17 березня 2025 року
м. Київ
справа № 953/6720/23
провадження № 61-2530ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
розглянув касаційну скаргу представника Харківської міської ради - Буряковської Олександри Юріївни, на постанову Харківського апеляційного суду від 23 січня 2025 року в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Харківська міська рада, про встановлення факту родинних відносин,
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що він та ОСОБА_2 є рідні брати.
Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його рідний брат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець села Старосілля, Ракитянського району Бєлгородської області.
Заявник також уродженець села Старосілля, однак через зміну
адміністративно-територіального розподілу районів, де розташовано село Старосілля, станом на дату його народження - 1946 рік, належав до Красноярузького району Бєлгородської області, більш того, працівник паспортного столу при видачі українського паспорту помилково вказав цю назву як Старосільє .
Заявник звернувся до нотаріальної контори для прийняття спадщини після смерті брата, однак нотаріусом виявлено невідповідність назв як самого населеного пункту, так і району, в якому цей населений пункт розташовано, в зв'язку з чим виникла необхідність встановлення факту, що має юридичне значення, а саме родинних відносин між фізичними особами.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 20 серпня 2024 року заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі частини четвертої статті 315 ЦПК України, оскільки за обставинами цієї справи встановлено, що існує спір про право (заявник та заінтересована особа претендують на майно, яке входить до складу спадщини), тому такий спір підлягає вирішенню виключно в порядку позовного провадження.
Постановою Харківського апеляційного суду від 23 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 20 серпня 2025 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції констатував, що суд першої інстанції не врахував, що в цій справі підлягає вирішенню питання лише про наявність чи відсутність факту родинних відносин та його доведеність, оскільки інших спадкоємців, крім заявника, немає, а спір про право між ОСОБА_1 та Харківською міською радою наразі відсутній. Зазначене відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 640/9847/19, від 03 липня 2019 року у справі № 591/1590/16-ц, від 27 січня 2021 року у справі № 643/4223/19 (провадження № 61-21361св19).
Харківський апеляційний суд дійшов висновку, що заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, подано ОСОБА_1 до суду в порядку окремого провадження з метою захисту його прав та інтересів при вирішенні питання щодо оформлення спадщини в нотаріальній конторі, до якої він звернувся із відповідною заявою, а не для вирішення спору про право на спадщину, тому ухвала суду першої інстанції про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду з підстав наявності спору про прав, підлягає скасуванню.
У березні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника Харківської міської ради - Буряковської О. Ю., на постанову Харківського апеляційного суду від 23 січня 2025 року.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, а ухвалу місцевого суду залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 на підставі частини четвертої статті 315 ЦПК України, оскільки під час вирішення цієї справи виник спір про право, адже за відсутності спадкоємців, Харківська міська рада набула право на подання заяви про визнання спадщини відумерлою. Тобто встановлення факту, про який просить ОСОБА_1 , необхідно заявнику для подальшого оформлення спадкових прав на майно, на яке претендує міська рада, а отже наявний спір про право.
Заявник вважає, що апеляційний суд не врахував висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 08 травня 2019 року в справі № 454/1106/17, від 22 квітня 2020 року в справі № 200/14136/17, від 19 березня 2021 року в справі № 643/14985/18-ц, від 26 квітня 2022 року в справі № 636/3814/20-ц.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Із касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності оскаржуваного судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Процесуальний порядок провадження в цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, в разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Тобто, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 березня 2020 року у справі № 639/489/18 та від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19.
Згідно із частиною першою статті 1277 Цивільного кодексу України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Встановивши, що ОСОБА_1 звернувся до суду з метою підтвердження факту родинних відносин із спадкодавцем, наявність чи відсутність якого може впливати на спадкові права інших спадкоємців, які прийняли спадщину, а суд першої інстанції наявність таких спадкоємців не встановив, так само місцевий суд не встановив майнового спору між заявником та міською радою, апеляційний суд зробив правильний висновок, що суд першої інстанції не обґрунтував мотивів, який дав йому можливість встановити наявність спору про право.
Вказане відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 640/9847/19, від 03 липня 2019 року у справі № 591/1590/16-ц, від 27 січня 2021 року у справі № 643/4223/19, від 01 квітня 2022 року в справі № 265/7062/19.
Врахувавши вказані обставини справи в сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування ухвали Київського районного суду м. Харкова від20 серпня 2024 року, якою необґрунтовано залишено без розгляду заяву ОСОБА_1 на підставі частини четвертої статті 315 ЦПК України.
Висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 08 травня 2019 року в справі № 454/1106/17, від 22 квітня 2020 року в справі № 200/14136/17, від 19 березня 2021 року в справі № 643/14985/18-ц, від 26 квітня 2022 року в справі № 636/3814/20-ц, на які посилається заявник в касаційній скарзі, сформульовано за інших фактичних обставин справи.
Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки ґрунтуються на незгоді з обставинами, встановленими судом, зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
Європейський суд з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга представника Харківської міської ради - Буряковської О. Ю., на постанову Харківського апеляційного суду від 23 січня 2025 року є необґрунтованою.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Харківської міської ради - Буряковської Олександри Юріївни, на постанову Харківського апеляційного суду від 23 січня 2025 року в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Харківська міська рада, про встановлення факту родинних відносин.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян