10 березня 2025 року
м. Київ
справа № 464/5873/23
провадження № 51-5370 км 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Львівського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця
м. Харків, зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 ,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. Вироком Сихівського районного суду м. Львова від 02 серпня 2024 року
ОСОБА_7 було засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік і покладено на нього виконання обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК.
2. Вирішено питання щодо речових доказів та інших заходів забезпечення кримінального провадження.
3. Львівський апеляційний суд 30 вересня 2024 року вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання скасував і ухвалив новий вирок, яким
призначив ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 286 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік. На підставі ст. 75 КК звільнив від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки та поклав на нього обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК. В іншій частині вирок суду першої інстанції залишив без змін.
4. За обставин, детально викладених у вироку, ОСОБА_7 05 вересня 2023 року, приблизно о 09:00 годині, керуючи автомобілем марки «Subaru Legacy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Луганська у м. Львові в напрямку до вул. Зелена, порушив вимоги п. 1.5, п. 1.10, п. 2.3 б), д); п. 12.3; п. 18.1 Правил дорожнього руху, внаслідок чого на нерегульованому пішохідному переході скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_8 , в результаті якого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження.
5. Таким чином, ОСОБА_7 вчинив дії, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
6. У касаційній скарзі захисник, з посиланням на положення статей 414, 438 КПК, просить змінити вирок апеляційного суду в частині призначеного ОСОБА_7 основного покарання, зокрема, терміну іспитового строку та звільнити його від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік. На обґрунтування своїх доводів зазначає, що в мотивувальній частині вироку апеляційного суду, колегія суддів вказала на відповідність вимогам ст. 65 КК призначеного місцевим судом покарання у виді 3 років позбавлення волі із застосуванням положень статей 75, 76 КК, встановивши іспитовий строк 1 рік, та не вбачала підстав для його посилення. Разом з тим, у резолютивній частині свого рішення суд апеляційної інстанції, без будь-якого обґрунтування посилив призначене ОСОБА_7 основне покарання, що на думку захисника, свідчить про суперечність між резолютивною та мотивувальною частинами судового рішення.
Позиції учасників судового провадження
7. Прокурор частково підтримала вимоги касаційної скарги та просила судове рішення, у частині встановлення ОСОБА_7 іспитового строку, змінити.
Мотиви Суду
8. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла таких висновків.
9. Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
10. Згідно з положеннями ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
11.Згідно з ч. 2 ст. 420 КПК вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків. Крім того, у вироку суду апеляційної інстанції зазначаються зміст вироку суду першої інстанції, короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви ухваленого рішення, рішення по суті вимог апеляційної скарги.
12. Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 та правильність кваліфікації його дій у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2
ст. 286 КК у касаційній скарзі захисник не оспорює.
13. Разом із тим, доводи у касаційній скарзі захисника пронаявну суперечність між мотивувальною та резолютивною частинами вироку апеляційного суду, у частині встановлення ОСОБА_7 іспитового строку на підставі ст. 75 КК, є слушними з огляду на таке.
14. Як убачається з матеріалів провадження, вироком Сихівського районного суду м. Львова від 02 серпня 2024 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік та покладено на нього виконання обов'язків, передбачених ч. 1
ст. 76 КК.
15. Не погоджуючись із вироком місцевого суду, прокурор звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 286 КК покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки та на підставі ст. 75 КК звільнити його від відбування призначеного основного покарання із встановленням іспитового строку 2 роки.
16. Апеляційний суд, частково задовольняючи апеляційну скаргу прокурора, дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_7 додаткового покарання, а тому скасував вирок місцевого суду в цій частині та ухвалив новий вирок, яким призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік. У цій частині вирок апеляційного суду стороною захисту не оскаржується.
17. Апеляційний суд також на підставі ст. 75 КК звільнив ОСОБА_7 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК.
18. Разом із тим, як убачається з мотивувальної частини рішення апеляційного суду, перевіряючи доводи прокурора щодо м'якості призначеного ОСОБА_7 основного покарання, цей суд зазначив, що враховуючи конкретні обставини справи, місцевий суд правильно обрав ОСОБА_7 покарання у виді 3 років позбавлення волі із застосуванням положень ст. ст. 75, 76 КК, встановивши іспитовий строк 1 рік, оскільки таке основне покарання відповідає вимогам ст. 65 КК є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. Підстав для посилення ОСОБА_7 покарання суд апеляційної інстанції не вбачав.
19. Таким чином, суд апеляційної інстанції хоча й погодився із висновком місцевого суду щодо звільнення ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробовуванням з іспитовим строком 1 рік. Разом з тим, за відсутності будь-якого обґрунтування в резолютивній частині встановив іспитовий строк 2 роки, чим допустив суперечність між резолютивною та мотивувальною частинами судового рішення, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
20. Вказані порушення, на переконання колегії суддів, можуть бути усунуті судом касаційної інстанції шляхом зміни вироку апеляційного суду, оскільки в касаційній скарзі ставиться питання про покращення становища засудженого ОСОБА_7 .
21. Враховуючи викладене, касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а вирок суду апеляційної інстанції - зміні.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Львівського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року щодо ОСОБА_7 змінити.
Вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік.
На підставі ст.75 КК звільнити ОСОБА_7 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.
В решті вирок суду залишити без зміни.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3