18 березня 2025 року
м. Київ
справа № 501/3326/21
провадження № 61-2736ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 23 травня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 06 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної репутації, притягнення до відповідальності,
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 , в якому просив суд:
- визнати недостовірними та такими, що принижують честь, гідність та ділову репутацію відомості, які розповсюдив ОСОБА_2 та неправдиву інформацію, що дружина ОСОБА_1 хоче стягнути з робітників ОСББ «Укржилстрой-2008» 1 500 000,00 грн;
- зобов'язати ОСОБА_2 спростувати викладену в VіЬег, в групі «Наш дом» неправдиву інформацію щодо його дружини у зв'язку з тим, що він, ОСОБА_1 взагалі не одружений та не має дружини;
- зобов'язати ОСОБА_2 публічно вибачитись в VіЬег, в групі «Наш дом» за неправдиву інформацію, викладену 11 вересня 2021 року відносно ОСОБА_1 ;
- притягти до відповідальності ОСОБА_2 , а саме стягнути штраф у сумі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 23 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 06 лютого 2025 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної репутації, притягнення до відповідальності відмовлено.
01 березня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 23 травня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 06 лютого 2025 року (повний текст постанови виготовлено 17 лютого 2025 року, касаційна скарга надійшла до суду 04 березня 2025 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просив суд скасувати оскаржувані судові рішення, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 06 березня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано: надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
17 березня 2025 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку на усунення недоліків, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 06 березня 2025 року, надійшла уточнена редакція касаційної скарги.
Однак, в уточненій редакції касаційної скарги заявник знову не виконав вимоги пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, а саме не зазначив конкретну обов'язкову підставу касаційного оскарження, визначену частиною другою статті 389 цього Кодексу (з посиланням на один із пунктів частини другої статті 389 ЦПК України та відповідним обґрунтуванням).
В уточненій касаційній скарзі заявник, як підставу касаційного оскарження зазначає наступне (дослівно): «Касаційна скарга подається на підставі ст. 324 ЦПК України «Право касаційного оскарження», яка наголошує: - «Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку. Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.».
Дане посилання не може бути прийнято Верховним Судом, як підстава касаційного оскарження, оскільки воно не відповідає нормам ЦПК України.
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України,
у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга вважається неподаною та повертається заявникові.
Оскільки станом на 18 березня 2025 року не виконані вимоги, викладені в ухвалі Верховного Суду від 06 березня 2025 року щодо необхідності зазначення конкретних підстав касаційного оскарження, визначених частиною другою статті 389 ЦПК України, це перешкоджає Верховному Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає визнанню неподаною та поверненню заявнику.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 23 травня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 06 лютого 2025 року вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць