Справа № 686/33978/24
Провадження № 1-кс/686/2534/25
19 березня 2025 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , законного представника потерпілої ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_7 ,
встановив:
В провадженні судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_7 перебуває справа № 686/33978/24 про обвинувачення ОСОБА_4 за ст.ст. 146 ч. 2, 152 ч. 3, 162 ч. 1 КК України (кримінальне провадження № 12024243000003354 від 26.10.2024), під час судового розгляду у якій обвинувачений ОСОБА_4 заявив відвід судді ОСОБА_7 , посилаючись на його упередженість, оскільки суд під його головуванням відмовив в задоволенні клопотання про додатковий допит потерпілої.
В судовому засіданні захисник та обвинувачений заяву про відвід підтримали, прокурор та законний представник потерпілої проти задоволення заяви заперечили.
Заслухавши думку осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, дослідивши матеріали справи, прихожу до висновку, що головуючий у вказаному кримінальному провадженні суддя ОСОБА_7 не підлягає відводу, адже визначенні ст.ст. 75, 76 КПК України обставини, що виключають участь цього судді у кримінальному провадженні, відсутні.
Частина перша статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
У статті 75 КПК України визначені обставини, що виключають участь судді у кримінальному провадженні.
Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Головуючий суддя ОСОБА_7 не порушував принципу рівності перед законом і судом, не надавав переваги стороні захисту над стороною обвинувачення, не порушував права обвинуваченого та потерпілої на справедливий суд, а лише виконував визначені ч. 1 ст. 321 КПК України обов'язки головуючого, а саме керував ходом судового засідання, забезпечував додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовував судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
Відомості про можливу упередженість судді ОСОБА_7 відсутні, вирішення клопотань учасників судового провадження входить у дискреційні повноваження судді (суду) і само по собі не може оцінюватися як підстава для сумніву у його безсторонності та відведення від розгляду справи.
Доводи, на які посилається обвинувачений, як на підстави для відводу судді ОСОБА_7 , суд відхиляє як необґрунтовані, безпідставні і такі, що ґрунтуються виключно на суб'єктивних припущеннях заявника, а сама по собі незгода учасника судового провадження з процесуальним рішенням судді (суду), не може бути підставою для відводу судді.
Відповідно до ч. 2 ст. 392 КПК України учасники судового провадження вправі включити до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті, свої заперечення проти постановлених під час судового провадження судом ухвал, які окремому оскарженню не підлягають, в тому числі про відмову в задоволенні клопотань учасників судового провадження.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року № 33949/02, § 49-52).
На цей час не існує навіть видимості того, що головуючий у кримінальному провадженні суддя ОСОБА_7 є упередженим чи особисто заінтересованим в результатах провадження, а тому підстав для його відводу немає.
Керуючись ст.ст. 75, 76, 81, 392, 532 КПК України,
ухвалив:
У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_7 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Суддя: