Справа № 212/1686/25
2/212/1706/25
19 березня 2025 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Козлова Д. О.,
за участю секретаря - Пижик В. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області про визнання права власності, -
Позивачка звернулась до суду із даним позовом до відповідача, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на те, що власником кв. АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 31.08.1999 року, посвідченого Соледарською державною нотаріальною конторою, реєстр № 938, про що зроблено запис № 2465 в реєстраційній книзі № 12, дата реєстрації права власності 03.09.1999 року. Однак через воєнну агресію Росії проти України, вона в червні 2022 року була евакуйована волонтерами з місця свого проживання в м. Соледар Бахмутського району Донецької області до м. Дніпро, а з січня 2023 року вона переїхала в м. Краматорськ. Натомість, правовстановлюючі документи на вказану квартиру нею були втрачені. Внаслідок відсутності на теперішній час правовстановлюючих документів на своє житло вона звернулась до ЦНАП м. Краматорська з проханням допомогти відновити втрачені нею документи на квартиру, яка знаходилась в м. Соледар, де їй повідомили, що треба звернутись до КП «Бахмутське БТІ» з проханням надати копії правовстановлюючих документів. Звернувшись до КП «Бахмутське БТІ» через засоби електронного зв'язку їй було надано відповідь від 31.01.2025 року, що за обліками станом на 31.12.2012 року право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстроване на позивачку, ОСОБА_1 . Оскільки нотаріальний примірник договору купівлі-продажу від 31.08.1999 року повинен знаходитись у приміщенні Соледарської державної нотаріальної контори, яка розташована м. Соледар Бахмутського району Донецької області, то вона у зв'язку зі збройною агресією РФ проти України та запровадження на території України воєнного стану позбавлена отримати дублікат такого договору, оскільки робота Соледарської державної нотаріальної контори була зупинена, а архів з міста Соледар не вивозився. На підставі викладеного вмотивування просила суд визнати за ОСОБА_1 право власності на двокімнатну кв. АДРЕСА_1 (загальна площа 40,8 кв. м., житлова площа 26,5 кв. м.).
Позивачка, ОСОБА_1 , до судового засідання не з'явилась, надавши заяву з проханням провести розгляд справи без її участі, наполягаючи при цьому на задоволенні поданого нею позову.
Представники відповідача, Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області, до судового засідання не з'явились також повторно, надавши заяву з проханням провести розгляд справи за їх відсутності, не заперечуючи при цьому проти ухвалення рішення відповідно до вимог закону.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом було встановлено, що за даними від 31 січня 2025 року Комунального підприємства «Бахмутське Бюро Технічної Інвентаризації» станом на 31.12.2012 року за обліковими даними право власності на квартиру АДРЕСА_1 (загальна площа 40,8 кв. м., житлова площа 26,5 кв. м.)., яка розташованої в місті Соледар Бахмутського району Донецької області, зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 31.08.1999 року, посвідченого Соледарською державною нотаріальною конторою, реєстр № 938, про що зроблено запис № 2465 в реєстраційній книзі № 12, дата реєстрації права власності 03.09.1999 року.
Вказане безпосередньо підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 7 березня 2025 року, за якими вбачається, що право власності в цілому на квартиру АДРЕСА_1 (загальна площа 40,8 кв. м., житлова площа 26,5 кв. м.)., яка розташованої в місті Соледар Бахмутського району Донецької області, зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 31.08.1999 року, посвідченого Соледарською державною нотаріальною конторою, реєстр № 938, про що зроблено запис № 2465 в реєстраційній книзі № 12.
Суд зазначає, що згідно із ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до п. 4 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, який набув чинності 1 січні 2004 року, передбачено, що такий ЦК застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто після 1 січня 2004 року.
За ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Отже, право власності на спірну квартиру набувалось в порядку, який існував на час оформлення на неї права власності, тобто станом на 1999 рік.
Згідно із ст. 128 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 року) право власності у набувача майна за договором виникало з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речі набувачу.
Суд зазначає, що на підставі «Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб», затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року № 56, «Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб», затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року № 121, які були чинними на момент набуття права власності на спірну квартиру ОСОБА_1 , передбачалось оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна шляхом проведення державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна державними комунальними підприємствами - бюро технічної інвентаризації, де власники незалежно від форми власності проводили державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна в обов'язковому порядку на підставі правовстановлюючих документів.
Як було встановлено судом державна реєстрація права власності 03.09.1999 року в КП «Бахмутське Бюро Технічної Інвентаризації» за ОСОБА_1 на кв. АДРЕСА_1 була доведена позивачкою.
За змістом ст. 328 ЦК право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Отже, суд за матеріалами справи встановив, що ОСОБА_1 у законний спосіб свого часу набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 (загальна площа 40,8 кв. м., житлова площа 26,5 кв. м.)., яка розташованої в місті Соледар Бахмутського району Донецької області, що підтверджується відомостями з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Однак відповідно до інформації від 3 березня 2025 року вбачається, що до 2-ї слов'янської державної нотаріальної контори будь-які нотаріальні документи від Соледарської державної нотаріальної контори не передавались.
Суд в цьому сенсі також зазначає, що згідно із п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості.
Так згідно із ст. 392 ЦК власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Суд також зазначає, що відповідно до «Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, вбачається, що м. Соледар Соледарської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області з 21 лютого 2023 року є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.
З огляду на викладене вмотивування та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачкою вимоги є обґрунтованими, тому внаслідок втрати оригіналів правовстановлюючих документів на нерухомість слід визнати за ОСОБА_1 право власності на кв. АДРЕСА_1 .
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК, -
Позов ОСОБА_1 до Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 (загальна площа 40,8 кв. м., житлова площа 26,5 кв. м.)., яка розташованої в місті Соледар Бахмутського району Донецької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено та підписано 19 березня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована по АДРЕСА_3 , а мешкає по АДРЕСА_4 .
Відповідач: Соледарська міська рада Бахмутського району Донецької області, ЄДРПОУ: 04052873, розташована по вул. Парковій 3-А в м. Соледар Бахмутського району Донецької області, а фактично знаходиться по вул. Мандриківській 47 в м. Дніпро.
Суддя: Д. О. Козлов