Березівський районний суд Одеської області
19.03.2025
Справа № 494/316/25
Провадження № 2/494/223/25
19 березня 2025 року м. Березівка Одеської області
Березівський районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді - Рябчун А. В.,
при секретарі - Авдєєвій С. В.,
представника позивача - адвоката Войтович Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Березівського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, -
10 лютого 2025 року до Березівського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, у якій позивач просить суд:
-стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її користь, аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 7 000,00 гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання позову до суду, до досягнення донькою повноліття.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06 липня 2021 року між нею та ОСОБА_2 , було укладено шлюб, від якого у них народилася донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач зазначає, що на даний час вона подала до суду позов про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 .
Також позивач зазначає, що вона разом з відповідачем проживали в Польщі, де народилася їхня спільна донька. З 2023 року спільне життя почало не складатись, тому вона разом з донькою повернулися до України, де проживають разом з її батьками. Позивач зареєстрована в м. Херсон, але в зв'язку з війною, їй довелося переїхати до с. Ставкове, де вона зараз з донькою проживає. Відповідач не допомагає утримувати доньку, хоча працює та має заробітну плату. Позивач не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною, не отримує допомогу при народженні дитини та кошти як внутрішньо переміщена особа.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 лютого 2025 року справу передано судді Рябчун А. В.
Ухвалою суду від 11 лютого 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи вирішив проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідно до довідкового листа від 27 лютого 2025 року сторони в судове засідання не з'явилися, слухання справи відкладено на 18 березня 2025 року.
В судовому засіданні 18 березня 2025 року представник позивача позовні вимоги підтримала та зазначила, що з відповідача слід стягнути аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі у розмірі 7 000,00 грн, оскільки він працює за кордоном та має змогу сплачувати аліменти у вказаній сумі. У зв'язку із цим просила позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач в судові засідання 27 лютого 2025 року та 18 березня 2025 року не прибув, про дату час та місце розгляд у справи був належно повідомлений, відзиву на позов не подав, заяви та клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслав.
Відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом ( стаття 81 ЦПК України).
Згідно зі статтею 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.
Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Це відповідна (фіксована) сума коштів на утримання дитини, яка не є одноразовим платежем, а твердою грошовою сумою визначеною судом на утримання дитини до її повноліття.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Стаття 183 СК України визначає, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено у 2025 році прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років - 2 563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3 196 гривень.
Відповідно до частини 1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, від якого у них народилась донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Республіки Польща № 1261011/00/AU/2022/879986 від 16 серпня 2022 року.
Як вбачається з копії довідки Генерального консульства України в Кракові № 61317/19-536-1142 від 27 вересня 2022 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрована громадянкою України.
З копії свідоцтва про народження Республіки Польща № 1261011/00/AU/2022/879986 від 16 серпня 2022 року вбачається, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На момент розгляду справи в суду відсутні заперечення відповідача, що дитина проживає разом з позивачем. Також відповідачем не надано належних і допустимих доказів добровільного сплачення аліментів на доньку.
Згідно статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності зі статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Визначаючи розмір аліментів, суд враховує матеріальне становище позивача та те, що дитина проживає разом з матір'ю та перебуває на утриманні матері.
Стягуючи аліменти та визначаючи їх розмір, суд враховує стан здоров'я дитини, відповідача, який є молодою працездатною особою без розумових та фізичних вад, спроможний виконувати свої батьківські обов'язки, зокрема надавати матеріальну допомогу дитині.
Підстав для звільнення відповідача від обов'язку утримання малолітньої дочки судом не встановлено.
Будь-яких доказів на спростування вимог позивача, зокрема неможливості надання матеріальної допомоги за станом здоров'я чи з інших поважних причин, наявність інших утриманців, відповідач суду не надав. Натомість позивачем надано докази, що відповідачем перераховувалися кошти на утримання дитини, а саме: 08.03.2025 року у розмірі 10 613,00 грн, 15.03.2025 року у розмірі 2 091,30 грн.
Судом враховано також те, що на підтвердження заявленого розміру позовних вимог (аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 7 000,00 грн) позивачем не надано достатніх доказів наявності у відповідача доходів, які б дозволяли йому сплачувати аліменти на утримання дитини саме у заявленому розмірі.
Враховуючи, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково та стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання малолітнього доньки у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000,00 грн, але не менше 50 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Разом з тим, суд роз'яснює, що відповідно до статті 193 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Нормами частини 1 статті 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Позивач звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів на її користь на утримання дитини 10 лютого 2025 року, тому із зазначеного дня підлягають відрахуванню аліменти з відповідача на користь позивача на утримання їх дитини.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно до вимог статті 141 ЦПК України, судовий збір в розмірі 1 211, 20 грн, від сплати якого позивач при подачі позову була звільнена, підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Відповідно до статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-266, 268, 273, 274 ЦПК України, суд, -
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000,00 (п'ять тисяч) гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання позову до суду, до досягнення донькою повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211, 20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя А. В. Рябчун