154/1071/25
1-кс/154/249/25
18 березня 2025 року м.Володимир
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
з участю прокурора: ОСОБА_3
слідчого: ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимир клопотання слідчого СВ Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025030510000271 від 16.03.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч.4 ст.186 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігів Чернігівської обл., жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, непрацюючого, раніше судимого, востаннє вироком Володимир-Волинського міського суду від 29.12.2020 за ч. 3 ст.185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки,-
Слідчий СВ Володимирського районного відділу поліції ГУ НП у Волинській області ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Володимир-Волинської місцевої прокуратури звернулась до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , будучи судимим за умисні корисливі кримінальні правопорушення, востаннє вироком Володимир-Волинського міського суду від 29.12.2020 за ч. 3 ст.185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на шлях виправлення не став та в період незанятою та непогашеної судимості підозрюється у вчиненні нового умисного корисливого злочину .
Так, 16 березня 2025 року о 18 годині 05 хвилин, ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом з метою заволодіння чужим майном, діючи в умовах воєнного стан, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, який затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента "Про введення воєнного стану в Україні", який продовжено Указом Президента України №26/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.01.2025, який затверджено Законом України № 4220-IX від 15.01.2025 «Про затвердження Указу Президента "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", перебуваючи поблизу кафе «2000», що за адресою місто Володимир, вулиця Луцька, будинок 2-а, усвідомлюючи протиправність своїх дій та суспільно небезпечні наслідки, повторно відкрито викрав, вирвавши з рук ОСОБА_7 мобільний телефон марки «Xiaomі», моделi «Redmi Note 8», вартістю 5000 грн., всередині якого знаходилась сім-картка оператора стільникового зв'язку «Lifecell», вартістю 50 гривень, внаслідок чого спричинив майнову шкоду потерпілій на загальну суму 5050 гривень.
16 березня 2025 року, відомості про дане кримінальне правопорушення було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025030510000271 з попередньою кваліфікацією за ч. 4 ст. 186 КК України.
16.03.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Таким чином, у вчиненні вищевказаного злочину обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Чернігів Чернігівської обл., жит. АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, непрацюючий, раніше судимий, востаннє вироком Володимир-Волинського міського суду від 29.12.2020 за ч. 3 ст.185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, повністю підтверджуються зібраними у кримінальному проваджені доказами, зокрема: протоколом допиту потерпілого, протоколом допиту підозрюваного, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення та іншими.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук та Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011 термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Таким чином, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може здійснити дії, передбачені у п.п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- тяжкість злочину, по якому йому повідомлено про підозру, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, у разі доведення провини, а враховуючи те, що підозрюваний звільнений з місць позбавлення волі, є підстави вважати, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
- враховуючи те, що ОСОБА_5 раніше судима особа, котра відбувала покарання за вчинення аналогічних злочинів, після звільнення належних висновків не зробив та на шлях виправлення не став, у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що останній може незаконно впливати на потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні;
- ОСОБА_5 характеризується негативно, як особа, котра постійно займається злочинною діяльністю, а також те, що він не оцінює свої дії як протиправні, та на даний час підозрюється у вчиненні злочину, котре вчинив в умовах воєнного стану, в громадському місці у денну пору доби, враховуючи суспільну його небезпеку у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- ОСОБА_5 не має постійного джерела прибутку та законних засобів для існування, так як офіційно не працевлаштований, у зв'язку з цим в досудового слідства є обґрунтована впевненість що він продовжуватиме вчиняти кримінальні правопорушення та в подальшому займатись злочинною діяльністю.
Вищевказані обставини, на думку сторони обвинувачення, дають достатні підстави вважати, що лише застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти встановленим та доведеним під час досудового розслідування зазначеними вище у клопотанні ризикам, визначеним у п.п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлено тим, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, якими є особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт не зможе запобігти встановленим та доведеним під час досудового розслідування ризикам.
Заслухавши думку прокурора та слідчого, які просили задовольнити клопотання з підстав, викладених у ньому, думку підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення даного клопотання, просили обрати більш м'який запобіжний захід, приходжу до висновку, що клопотання не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Згідно ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу, в тому числі до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за які відповідно до ч.3 ст.15 ч. 4 ст. 185 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу, а також може вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Відповідно до ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор.
Відповідно до ст.176 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою. Статтею 183 визначено, що вказаний запобіжний захід є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу на недостатню обґрунтованість підозри, оскільки з наданих слідчому судді матеріалів вбачаються протиріччя, які з урахуванням тривалості досудового розслідування на даний час органом досудового розслідування ще не усунуті.
Вказана обставина виключає можливість слідчому судді задовольнити клопотання та обрати щодо підозрюваного найсуворіший запобіжний захід.
Слідчий суддя, згідно ст.194 ч.4 КПК України, має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою ст.194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Встановлено, що протягом судового розгляду даного клопотання прокурором та слідчим не обґрунтовано поза розумним сумнівом наявності виняткових обставин, які дають можливість суду обмежити право підозрюваного на свободу, а доведеність ризиків без достатньо обґрунтованої підозри не є безумовною підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу, що вказаний у клопотанні.
Суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Ковенції.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про доцільність та можливість застосування запобіжного заходу, визначеного ст.176 КПК України, зокрема, у виді цілодобового домашнього арешту.
У відповідності до ч.3 п.1 ст.202 КПК України, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.
Згідно ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання під домашнім арештом може бути продовженим за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.176-178, 181, 193-194, 196-197, 202, слідчий суддя -
постановив:
В задоволенні клопотання слідчого СВ Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Володимирської окружної прокуратури Волинської області, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України - відмовити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на два місяці.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
- заборонити ОСОБА_5 залишати своє житло, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово з понеділка по неділю, за винятком випадків, необхідних для проведення слідчих (процесуальних) дій;
- прибувати до службового кабінету слідчого, який здійснює досудове розслідування в даному кримінальному провадженні з періодичністю 2 раз на тиждень, по вівторках та п'ятницях з 14-ї до 15-ї години;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
Підозрюваного ОСОБА_5 , відповідно до вимог ч.3 п.1 ст.202 КПК України, негайно доставити до місця проживання - АДРЕСА_1 , і звільнити з-під варти.
Строк дії ухвали 2 (два) місяця з дня її оголошення по 18.05.2025 року.
Ухвалу передати для виконання у Володимирський РВП Головного управління Національної поліції України у Волинській області .
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 19 березня 2025 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_8