Справа № 605/75/25
Провадження №3/605/44/2025
Іменем України
18 березня 2025 рокум.Підгайці
Суддя Підгаєцького районного суду Тернопільської області Кравчук В.М., розглянувши матеріали, що надійшли з СПД № 2 (м. Підгайці) ВП № 1 (м.Бережани) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , виданий 03.03.2009 року Підгаєцьким РВ УМВС України в Тернопільській області, РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, непрацевлаштованого, з середньою спеціальною освітою, тел. НОМЕР_3 ,
за ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
03.03.2025 до Підгаєцького районного суду Тернопільської області з СПД №2 (м.Підгайці) ВП №1 (м.Бережани) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення трьох адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
1. За протоколом серії ВАД №278058 від 25.02.2025 ОСОБА_1 23 лютого 2025 року приблизно о 17 годині, перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру стосовно дружини ОСОБА_2 , в ході якого виражався в її сторону нецензурними словами та завдав їй удару в область живота, в присутності малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Своїми діями ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно малолітньої особи, внаслідок чого останній була завдана шкода її психічному здоров'ю.
2. За протоколом серії ВАД №620206 від 25.02.2025 ОСОБА_1 23 лютого 2025 року приблизно о 17 годині, перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру стосовно дружини ОСОБА_2 , в ході якого виражався в її сторону нецензурними словами та завдав їй удару в область живота, в присутності малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Своїми діями ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно малолітньої особи, внаслідок чого останньому була завдана шкода його психічному здоров'ю.
3. За протоколом серії ВАД620207 від 25.02.2025 ОСОБА_1 , 23 лютого 2025 року приблизно о 17 годині, перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру стосовно дружини ОСОБА_2 , в ході якого виражався в її сторону нецензурними словами та завдав їй удару в область живота, в присутності малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Своїми діями ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно малолітньої особи, внаслідок чого останньому була завдана шкода його психічному здоров'ю.
Постановою суду від 18.03.2025 справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, були об'єднані в одне провадження.
У судовому засіданні 18.03.2025 ОСОБА_1 свою вину визнав, пояснив, що між ним і дружиною виник конфлікт, в ході якого він дійсно виражався в її сторону нецензурними словами, навіть штовхнув її. При цьому вона також відповідала з використанням нецензурної лексики, але після того, як він зачепив її в області живота, схопила телефон і викликала поліцію. Вже після цього інциденту, у той же вечір, вони помирилися і більше не сварилися. Цей конфлікт дітей жодним чином не стосувався, діти бавились в кімнаті, а вони з дружиною вечеряли на кухні, тому скоріш за все, і не чули, що батьки сварилися.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оцінюючи зібрані у справі докази у їх повній сукупності, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП з таких підстав.
Згідно зі ст. 278 КУпАП України під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішується питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи зібрані необхідні додаткові матеріали, які мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення діяння, передбаченого частиною першою цієї статті, якщо воно вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи. Частина 1 цієї статті встановлює відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Санкція ч.2 ст. 173-2 КУпАП передбачає накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п'ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.
Відповідно до ст. 6 Сімейного кодексу України малолітньою чи неповнолітньою особою є дитина до досягнення нею чотирнадцяти років та у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років відповідно.
Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що особою, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі; дитина, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» №3733-IX від 22.05.2024 року внесено зміни до ст. 269 КУпАП («Потерпілий»), відповідно до якої, якщо адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 або ст.173-6 цього Кодексу, вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.
Не заперечуючи очевидність віднесення законодавцем дитини до кола осіб, які вважаються постраждалими від домашнього насильства будь-якої форми, навіть у разі присутності такої дитини під час вчинення домашнього насильства стосовно іншої особи, відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП настає виключно тоді, коли насильство спрямоване безпосередньо стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, а не лише в її присутності.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, протокол серії ВАД №278058 від 25.02.2025 (арк.спр.1), протокол серії ВАД №620206 від 25.02.2025 (арк.спр.14) та протокол серії ВАД №620207 від 25.02.2025 (арк.спр.27) про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, були складені у зв'язку з вчиненням ним домашнього насильства стосовно його дружини, ОСОБА_2 , в присутності малолітніх дітей, а не стосовно них особисто, як того вимагає диспозиція ч.2 ст.173-2 КУпАП, у відповідності до якої адміністративна відповідальність настає за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
В контексті обставин цієї об'єднаної справи ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 у присутності малолітніх дітей, від якого постраждали як дружина, так і діти. При цьому, дії правопорушника повністю охоплюються диспозицією ч.1 ст. 173-2 КУпАП і, на думку суду, не утворюють ще одного окремого складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та не потребують додаткової кваліфікації. Тобто, якщо домашнє насильство вчинено не відносно малолітньої чи неповнолітньої особи, а тільки у її присутності, вказана дитина хоча і визнається потерпілою по справі, проте у працівників поліції не виникає підстав для складання окремих протоколів за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП стосовно кожної дитини, яка присутня на місці події, де вчинюється домашнє насильство, так як жодних діянь по відношенню до дитини в такому випадку не вчиняється.
Крім того, ОСОБА_1 стверджує, що під час сварки, хоч вся родина і перебувала у будинку, однак діти знаходились в кімнаті, грались і дивились мультики по телевізору, а вони з дружиною вечеряли на кухні, тому вони,скоріш за все, діти і не чули, що батьки сварилися.
За таких даних, оцінюючи наведене, суд вважає, що подія, яка мала місце 23 лютого 2025 року приблизно о 17 годині та обставини домашнього насильства, сформульовані у зазначених протоколах не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З урахуванням положень зазначеної статті та відповідно до загальних засад адміністративного права України, об'єкт правопорушення, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона в своїй сукупності визначають склад адміністративного правопорушення.
Оскільки об'єктивна сторона правопорушення не розкрита, суд самостійно не може це встановлювати, беручи на себе функції обвинувачення.
Діяння повинно містити усі ознаки складу правопорушення, за відсутності хоча б однієї з них, вважається відсутнім склад у цілому.
Згідно із приписами ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За встановлених обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-2 КУпАП, а тому провадження у цій справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9-11, 173-2, 221,247, 251, 252, 268, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративнихправопорушень, передбачених ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Валентина КРАВЧУК