про відмову у відкритті апеляційного провадження
Справа № 120/9642/22
17 березня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Шидловського В.Б.
суддів: Курка О. П. Боровицького О. А.
перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,
ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.01.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року залишено без руху. Запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку, вказавши підстави для поновлення строку, а також надати документ про сплату судового збору або докази, що підтверджуються звільнення від сплати судового збору.
06 лютого 2025 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Розглянувши подане клопотання про поновлення процесуального строку, колегія суддів дійшла наступних висновків.
За приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно із ч.3 ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ухвала суду першої інстанції прийнята в порядку письмового провадження 28 листопада 2022 року.
Копію ухвали суду позивачем отримано 07 грудня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.11)
Апеляційна скарга (вперше) подана до суду 09.12.2022, однак ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.01.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 28.11.2022 року повернуто особі, яка її подала.
Копію ухвали суду про повернення апеляційної скарги від 04.01.2023 надіслано на електронну адресу, зазначену позивачем в апеляційній скарзі, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 10.02.2023.
Апеляційна скарга (вдруге) була подана до суду 02.01.2025. Тобто, з пропуском строку на її подання.
Стосовно обґрунтувань поважності пропуску строку зазначених скаржником слід вказати наступне.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження є лише такі обставини, які об'єктивно непереборні, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року).
Колегія суддів зауважує, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Частиною першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Відповідно на висновків Верховного Суду викладених у постанові від 03.11.2022 у справі №560/15534/21, строк на апеляційне оскарження, передбачений статтею 295 КАС України, не зупиняється у зв'язку із залишенням без руху, поверненням апеляційної скарги, а також його відлік не підлягає обрахуванню від дати вручення копій ухвал про залишення без руху та повернення первинної апеляційної скарги.
Колегія суддів у вищевказаній постанові вважала за доцільне звернути увагу й на те, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги.
Колегія суддів зауважує, що ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.01.2023 про повернення поданої вперше апеляційної скарги на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року набрала законної сили та не є скасованою.
Про обізнаність позивача про наявність ухвали про повернення поданої вперше апеляційної скарги свідчить і те, що позивач реалізував своє право звернення з повторною апеляційною скаргою. В іншому ж випадку, позивач не мав потреби звертатися з повторною апеляційною скаргою, оскільки був переконаний, що така скарга вже перебуває на розгляді у Сьомому апеляційному адміністративному суді.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України та становили об'єктивно непереборні перешкоди, які пов'язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, а тому суд не знаходить підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року.
Стосовно ж клопотання про звільнення від сплати судового збору, то слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно із ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково.
При цьому, необхідною умовою для звільнення особи від сплати судового збору є подання до суду належних доказів перебування такої особи у скрутному матеріальному становищі та відсутності у зв'язку із цим об'єктивної можливості сплатити судовий збір.
На підтвердження перебування у важкому майновому становищі позивач додав до апеляційної скарги відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків згідно із якими відсутня інформація про доходи за періоди з І кварталу 2022 року по І квартал 2023 року. Також подав довідки ГУ ПФУ у Вінницькій області від 01.03.2023 №410/0200-0219-11 про те, що станом на 01.03.2023 позивач не перебуває на обліку як отримувач пільг та компенсацій, а також довідку від 06.04.2023 №15/0200-0219-11 про те, що позивач не отримує пенсію згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Разом з цим, умовою для звільнення особи від сплати судового збору є надання відповідних відомостей про доходи за попередній календарний рік, тобто календарний рік який передує року в якому подана апеляційна скарга.
Відтак, позивач не надав суду належних доказів на підтвердження перебування у важкому майновому становищі, що свідчить про необґрунтованість та відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи вказані обставини, колегія суддів не вбачає наявності поважних причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року, а тому у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд
1. Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року.
2. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
3. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
4. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
5. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Шидловський В.Б.
Судді Курко О. П. Боровицький О. А.