19.03.2025 Єдиний унікальний номер 205/756/25
Єдиний унікальний номер 205/756/25
Провадження № 2др/205/17/25
19 березня 2025 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Приходченко О.С.
при секретарі Король Т.А
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа за позовом ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2025 року позовні вимоги задоволені частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» заборгованість за кредитним договором № 34412 від 31 травня 2021 року у розмірі 2 625 грн., яка складається із заборгованості по кредиту у розмірі 1 500 грн. та відсотків за користування кредитом у розмірі 1 125 грн., вирішено питання про розподіл судових витрат.
10 березня 2025 року представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із заявою про ухвалення додаткового рішення, яку зареєстровано судом 11 березня 2025 року, в якій просив вирішити питання про стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» витрат на правничу допомогу у розмірі 10 500 грн.
Позивач свого представника у судове засідання не направив, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, про причини не направлення представника судові не повідомив.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки судові не повідомив.
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого висновку за наступних підстав.
Положеннями ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Ще одна обставина яка викликає ухвалення додаткового рішення і пов'язана з судовими витратами встановлена в ч. 8 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Суттєвою різницею між цими двома підставами є момент і право особи на подачу доказів судових витрат.
Так за змістом вказаних статей, додаткове рішення щодо судових витрат, ухвалюється на підставі доказів які подані до закінчення судових дебатів.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Позивач до ухвалення судового рішення не робив заяву про подачу доказів щодо судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Натомість, у поясненнях позовної заяви стороною позивача зазначено про понесені ним судові витрати на правничу допомогу у розмірі 10 500 грн. (а.с. 8, 17).
Посилання позивача на подану ним позовну заяву про зазначення у ній про понесені позивачем витрати на правничу допомогу та зазначення попереднього розрахунку витрат на правничу допомогу є необґрунтованим, оскільки у вказаній позовній заяві міститься лише вимога компенсації судових витрат, а не заява про подачу доказів щодо судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, що є за своєю юридичною природою зовсім іншими діями.
Частинами 2, 3 статті 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Зазначені у вказаній нормі права докази щодо понесених судових витрат не були подані стороною позивача до ухвалення судом рішення від 10 лютого 2025 року.
З матеріалів справи вбачається, що детальний опис робіт (акт про отримання правової допомоги), виконаних адвокатом, та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги, платіжна інструкція від 03 лютого 2025 року, були подані до суду 10 березня 2025 року, тобто вже після ухвалення судом 10 лютого 2025 року рішення.
Статтею 120 ЦПК України встановлено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (ст. 122 ЦПК України)
Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події (ч. 4 ст. 124 ЦПК України).
Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Водночас суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов'язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання.
Указані висновки узгоджуються із позицією Великої Палати Верховного Суду щодо порядку стягнення витрат на правову допомогу, викладеною у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15.
Оскільки судове рішення ухвалено 10 лютого 2025 року, з яким закон пов'язує строк на подачу доказів судових витрат, до ухвалення якого позивач зобов'язувався подати докази понесених ним судових витрат, то і право особи на подання таких доказів, після того, як така подія настала, втрачено, тому подані документи підлягають залишенню без розгляду.
ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» у строк встановлений законом, доказів понесених судових витрат, які він просить стягнути з відповідача, не подано, про їх надання у строк, визначений ч. 8 ст. 141 ЦПК України, не заявлено, відтак підстави для їх стягнення відсутні.
На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 3 ст. 133, ч.ч. 1, 2, 6, 8 ст. 141, п. 3 ч. 1, ч.ч. 3-5 ст. 270 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» (ЄДРПОУ 42228158, юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7) про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.
Документи, подані 10 березня 2025 року, а саме: акт про отримання правової допомоги від 03 лютого 2025 року, платіжну інструкцію № 3 4760 від 03 лютого 2025 року, залишити без розгляду.
Додаткове рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: