17 березня 2025 року
місто Київ
справа № 748/4512/23
провадження № 61-3028ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 20 січня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення, скасування державної реєстрації земельної ділянки та припинення речових прав,
У березні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 20 січня 2025 року.
Касаційна скарга була подана з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки направлена до Верховного Суду 05 березня 2025 року.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
У касаційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, в якому заявниця вказує, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, оскільки копію оскаржуваного судового рішення апеляційного суду отримано 05 лютого 2025 року.
З огляду на відсутність доказів про дату отримання оскаржуваного судового рішення заявницею саме 05 лютого 2025 року, підстави для поновлення строку на касаційне оскарження відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Таким чином, заявниці потрібно надіслати на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та надати належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення апеляційного суду, а саме докази отримання ОСОБА_1 постанови апеляційного суду, оскільки за відсутності матеріалів справі, які витребовуються після відкриття касаційного провадження в справі, Верховний Суд, не має можливості перевірити доводи клопотання заявниці.
У касаційній скарзі заявниця просить скасувати постанову Чернігівського апеляційного суду від 20 січня 2025 року.
Проте, зазначена процесуальна вимога суперечить статті 409 ЦПК України щодо повноваження касаційного суду, оскільки суд апеляційної інстанції не ухвалював нового рішення, а залишив рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 09 липня 2024 року, яким в задоволенні позову відмовлено, без змін.
Отже, з метою усунення недоліків касаційної скарги заявниці необхідно надати уточнену касаційну скаргу, в якій належно сформулювати процесуальну вимогу відповідно до статті 409 ЦПК України, додати копії скарги відповідно до кількості учасників справи.
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявницею в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У касаційній скарзі міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке обґрунтовано тим, що заявниця є особою пенсійного віку та отримує мінімальну пенсію.
Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Водночас, до клопотання не додано жодних доказів на підтвердження майнового стану ОСОБА_1 , зокрема про джерела доходів за попередній календарний рік, одержання доходів від майна, наявність самого майна, що зумовлює обов'язок власника у його утримані, відкриття банківських рахунків (депозитних), тощо.
Крім цього, передбачена статтею 8 Закону України «Про судовий збір» можливість звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком й застосовується, як правило, у виключних випадках.
За наведених обставин Верховний Суд не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, тому відмовляє у задоволенні клопотання.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 684,00 грн.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Заявниця оскаржує судове рішення апеляційної інстанції, яким відмовлено в задоволенні позову в частині трьох вимог немайнового характеру.
Отже, за подання касаційної скарги судовий збір підлягає сплаті в розмірі 6 441,60 грн (2 684,00 х 0,4 х 3 х 200 %).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві, Печерський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявниці строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393, 394 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 20 січня 2025 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 10 квітня 2025 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н. Ю. Сакара