Чортківський районний суд Тернопільської області
копія
17 березня 2025 року Справа № 608/184/25
Номер провадження1-кс/608/195/2025
Слідчий суддя Чортківського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря с/з ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши в залі судового засідання № 1 в місті Чорткові в режимі відеоконференції в системі easycon, з застосуванням прокурором власного технічного засобу зв'язку, клопотання прокурора Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12025216110000022 від 21.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
Прокурор Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12025216110000022 від 21.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
В клопотанні вказав, що слідчим відділенням Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025216110000022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.
Так, 21.01.2025 року надійшов рапорт ст. о/у СКП Чортківського РУП, про те, що в ході виконання службових обов'язків на території обслуговування Чортківського РУП ГУПП в Тернопільській області, отримано оперативну інформацію про те, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , в період часу з вересня по листопад місяць 2024 року, шляхом обману та зловживання довірою, незаконно заволодів коштами, що належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у сумі 36 750 гривень.
21 січня 2025 допитано в якості потерпілого ОСОБА_5 , який під час свого допиту повідомив, що ОСОБА_4 запропонував перевести його за винагороду із В/Ч НОМЕР_2 , у якій він служить, у військову частину в АДРЕСА_1 , за що ОСОБА_5 неодноразово здійснював грошові перекази на банківські рахунки ОСОБА_4 , через мобільні додатки.
В подальшому потерпілий вказав, що на даний час ОСОБА_4 проживає разом із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Під час досудового розслідування, встановлено факт можливої причетності до вчинення злочину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 .
Допитані в якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили факт проживання ОСОБА_4 , спільно із своєю дружиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в житловій квартирі яка розташована за адресою АДРЕСА_2 . У відповідності до довідки виданої 11.03.2025 головою ОСББ «Рідна оселя-84» ОСОБА_4 проживав спільно із ОСОБА_6 , в житловій квартирі яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Так, 13.03.2025, у відповідності до ухвали слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області №608/184/25 (номер провадження 1-ус/608/191/2025) від 13.03.2025, в приміщенні житлової квартири АДРЕСА_3 , яка на праві приватної власності в розмірі по 1/3 належить: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , був проведений санкціонований обшук, під час якого було виявлено та вилучено наступні речі та майно:
- три СІМ карти операторів мобільного зв'язку, які упаковані в сейф-пакет НПУ №PSP1040943, що був в подальшому опечатаний та підписаний учасниками слідчої дії;
- три банківські картки (дві ПрАТ «Ощад Банк» із номерами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та одна АТ «ПУМБ» із номером 4314140211374928), які упаковані в сейф-пакет НПУ №PSP1040940, що був в подальшому опечатаний та підписаний учасниками слідчої дії;
- один мобільний телефон торгової марки «Редмі», чорного кольору із чохлом чорного кольору, які упаковані в сейф-пакет НПУ №PSP1040942, що був в подальшому опечатаний та підписаний учасниками слідчої дії.
Прокурор ОСОБА_3 вказує, що з огляду на викладене, на даний час у кримінальному провадженні необхідно накласти арешт на вказані речі та майно, з метою її збереження, як речових доказів, які зберігають на собі сліди кримінального правопорушення.
В судовому засіданні прокурор Тернопільської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_3 клопотання підтримує, просить задоволити.
Слідча суддя, дослідивши клопотання та додані до нього письмові докази, приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
За положеннями ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, а саме в розумінні ч.1 ст. 98 КПК України збереження матеріальних об'єктів, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Метою накладення арешту на майно є необхідність збереження речових доказів.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була 6 піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Вирішуючи питання про арешт майна, для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися у клопотанні слідчого чи прокурора, які звертаються з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину.
Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що втручання в право на мирне володіння майном повинне здійснюватися з дотриманням справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).
Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються та метою, якої прагнуть досягти, шляхом ужиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності (рішення у справі «Прессос компанія Нав'єра А.О.» та інші проти Бельгії»).
Таким чином, даючи оцінку відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідкам арешту майна для його власника, слідча суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задоволити, як законне та обгрунтоване.
Врахувавши наведені обставини, слідча суддя вважає, що прокурором доведена необхідність у накладенні арешту на вказані речі, оскільки є достатні підстави вважати, що вони являються речовим доказам у кримінальному провадженні та можуть бути використані, як доказ доведення факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 172, 173, 175 Кримінального процесуального кодексу України, слідча суддя,
Клопотання Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12025216110000022 від 21.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України - задоволити.
Накласти арешт на наступні речі та майно:
- три СІМ карти операторів мобільного зв'язку, які упаковані в сейф-пакет НПУ №PSP1040943, що був в подальшому опечатаний та підписаний учасниками слідчої дії;
- три банківські картки (дві ПрАТ «Ощад Банк» із номерами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та одна АТ «ПУМБ» із номером 4314140211374928), які упаковані в сейф-пакет НПУ №PSP1040940, що був в подальшому опечатаний та підписаний учасниками слідчої дії;
- один мобільний телефон, торгової марки «Редмі», чорного кольору, із чохлом чорного кольору, які упаковані в сейф-пакет НПУ №PSP1040942, що був в подальшому опечатаний та підписаний учасниками слідчої дії.
Роз'яснити, що відповідно до вимог ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково, якщо буде доведено, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга апеляційному суду Тернопільської області через Чортківський районний суд протягом п'яти днів з дня її оголошення, або в той же строк з дня отримання її копії.
Слідчий суддя:/підпис/
З оригіналом згідно:
Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах кримінального провадження № 12025216110000022 від 21.01.2025
Ухвала набрала законної сили «____»________________ 2025 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Копію ухвали видано «___»________________2025 року.
Секретар: