23 серпня 2024 рокуСправа №160/13777/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСфера» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «АСфера» (далі - ТОВ «АСфера», позивач) через свого представника звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Державної митної служби України №UA110000/2024/000007/2 від 28.02.2024 та визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці Державної митної служби України №UA110130/2024/000211 від 28.02.2024.
В обґрунтування своїх вимог позивач, зазначив, що ним подано митну декларацію разом з усіма необхідними документами з метою митного оформлення товару, при цьому відповідач відмовив позивачу у митному оформленні товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач не погоджується із вказаним рішенням та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення вважає їх протиправними та таким, що не відповідають вимогам законодавства, у зв'язку з чим просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та після усунення недоліків прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і проведення судового засідання, запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Від відповідача засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив, в обґрунтування якого заперечує проти заявлених позовних вимог, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, зазначає, що наданими з митною декларацією документами, які містили розбіжності, неможливо підтвердити числові значення заявленої декларантом митної вартості за основним методом, у зв'язку з чим і було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 14.08.2023 між JINAN RESPONSE INTERNATIONAL TRADING CO. LTD (Китай) - продавцем та TOB «АСфера» (Україна) - покупцем був укладений контракт №SC/AS-2023/04-16.
Додатковою угодою №2 від 14.08.2023, додатком №1 від 01.09.2023 до додаткової угоди №2 від 14.08.2023 до контракту сторони погодили найменування, кількість, ціну, загальну вартість, якість, інші показники, строки та умови поставки товарів.
Так, згідно умов контракту та вищезазначених додаткових угод та додатків до нього, JINAN RESPONSE INTERNATIONAL TRADING CO. LTD (Китай) - продавець зобов'язався поставити TOB «АСфера» (Україна) - покупцю гербіцид, торгова назва - Стилет, КЕ (діюча речовина - клетодим, 120г/л), виробництва Китай, у кількості 21600 л., загальною вартістю 58' 320,00 доларів США (USD).
Додатком №1 від 07.11.2023 до контракту сторони внесли зміни до реквізитів ТОВ «АСфера» - покупця, викладених у Розділі 12.
Викладені обставини підтверджуються контрактом №SC/AS-2023/04-16 від 14.08.2023, додатковою угодою №2 від 14.08.2023, додатком №1 від 01.09.2023 до додаткової угоди №2 від 14.08.2023, додатком №1 від 07.11.2023 до контракту.
16.02.2024 року TOB «АСфера» («Декларант») до Дніпровської митниці подано митну декларацію №24UA110130003547U8 від 16.02.2024 для здійснення митного контролю та митного оформлення гербіциду, торгова назва - Стилет, КЕ (діюча речовина - клетодим, 120г/л), виробництва Китай, у кількості 21600 л., загальною вартістю 58' 320,00 доларів США (USD), а також були подані документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, перелік яких, зазначений у графі 44 цієї митної декларації.
Визначення митної вартості товарів по поданій декларантом митній декларації №24UA110130003547U8 від 16.02.2024 здійснено за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Викладені обставини підтверджуються митною декларацією №24UA110130003547U8 від 16.02.2024 та документами, перелік яких, зазначений у графі 44 цієї митної декларації, копії яких містяться у справі.
Митниця направила позивачу повідомлення, в якому зазначено, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п.3 ст.53 МКУ), а саме: 1. Ціна, вартість згідно пункту 2.2 контракту не включає вартість транспортування, страхування та інші витрати, пов?язані з постачанням товару за цим контрактом. 2. Зміна умов поставки з FOB Шанхай на CIF Гданськ передбачає і зміну ціни товару за інвойсом, оскільки ціна товару на умовах CIF має включати у себе вартість транспортування та страхування товару до порту вивантаження. Оскільки умовами контракту не передбачене включення до ціни товару вартості транспортування, страхування та інших витрат, пов?язаних з постачанням товару, зазначене викликає обгрунтовані сумніви щодо включення до ціни товару усіх складових, передбачених ч.10 ст.58 МКУ. 3. Відповідно до наданого страхового полісу товар застраховано імпортером - ТОВ «АСфера», що не кореспондується з умовами поставки CIF, оскільки дані умови поставки передбачають обов?язкове страхування вантажу продавцем. 4. Відповідно до графи 3 наданого сертифікату про походження вчинено запис перевезення за маршрутом, який включає автоперевезення, однак перевезення до станції Клевань здійснено залізницею, що може мати вплив на рівень митної вартості товару, оскільки ставки перевезення залізничним та автомобільним транспортом відрізняється. 5. До митного контролю наданий договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом, однак перевезення до станції Клевань здійснено залізничним транспортом. Також наданий рахунок не підписаний та не надані платіжні документи щодо оплати транспортних послуг. 6. Не надана заявка на перевезення. 7. Не надано відомості про вартість перевезення товарів за маршрутом Гданськ - Славков. 8. Встановлено, що товари прибули у порт призначення Гданськ 15.12.2023, розвантажені 16.12.2023. з урахуванням дати залізничної накладної (08.02.2024) товар у вказаний період зберігався або був підданий іншим операціям, відомості про додаткові витрати не зазначені у рахунку на оплату та у наданій довідці. Крім того, встановлено перезавантаження товарів в порту Малайзія, що може свідчити про наявність додаткових коносаментів, а також щодо понесених покупцем додаткових витрат. 9. Наданий висновок ДП «Держзовнішінформ» від 24.01.2024 №013606, який містить посилання на лист-повідомлення постачальника, який не доданий. Крім того, зазначений висновок не містить жодних розрахунків та не проведено значень витрат на доставку товару до кордону України або до порту призначення. 10. Відповідно до наданих платіжних інструкцій, що графи «Призначення платежу» містять посилання на різні інвойси. Враховуючи вищевикладене відповідно до 4.5 ст. 54 МКУ, з урахуванням частин 2-3 статті 53 МКУ, декларанта зобов?язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - договір із третіми особами, пов?язаний із договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця; - інші платіжні/бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; - транспортні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів. Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ним митної вартості.
27.02.2024 до митниці подано лист Вх.27/02-03 від 27.02.2024, у якому надані детальні пояснення на усі зауваження митниці щодо поданих декларантом документів, зазначених в графі 44 митної декларації №24UA110130003547U8 від 16.02.2024, а також були подані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
28.02.2024 митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2024/000007/2, яким скориговано заявлену декларантом митну вартість товарів за другорядним методом визначення митної вартості - 26) за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, згідно з положеннями ст. 60 МК України та грунтується на митних вартостях за ЕМД від 01.02.2023 №23UA100100422059U9 (UA100100/2023/422059) на рівні 5,9906 дол. США/кг з урахуванням всіх складових.
Також, 28.02.2024 митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2024/000211, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів зв'язку із прийняттям 28.02.2024 рішенням про коригування митної вартості №UA110000/2024/000007/2, та запропоновано декларанту подати нову митну декларацію з урахуванням рішення про коригування митної вартості.
Товари, які надійшли на адресу ТОВ «АСфера», випущені у вільний обіг за митною декларацією №24UA110130004601U6 від 28.02.2024 за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом та надання гарантій відповідно до розділу X МК України в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст.55 МК України.
Вважаючи протиправними рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці №UA110000/2024/000007/2 від 28.02.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці №UA110130/2024/000211 від 28.02.2024, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України).
Відповідно ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.
Приписами ст.337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VІІ Генеральної угод з тарифів і торгівлі 1994 року (далі ГААТ), згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.
Примітками до п.2 статті VІІ Оцінка товару для митних цілей ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що дійсна вартість може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими дійсної вартості, а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.
Згідно із п.1 ч.4 ст.54 Митного кодексу України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 2 статті 55 Митного кодексу України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбаченихчастиною третьою статті 53цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Хцього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно дочастини сьомоїцієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно доглави 4цього Кодексу або до суду.
Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 Митного кодексу України).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).
Відповідно до п.4 ст.57 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 Митного кодексу України.
При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з частиною 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) не має жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Згідно з ч.1 ст. 320 Митного кодексу України, форми та обсяги контролю, обираються 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. При цьому, митний орган зобов'язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Суд зауважує, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 815/3451/16, від 12.06.2020 у справі №826/4434/16, від 10.10.2019 у справі №809/1469/16.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Стосовно тверджень відповідача, що ціна, вартість згідно пункту 2.2 контракту не включає вартість транспортування, страхування та інші витрати, пов?язані з постачаниям товару за контрактом, суд виходить з наступного.
Контракт містить пункти 2.2 та 3.1 наступного змісту: ціна та вартість товару визначаються сторонами у додаткових угодах, які є невід?ємною частиною цього контракту, та включають в себе вартість пакування, маркування, митного оформлення продавцем у місці відвантаження, навантаження на судно, а також вартість надання сертифікату походження товару у країні продавця. Умови поставки товару - FOB (згідно Міжнародних правил з тлумачення найбільш широко використовуваних торговельних термінів (умов) в галузі міжнародної торгівлі Інкотермс, в редакції 2020 року), якщо інші умови поставки товару не узгоджені сторонами у додаткових угодах, які є невід?ємною частиною цього контракту. Конкретні строки та умови поставки товару узгоджуються сторонами у додаткових угодах, які є невід?ємною частиною цього контракту.
Тобто, у пункті 3.1 контракту сторонами погоджені умови поставки товару - FOB, ціна та вартість якого відповідно до пункту 2.1 контракту, включають в себе вартість пакування, маркування, митного оформлення продавцем у місці відвантаження, навантаження на судно, а також вартість надання сертифікату походження товару у країні продавця.
При цьому сторони можуть погоди інші умови поставки товару, тобто відмінні від FOB, шляхом укладення додаткових угодах, які є невід?ємною частиною цього контракту.
Так, спочатку між JINAN RESPONSE INTERNATIONAL TRADING Co. LTD тa ТОВ «АСфера» підписана додаткова угода №2 від 14.08.2023 до контракту з умовами поставки товару - FOB Шанхай, Китай (згідно Міжнародних правил з тлумачення найбільш широко використовуваних торговельних термінів (умов) в галузі міжнародної торгівлі Інкотермс, в редакції 2020 року).
У зв?язку зі зниженням ринкової вартості самого товару Стилет, КЕ (діюча речовина - клетодим 120 г/л) та зниженням цін на фрахт, страхування і інші послуги, що входять до послуг на умовах поставки товару - CIF Гданськ, Польща у порівнянні з умовами поставки товару - FOB Шанхай, Китай, погодженими між сторонами раніше, досягнуто домовленість з постачальником JINAN RESPONSE INTERNATIONAL TRADING Co. LTD щодо переходу на умови поставки товару - CIF Гданськ, Польща (згідно Міжнародних правил з тлумачення найбільш широко використовуваних торговельних термінів (умов) в галузі міжнародної торгівлі Інкотермс, в редакції 2020 року) без зміни ціни та вартості товару. Вказана домовленість сторін викладена у додатку №1 від 01.09.2023 до додаткової угоди №2 від 14.08.2023 до контракту.
Щодо зміни ціни товару за інвойсом у зв?язку зі зміною умов поставки з FOB Шанхай на CIF Гданськ, то надані декларантом комерційні інвойси №23SC08016-01 від 19.10.2023 та №23SC08016-01A від 19.10.2023 містять інформацію, яка повністю узгоджується з обставинами, викладеними вище.
Стосовно наданого страхового полісу, суд враховує, що страховий поліс №20203237010023000640 від 09.11.2023, оформлений постачальником товару на користь застрахованої особи - ТОВ «АСфера» на суму 42' 768,00 USD, що складає 110% від вартості товару за комерційним інвойсом №23SC08016-01А від 19.10.2023 38' 880,00 USD, що є додатковим підтвердженням вартості товару. Застрахована особа, як прописано в страхуванні - це та особа, яка має право вимоги у страховому випадку.
Відповідно до графи 3 наданого сертифікату про походження зазначсено, що для оформлення сертифікату походження товару №23C3701B1119/00024R від 28.11.2023 постачальник запросив інформацію про маршрут та засоби доставки товару до пункту призначення. Згідно направленої відповіді постачальнику був визначений оптимальний на той час маршрутом доставки товару з порту Гданськ, Польща, автомобільним транспортом. На момент надходження товару до порту призначення Гданськ, Польща, польсько-український кордон був заблокований з польської сторони, що зробило доставку автомобільним транспортом економічно невигідною, тому прийнято рішення щодо доставки товару залізничним транспортом.
Так як постачальнику сплата за товар здійснена на умовах CIF Гданськ, Польща, а цей відрізок маршруту від Гданську, Польша до Дніпра, Україна, організовував залучений експедитор - ТОВ «Клевер Тім», який від свого імені проводив відповідні розрахунки, про що надано усі підтверджуючі документи, то інформація, яка міститься у пункті 3 цього сертифіката походження товару жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару.
Щодо наданого договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом, суд виходить з наступного.
Декларантом надано договір транспортного експедирування №0112/23/01 від 01.12.2023, укладений між ТОВ «АСфера» та ТОВ «Клевер Тім».
Пунктом 1.1 цього договору погоджено, що у порядку та на умовах, визначених цим договором, експедитор бере на себе зобов?язання за винагороду, за дорученням і за рахунок клієнта виконати або організувати виконання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування і організації перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів клієнта морським і наземним транспортом, а також, надати інші послуги, необхідні для доставки вантажів клієнта та узгоджені в заявках до цього договору.
Тобто, послуги експедитора не обмежується лише організацією перевезень автомобільним транспортом, оскільки цей пункт містить загальне поняття «наземний транспорт».
Стосовно заявки на перевезення та відомостей про вартість перевезення товарів за маршрутом Гданськ - Славков. Ані заявка, яку декларант підписує з експедитором - ТОВ «Клевер Тім» на виконання пункту 1.2 договору транспортного експедирування №0112/23/01 від 01.12.2023, ані рахунок експедитора - ТОВ «Клевер Тім», який містить відомості про вартість транспортно-експедиційного обслуговування на території України, не є обов?язковими для пред?явлення до митного оформлення імпорту товару, оскільки жодним чином не впливають на обчислення та підтвердження митної вартості товару.
Судом встановлено, що заявка на міжнародне експедирування вантажів Вих. №0512/23/01 від 05.12.2023 та рахунок №РФ-19627 від 16.02.2024 подано додатково, а також лист-уточнення експедитора - ТОВ «Клевер Тім» від 27.02.2024 та платіжні документи по рахунках за послуги експедитора - ТОВ «Клевер Тім».
У рахунку №PФ-19064 від 17.01.2024 зазначені вартість навантажувально-розвантажувальних послуг та послуг з обробки контейнерів за межами державного кордону України у сумі 16' 276,90 грн., а також вартість міжнародного залізничного перевезення по маршруту Гданськ-Клевань у сумі 68' 264,46 грн., яка враховує всі необхідні операції, як навантажувально-розвантажувальні послуги, так і послуги з перевезення контейнера SUDU7934446 по маршруту Гданськ - Славков - Клевань, що додатково підтверджено листом експедитора.
Стосовно можливих додаткових витрат пов'язаних з маршрутом судна SEROJA LIMA v 345W, на якому доставлявся контейнер SUDU7934446 по коносаменту №232303045 від 08.11.2023 за маршрутом Шанхай, Китай - Гданськ, Польща, позивач вказує, що їх не могло бути, адже вказаний коносамент покриває весь маршрут доставки контейнера на умовах CIF Гданськ, Польща.
Щодо доставки контейнеру SUDU7934446 від порту Гданськ на ст. Славков, агент-перевізник лінії MAERSK надав лише лист з планом завантаження контейнерів на платформи з порту Гданськ в напрямку ст. Славков. Всі послуги включені в ставку на залізничне перевезення від лінії MAERSK, про що вказано у листі-уточненні експедитора - ТОВ «Клевер.
Стосовно наданого висновку ДП «Держзовнішінформ» від 24.01.2024 №013606, який містить посилання, зокрема, на лист-повідомлення від 19.01.2024 постачальника JINAN RESPONSE INTERNATIONAL TRADING CO., LTD, то слід виходить з того, що на звернення декларанта йому надані лист-запит на постачальника та лист-повідомлення від постачальника, зазначивши, що ДП «Держзовнішінформ» та митний орган мають внутрішні регламенти опрацювання запитів щодо надання цінового висновку на імпортну поставку та також зазначивши, що у своєму висновку в повній мірі надали інформацію, яка може прийматися митними органами до уваги, але не може піддаватись сумнівам, з огляду на Меморандум, підписаний між ДП «Держзовнішінформ» та Державною митною службою України, а вся додаткова інформація щодо вказаного висновку ДІ «Держзовнішінформ» може бути надана Державній митній службі України лише на офіційний запит на їх адресу.
Щодо поданих платіжних інструкцій, суд враховує, що подані декларантом платіжні документи містять посилання як на номер додатку і контракту, так і на номери проформи інвойсу №23SC08016 від 16.08.2023 на умовах FOB Шанхай, Китай та комерційного інвойсу №23SC08016-01 від 19.10.2023 на умовах CIF GDANSK, POLAND.
Згідно частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Разом з тим, митним органом не доведено, що документи надані позивачем при митному оформленні, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Крім того, право митного органу на витребування додаткових документів, зокрема, яких не має у позивача та умовами контракту їх передача не передбачена, не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, сумніви митного органу наведені у повідомленнях та картці відмови, на думку суду, не обґрунтовані.
Вказані митним органом у повідомленні декларанту та прийнятому рішенні зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, тому не можуть бути визнані об'єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої декларантом митної вартості товарів, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.
Крім цього, у прийнятому митницею рішенні відсутні порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом (резервний метод), відсутні пояснення щодо зроблених коригувань.
Згідно із Наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 №598 Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Однак, як вбачається із рішення про коригування митної вартості товарів, яке оскаржується, воно містить лише посилання на раніше оформлені митні декларації, їхні реєстраційні номери, ціну товарів, за якою здійснено їх митне оформлення, однак не містить назву товарів, умови поставки, загальну кількість партій раніше оформлених товарів, не містить повних технічних характеристик товарів, що має значення, оскільки ціна товарів за контрактом встановлювалась, виходячи не з їхньої ваги, а з їхніх характеристик, а ідентифікація раніше оформлених митницею товарів на підставі лише зазначених відомостей про дати раніше оформлених електронних митних декларацій, їхні реєстраційні номери та ціни товарів неможлива.
Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібні товари у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не створює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору (контракту), при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок, тощо).
Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.
Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товари, які задекларовано ТОВ «АСфера», розмитнювалися іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №815/6827/17, від 22.04.2019 у справі №815/6242/17, від 07.08.2018 у справі №815/3400/17.
Приймаючи Рішення про коригування митної вартості товару, митниця виходила з наявної інформації щодо раніше визначеного рівня митної вартості. Однак, в порушення вимог ст.57 Митного кодексу України митницею не доведено неможливість застосування інших (попередніх) методів (2а-2г) визначення митної вартості товару, а застосовано резервний метод, який відповідно до наведених вище норм законодавства застосовується у випадку, якщо митна вартість товару не може бути визначена за попередніми методами.
Суд зауважує, що всі надані у сукупності документи не містять розбіжностей, мають посилання один на одного та надають у повній мірі можливість здійснити розрахунок транспортних витрат.
Таким чином, суд приходить до висновку, що надані позивачем митниці документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та на їх підставі можливо ідентифікувати задекларовані товари, тому зазначені відповідачем розбіжності є необґрунтованими та безпідставними.
У зв'язку з наведеним, суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки.
Митний орган не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Натомість надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.
Таким чином, суд доходить висновку про те, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Суд звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не може слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.
Таким чином, суд дійшов висновку, що митний орган в ході судового розгляду не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу.
Підсумовуючи наведене суд вважає, що в межах спірних відносин, митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за ціною договору, з огляду на що суд не вбачає підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.
Верховний Суд у справі №815/1670/17 зазначив, що в силу частини 2 статті 55 МК України та вимог наказу Міністерства фінансів України Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору №598 від 24.05.2012 р., рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.
З огляду на викладене, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, суд приходить до висновку про протиправність спірного рішення митниці про коригування митної вартості товару та наявність підстав для його скасування.
Щодо вимог позивача про скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною шостою статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Оскільки на час прийняття оскаржуваної картки відмови у прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені частиною шостою статті 54 Митного кодексу України, відповідне рішення суб'єкта владних повноважень також є протиправним та підлягає скасуванню.
Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, суд приходить до висновку що при винесенні рішення про коригування митної вартості товару №UA110000/2024/000007/2 від 28.02.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2024/000211, відповідач діяв не в порядку та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, з викладених вище підстав, що є підставою для задоволення позову.
На підставі ч.1 ст.139 КАС України, з урахуванням задоволення позовних вимог, підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати у розмірі 7' 386грн. 35коп., сплата яких підтверджується платіжними інструкціями №1394 від 20.05.2024 та №223 від 10.06.2024.
Керуючись ст.ст.9, 72-77, 90, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АСфера» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2024/000007/2 від 28.02.2024, прийняте Дніпровською митницею.
Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2024/000211 від 28.02.2024.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСфера» (49083, м.Дніпро, пр-т.Слобожанський, буд.31Д, код ЄДРПОУ 44905140) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, буд.22, код ЄДРПОУ 43971371) судові витрати у розмірі 7' 386грн. 35коп. (сім тисяч триста вісімдесят шість грн. 35 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова