Справа № 308/20632/24
Іменем України
13 березня 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючої - судді Кожух О.А.,
суддів - Джуги С.Д., Мацунича М.В.,
з участю секретаря - Гусонька З.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Олійник Роман Богданович, на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 30 грудня 2024 року (головуюча суддя Хамник М.М.) про забезпечення позову в справі №308/20632/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Деяк Святослава Володимирівна про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу,
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2024 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Шпуганич Василь Петрович, звернулась до суду з даним позовом, в якому просить: перевести на ОСОБА_2 права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу від 29 листопада 2024 року земельної ділянки площею 0,0641 га, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2110100000:05:002:0012, реєстраційний номер нерухомого майна у Державному реєстрі прав 3051772121101; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачену останнім за договором купівлі-продажу від 29 листопада 2024 року земельної ділянки площею 0,0641 га, що розташована в АДРЕСА_1 кадастровий номер 2110100000:05:002:0012, суму 709 093,43 коп. шляхом перерахування цих коштів з депозитного рахунку суду та вирішити питання про судові витрати по справі.
Позов мотивовано тим, що між позивачем та ОСОБА_3 10.06.2019 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0641 га розташована в АДРЕСА_1 кадастровий номер 2110100000:05:002:0012. В подальшому укладались ще два договори оренди цієї земельної ділянки, зокрема, 10.05.2023 строком на 2 роки 11 місяців до 10 травня 2023 року. Позивачці від третіх осіб за відомостями, які містяться у Державному реєстрі прав, стало відомо, що 29 листопада 2024 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0641 га розташована в АДРЕСА_1 кадастровий номер 2110100000:05:002:0012. За згодою сторін (п. 2.1. Договору) продаж вчинено за 709 093.43 грн. Договір посвідчено нотаріально приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Деяк С.В. за № 806. Про свій намір продати земельну ділянку ОСОБА_3 не повідомляла орендаря. Позивач, вважаючи, що вона, як орендар, мала переважне право на придбання орендованої земельної ділянки, звернулась до суду з даним позовом.
Разом з позовною заявою до суду адвокатом Шпуганичем В.П. подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить накласти арешт на заборону відчуження у будь-який спосіб нерухомого майна - земельної ділянки площею 0.0641 га, що розташована в АДРЕСА_1 кадастровий номер 2110100000:05:002:0012, реєстраційний номер нерухомого майна у Державному реєстрі прав 3051772121101, та заборонити відповідачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо розпорядження вказаним нерухомим майном, проводити будь-які нотаріальні та реєстраційні дії щодо вказаного об'єкту нерухомості до вирішення спору по суті та набранням рішенням законної сили.
Оскільки на думку позивача, існує ймовірність відчуження ОСОБА_1 земельної ділянки, що в подальшому унеможливить вирішення спору по суті, позивач просила вжити заходи забезпечення позову.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.12.2024 задоволено заяву адвоката Шпуганича Василя Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову, поданої в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на боці відповідача: Приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Деяк Святослава Володимирівна про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу.
Ухвалено застосувати заходи забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту шляхом заборонити відчуження у будь-який спосіб нерухомого майна - земельної ділянки площею 0.0641 га, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2110100000:05:002:0012, реєстраційний номер нерухомого майна у Державному реєстрі прав 3051772121101;
- заборонити відповідачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо розпорядження вказаним нерухомим майном, проводити будь-які нотаріальні та реєстраційні дії щодо вказаного об'єкту нерухомості до вирішення спору по суті та набранням рішенням законної сили.
Ухвала суду мотивована тим, що пропонований представником позивача захід здатен забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі імовірного задоволення позову та є співмірними із заявленими позивачем вимогами, а внесення позивачкою на депозитний рахунок суду кошів в сумі 709093,43 грн. свідчить про реальні наміри позивачки щодо судового спору, а не зловживання правами.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Не погоджуючись з вказаною ухвалою Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Олійник Роман Богданович, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову у даній справі №308/20632/24 - відмовити.
Апелянт зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів того, що відповідач 2 ( ОСОБА_1 ), який придбав спірну земельну ділянку, станом на момент вжиття заходів забезпечення позову має наміри її відчуження, чи здійснює будь-які дії з продажу цього майна, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача 2 від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою правовою підставою для задоволення відповідної заяви про забезпечення позову.
У своїх доводах посилається на постанову Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 495/2794/19.
Вважає, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову жодним чином на виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача не впливає, а відтак підстави для вжиття таких заходів відсутні.
Стверджує, що при забезпеченні позову поза увагою суду першої інстанції залишилася відсутність факту державної реєстрації права оренди позивача на спірну земельну ділянку, що створює обґрунтовані сумніви у наявності у позивача похідних прав, зокрема, і переважного права на придбання об'єкта оренди, які випливають із законного користування нерухомим майном (з урахуванням принципу реєстраційного підтвердження володіння нерухомим майном).
Одночасно зазначає, що позивач неналежно виконувала умови договору оренди землі від 10.05.2023 у частині строків орендної сплати, на підтвердження чого вказує, що позивач сплатила орендну плату за попередні 9 місяців лише в грудні 2024 року.
Вважає, що позивач до суду першої інстанції не надав належні та допустимі докази про співмірність вжитих заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам. Щодо вказаного посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12.02.2020 у справі № 531/422/19. Таким чином, вважає, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову не відповідають вимогам процесуального законодавства щодо збалансованості інтересів сторін.
У запереченнях на апеляційну скаргу представник позивачки ОСОБА_2 - адвокат Субота Михайло Іванович, просить ухвалу місцевого суду залишити без змін.
Межі розгляду апеляційної скарги
Згідно з частиною 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, позицію представника позивача та представників апелянта, перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Фактичні обставини справи та застосовані норми права
Позивач, звернувшись з даним позовом, вказувала, що з між нею та ОСОБА_3 10.06.2019 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0641 га розташована в АДРЕСА_1 кадастровий номер 2110100000:05:002:0012. В подальшому укладались ще два договори оренди цієї земельної ділянки, зокрема, 10.05.2023 строком на 2 роки 11 місяців до 10 травня 2023 року. За договором купівлі-продажу від 29.11.2024 ОСОБА_3 відчужила вказану земельну ділянку ОСОБА_1 за 709093,43 грн. Позивач, вважаючи, що вона, як орендар, мала переважне право на придбання орендованого майна, пред?явила вимогу про переведення на неї прав та обов?язків покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 29.11.2025, а також просила стягнути з неї на користь ОСОБА_1 передані ним за придбане майно кошти в сумі 709093,43 грн., які внесла на депозитний рахунок суду, що підтверджується платіжною інструкцією №453 від 26.12.2012.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Забезпечення позову необхідне у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Ураховуючи особливості мети забезпечення позову, суд розглядає заяву про забезпечення позову у день її надходження, копія ухвали про забезпечення позову надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення. Така ухвала суду виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Крім того, навіть оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи (стаття 153 ЦПК України).
Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду і вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовним вимогам, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
За змістом ст. 149 ЦПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимоги про переведення прав покупця за договором купівлі-продажу, що був укладений між відповідачами - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а також стягнення з позивача саме на користь ОСОБА_1 коштів, які були сплачені ним за таким договором купівлі-продажу.
Метою накладення арешту на земельну ділянку є заборона відчуження її будь-яким чином в порядку, встановленому законодавством.
Можливість відчуження нерухомого майна є достатньо обґрунтованим припущенням того, що майно може вибути із власності ОСОБА_1 до третіх осіб на момент виконання рішення, а невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому дійсно утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Апеляційний суд звертає увагу апелянта, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку та заборона вчиняти щодо неї визначені позивачем дії не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, не порушує речове право володіння та користування особи спірним майном, оскільки арештоване нерухоме майно фактично перебуває у володінні власника, а забороною відчуження обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення.
Інтереси та права апелянта таким забезпеченням не будуть порушені або обмежені, оскільки заходи забезпечення позову мають виключно тимчасовий характер і після вирішення спору по суті вони будуть скасовані, а у випадку ухвалення рішення не на користь позивача відповідач і надалі зможе реалізувати свої права стосовно земельної ділянки.
Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, що, відповідно до ст. 375 ЦПК України, є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення та залишення ухвали місцевого суду без змін.
Керуючись ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Олійник Роман Богданович - залишити без задоволення.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18 березня 2025 року.
Головуюча:
Судді: