Справа № 495/10306/17
Номер провадження 1-кп/495/195/2019
про продовження запобіжного заходу
10 квітня 2019 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області колегіально у складі: судді доповідача - ОСОБА_1
присяжних ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря - ОСОБА_5
провівши судове засідання по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР № 12017160240003838 за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 12 ч. 2 ст.115, ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п. 12 ч. 2 ст.115, ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 299 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_8
обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_6
захисник ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7
захисник ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6
У провадження Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 12 ч. 2 ст.115, ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п. 12 ч. 2 ст.115, ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 299 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 просив продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у зв'язку з тим, що існують ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, а строк тримання під вартою відносно обвинувачених спливає 13.04.2019 року. Вони обвинувачуються у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років або довічного позбавлення волі, у зв'язку з чим можуть переховуватись від суду, чим перешкоджати встановленню істини по справі.
Захисник ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні його підзахисного, оскільки вважає клопотання прокурора необґрунтованим. Прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Його підзахисний має на утриманні двох неповнолітніх дітей, має батьків пенсіонерів, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки. Просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку свого захисника.
Захисник ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні його підзахисного, оскільки вважає клопотання прокурора необґрунтованим. Прокурором не надано доказів існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Справа вже досить тривалий час перебуває на розгляді у суді, однак докази не досліджуються та свідки не допитуються, а відбувається лише продовження міри запобіжного заходу. Просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
П. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування мають навести всі підстави для обрання запобіжного заходу тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.
Відповідно до ст. 383 ч.3 КПК України усі питання, пов'язанні з судовим розглядом, крім питання, передбаченого частиною третьою ст. 331 КПК України, судді і присяжні вирішують спільно.
Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед яких: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
На підставі викладеного та враховуючи наявність обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим, а саме те, що досудове розслідування інкримінує обвинувачення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, або довічне позбавлення волі, враховуючи розмір майнової шкоди у завдані якої обвинувачується особа, враховуючи його вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, а також те, що на даний час по кримінальному провадженню не допитані обвинувачені, потерпіла, свідки, суд дійшов висновку про те, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює запобігання ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Крім тогобудь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Крім того, враховуючи наявність обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим, а саме те, що досудове розслідування інкримінує обвинувачення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, або довічне позбавлення волі, враховуючи розмір майнової шкоди у завдані якої обвинувачується особа, враховуючи його вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, а саме те, що він є громадянином іншої держави, наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, а також те, що на даний час по кримінальному провадженню не допитані обвинувачені, потерпіла, свідки, суд дійшов висновку про те, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює запобігання ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Крім тогобудь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331, 369-372, 383, 392-395 КПК України, суд -
Задовольнити клопотання прокурора.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Ізмаїльській слідчій ізолятор»строком на 60 діб, який діє до 08.06.2019 року включно.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Ізмаїльській слідчій ізолятор»строком на 60 діб, який діє до 08.06.2019 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя-доповідач ОСОБА_1