154/848/25
3/154/630/25
18 березня 2025 року м. Володимир
Суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області Вітер І.Р., з участю секретаря судових засідань Багдасарової Л.А., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника потерпілої Закревського І.В. у відкритому судовому засіданні в залі суду розглянувши справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1732 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 596290 від 22 лютого 2025 року, ОСОБА_1 22 лютого 2025 року близько 23 години 50 хвилин у АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру (пошкодив мобільний телефон та фізично штовхав руками), внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психологічному здоров'ю його дочці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У зв'язку з наведеним за даним протоколом ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.1732 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 свою вину заперечив. Вказав, що телефон дочки не пошкодив, фізичного чи психологічного не вчиняв. Перебуваючи вдома увечері 22 лютого 2025 року він поставив телефон дочки на камін, а остання подумала, що він його пошкодив через що почала сваритись і викликала поліцію.
Представник потерпілої ОСОБА_2 - адвокат Закревський І.В. в судовому засіданні підтвердив пояснення ОСОБА_1 , просив закрити провадження у справі з підстав відсутності складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1732 КУпАП. Зазначив, що 22 лютого 2025 року сталася помилка з приводу виклику працівників поліції, якими також помилково було складено протокол серії ВАД № 596290. Вказав, що вже 24 лютого 2025 року його довірителька звернулась до Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області із заявою про помилковий виклик, повідомлення, в якій вказала, що її батько ОСОБА_1 22 лютого 2025 року домашнього насильства не вчиняв.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та представника потерпілої, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи клопотання про закриття провадження, перевіривши законність та обґрунтованість протоколу про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що провадження по справі слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Так, стаття 9 КУпАП визначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст.278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, в тому числі, перевіряє правильність складання протоколу інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, належно з'ясовує обставини справи.
Відповідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Так, у своєму рішенні від 10.02.1995 року, у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкове не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Відповідно до вимог ст.ст. 9, 33, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Вирішуючи питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, встановленого ч.1 ст.1732 КУпАП, суд виходить з наступного.
Частина 1 статті 1732 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Як вбачається з приписів ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, крім протоколу, складеного відносно ОСОБА_1 , в наявності лише пояснення потерпілої від 22 лютого 2025 року про обставини штовхання та пошкодження телефону, та рапорт поліцейського, складений на підставі даних пояснень.
Оглядом долученої до справи заяви потерпілої ОСОБА_2 про помилковий виклик від 24 лютого 2025 року встановлено, що її було зареєстровано у Володимирському РВП ГУНП у Волинській області 24 лютого 2025 року. За змістом заяви потерпіла стверджує про помилковий виклик нею 22 лютого 2025 року працівників поліції, вказує, що її батько ОСОБА_1 22 лютого 2025 року домашнього насильства не вчиняв.
Наведене свідчить про недопустимість пояснень потерпілої від 22 лютого 2025 року як доказів у справі. Інші докази вини особи, яка притягається до відповідальності, відсутні.
Таким чином, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1732 КУпАП, провадження по справі слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.247, 284 КУпАП,
Провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1732 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Володимир-Волинського міського суду Ігор Вітер