Справа № 521/8094/23
Номер провадження:1-кп/521/641/25
24 січня 2025 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
особи, відносно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
під час судового засідання в режимі відеоконференції у кримінальному провадженні №521/8094/23 щодо:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Херсоні, громадянина України, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, -
На розгляді Малиновського районного суду м. Одеси перебуває клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №22022230000000524 від 15.11.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Під час судового засідання прокурором було заявлено клопотання про продовження застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді поміщення до психіатричного закладу з посиленим режимом з огляду на те, що в ході судового розгляду на момент заявлення даного клопотання, ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зникли та не зменшились, а зміна обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який може перешкодити судовому розгляду.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник, кожен окремо, не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Розглянувши клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 , вислухавши думку учасників судового засідання, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити строк перебування підозрюваного у психіатричному закладі, що виключає небезпечну поведінку, на два місяці (60 днів). При цьому суд виходить з наступного.
Так, пунктом 2 частини 1 статті 508 КПК України передбачено, що до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, судом може бути застосований такий запобіжний захід як поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.
Частиною 3 цієї ж статті визначено, що застосування передбачених запобіжних заходів здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Строк перебування підозрюваного ОСОБА_4 у психіатричному закладі, що виключає його небезпечну поведінку, який продовжений ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 27.11.2024, спливає 25.01.2025. Закінчити судовий розгляд з постановленням судового рішення до вказаної дати не уявляється можливим з об'єктивних причини.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
У своєму клопотанні прокурор зазначає, що метою продовження застосування запобіжного заходу у вигляді поміщення до психіатричного закладу з посиленим режимомє забезпечення виконання покладених на ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду, впливу на свідків у кримінальному провадженню та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зокрема, на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду вказує те, що злочин у якому підозрюється ОСОБА_4 є особливо тяжким, покарання за який передбачено у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
При оцінці даного ризику, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
На наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробі незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вказує те, що судом ще не допитано всіх свідків, їх покази мають суттєве значення у кримінальному проваджені, ОСОБА_4 , перебуваючи під більш м'яким запобіжним заходом, безперешкодно зможе впливати на вищезазначених свідків, із метою зміни ними показів та ухилення від кримінальної відповідальності.
Крім того, суд вважає, що ризик впливу на свідків, існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом.
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж поміщення до психіатричного закладу з посиленим режимомне зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 у вигляді поміщення до психіатричного закладу, суд також враховує наступні обставини: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей.
Суд вважає, що перелічені прокурором доводи під час розгляду клопотання є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Обставин, які є перешкодою для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді поміщення до психіатричного закладу, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, на думку суду, немає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 508 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді поміщення до психіатричного закладу, що виключає небезпечну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 , - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 у вигляді поміщення до психіатричного закладу, що виключає його небезпечну поведінку, а саме до КМП «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» Миколаївської обласної ради, на два місяці (60 днів), тобто до 24.03.2025 включно.
Копію ухвали вручити захиснику, прокурору та направити до КМП «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» Миколаївської обласної ради.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Головуючий суддя ОСОБА_6