Справа № 750/1769/25 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/131/25
Категорія - щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР . Доповідач ОСОБА_2
19 березня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участі сторін кримінального провадження
скаржника ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м.Чернігова від 27 лютого 2025 року,
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зобов'язання внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя вказав, що зі змісту поданої заяви про вчинення злочину не вбачається достатніх відомостей, які об'єктивно свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України. Вказані заявником обставини, на переконання слідчого суді, свідчать на наявність спірних відносин щодо проходження ОСОБА_6 військової служби, а відтак, мають вирішуватися судом адміністративної юрисдикції.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою зобов'язати П'ятий слідчий відділ (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Києві внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_6 про скоєння правопорушення від 25 листопада 2024 року.
Посилаючись на норми кримінального процесуального законодавства, Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджений наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року №298 (далі - Положення), вказує, що це Положення не передбачає альтернативи, ніж невідкладне внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄДРД.
Крім того, обов'язок слідчого, дізнавача або прокурора не вимагає оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для вчинення такої процесуальної дії, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. За таких обставин, в ході розгляду скарги на бездіяльність правоохоронного органу, слідчий суддя допустився ряду помилок та прийшов хибного висновку, не взявши до уваги ряд обставин. Переконаний, що подані на розгляд слідчого судді документи свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України.
Заслухавши доповідача, доводи апелянта на підтримку вимог поданої ним апеляційної скарги, прокурора, яка вважала скаргу безпідставною, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Згідно п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4, 5 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
З матеріалів судового провадження вбачається, що 25.11.2024 року ОСОБА_6 звернувся до Директора ДБР із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України, посадовими особами військової частини НОМЕР_1 . На думку, скаржника, такі дії посадових осіб військової частини полягають у тому, що без будь-якого наказу та наявних підстав його, ОСОБА_6 було переведено з військової частини НОМЕР_2 до військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду командира взводу в/ч НОМЕР_1 .
Вважає, що видання наказу про таке призначення на посаду в іншу частину, без виключення із списків особового складу в/ч НОМЕР_2 саме і свідчить про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України.
Тоді як скарга ОСОБА_6 , адресована слідчому судді, містить посилання про фальсифікацію самого звернення особи та про невірну кваліфікацію кримінального правопорушення, яке було предметом перевірки ТУ ДБР.
Крім того, до матеріалів скарги наданий лист за підписом Керівника П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, зміст якого зводиться до наступного. У зверненні ОСОБА_6 відсутні обставини, які свідчать про спричинення командуванням військової частини НОМЕР_2 істотної шкоди або тяжких наслідків охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. При цьому, щодо суті порушеного звернення вказано, що воно стосувалося саме не надання контракту командуванням військової частини НОМЕР_2 про проходження ОСОБА_6 військової служби.
Тобто, з досліджених матеріалів апеляційний суд позбавлений можливості зробити однозначні висновки на рахунок порушеного заявником питання, яке обґрунтоване посиланням на матеріали, які жодним чином не розкривають зміст порушеного питання.
Так, заявник скаржиться до слідчого судді на дії командування однієї частини, проте надана ним відповідь з ТУ ДБР стосувалася не службового підроблення, а лише ненадання контракту іншою військовою частиною. В той же час до розгляду по суті скарги слідчим суддею, була надана в копії відповідь заявнику ОСОБА_6 з військової частини НОМЕР_2 . З цієї відповіді встановлено, що ОСОБА_6 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 24.02.2022 року №1, було зараховано до списків особового складу саме цієї частини. Також особі повідомлено про неможливість надати копії документів, на підставі яких ОСОБА_6 було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , у зв'язку з їх знищенням з активними бойовими діями, які відбувались на території Чернігівської області в лютому-квітні 2022 року та в яких приймав безпосередню участь особовий склад військової частини НОМЕР_1 .
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні скарги слідчий суддя виходив з того, що скарга не містить достатніх відомостей про кримінальне правопорушення.
Апеляційний суд, проаналізувавши саму скаргу та додані до неї документи, погоджується з висновками слідчого судді, що сама заява про злочин не містить даних про те, що в діях посадових осіб вбачаються ознаки кримінального правопорушення. Більше того, сам заявник посилаючись на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду та вказує про встановлення вказаним рішенням укладення контракту з військовою частиною НОМЕР_2 . Ця інформації співвідноситься і з листом військової частини НОМЕР_2 , яка не заперечує вказаного факту. В той же час, поважні причини знищення документів щодо списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , позбавляють суд можливості перевірити вказану заявником інформацію, тоді як вказані ОСОБА_6 факти не містять інших даних, що вказують на вчинення посадовими особами злочину.
Наявність різних наказів про звільнення, а також незаконність факту переведення до іншої військової частини наразі вирішується в порядку адміністративного судочинства, а відтак, службове підроблення та незаконність переведення не є тотожними поняттями, а отже, наявність судового рішення щодо незаконності переведення ОСОБА_6 до іншої частини, автоматично не свідчить про службове підроблення. Наразі поновлення прав ОСОБА_6 відбувається в порядку адміністративного судочинства, а тому висновки слідчого судді є цілком обґрунтованими.
По суті скарга про вчинення кримінального правопорушення містить лише суб'єктивний виклад обставин та не містить відомостей, за якими можна визначити наявність елементів об'єктивної та суб'єктивної сторін кримінального правопорушення.
Оскільки зазначені скаржником відомості, без достатніх обґрунтувань своєї позиції з посиланням на конкретні факти, не є належною підставою для ініціювання кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до обгрунтованого висновку, що зазначені у скарзі відомості не свідчать про вчинення кримінального правопорушення, а отже, не можуть бути підставою для внесення вказаних захисником відомостей до ЄРДР.
Відтак, апеляційний суд вважає, що слідчим суддею перевірені доводи скаржника, надана належна оцінку матеріалам провадження, та обґрунтовано прийняте рішення про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність щодо невнесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення, а тому ухвала слідчого судді є законною і підстави для її скасування відсутні.
При цьому колегія суддів зауважує, що безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 422, 424 КПК України колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м.Чернігова від 27 лютого 2025 року, якою відмовлено у задоволенні його скарги на бездіяльність уповноважених осіб П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10