має дохід та утримує трьох неповнолітніх дітей, суд дійшов висновку, що покарання ОСОБА_4 належить призначити у виді позбавлення волі строком на 1 рік, і звільнити його на підставі ст. 75 КК України від відбування цього покарання з випробуванням, як про це просив прокурор у судовому засіданні, із встановленням іспитового строку та покладенням відповідних встановлених ст. 76 КК України обов'язків.
При визначенні тривалості іспитового строку та обов'язків, які покладаються на особу, яка звільняється від відбування покарання з випробуванням, суд враховує вищезазначені дані про особу обвинуваченого, визнання ним вини, а також обсяг обвинувачення, та приходить до висновку, що достатнім та необхідним буде визначити ОСОБА_4 іспитовий строк 1 рік з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
На думку суду, при звільненні обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, виправлення останнього забезпечується, зокрема, покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, що дозволить здійснювати контроль з боку уповноваженого органу з питань пробації за його поведінкою.
Частинами 1, 3 ст. 91-1 КК України встановлено, що в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов'язки: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; 2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; 3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; 4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; 5) направлення для проходження програми для кривдників. Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.
Враховуючи фактичні обставини скоєння злочину та тривалість скоєння домашнього насильства щодо потерпілої, з метою формування в обвинуваченого нової моделі поведінки, яка буде неагресивна та базуватиметься на принципах гендерної рівності та поваги до прав людини, суд дійшов висновку про доцільність та необхідність застосування до ОСОБА_6 обмежувального заходу у вигляді направлення його для проходження програми для кривдників строком на три місяці.
Застосування щодо обвинуваченого такого обмежувального заходу у сукупності з зазначеним покаранням із звільненням від його відбування з випробуванням з встановленням іспитового строку та покладенням зазначених обов'язків сприятиме виправленню останнього та запобіганню у майбутньому повторного вчинення ним протиправних дій.
Підстави для застосування заходів забезпечення кримінального провадження відсутні.
Керуючись ст. ст. 368, 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов'язки, що передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
Застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід, а саме направити його для проходження програми для кривдників строком на три місяці.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Камінь-Каширський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Головуючий: ОСОБА_1