Справа № 240/17261/23
Головуючий у І інстанції:
Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.
18 березня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Капустинського М.М. Ватаманюка Р.В.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в особі Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області ЦМУМЮ про визнання дій протиправними, скасування постанови,
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 24 лютого 2025 року задовольнив позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області. Визнав протиправною та скасував постанову ВП № 71026265 від 08.06.2023 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Сладь Тетяни Павлівни. .
04 березня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області подано до суду апеляційної інстанції заяву про ухвалення додаткового судового рішення..
Перевіривши матеріали заяви та доводb заявника, колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулось до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в особі Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області ЦМУМЮ, у якому просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) (далівідповідач, Відділ ПВР УЗПВР у Житомирській області) від 08.06.2023 у ВП № 71026265 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задоволено.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року скасовано.
Позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову ВП № 71026265 від 08.06.2023 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Сладь Тетяни Павлівни.
04 березня 2025 року на адресу суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування на його користь понесених судових витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
Відповідно до частин 1, 3 та 5 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Пунктом 3 частини 1 ст.252 КАС України унормовано, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розподіл судових витрат врегульовано статтею 139 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Частиною 4 ст.46 КАС України передбачено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до положень п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктами 3, 5 ч.1 ст.19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Верховний суд у постанові від 31.05.2023 року справі №815/4246/17 зазначив, що при зверненні органу влади до суду з позовом до суб'єкта владних повноважень ключовим моментом виступає характер такого звернення, тобто, чи позивач звертається до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів (як юридична особа публічного права) (пункт 1 частина 1 статті 19 КАС України), чи з метою встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень (як суб'єкт владних повноважень) (пункт 3 частина 1 статті 19 КАС України), чи відповідно до покладених на нього положеннями чинного законодавства обов'язку звернення до суду (як суб'єкт владних повноважень при здійсненні публічно-владних управлінських функцій) (п.5 ч.1 ст.19 КАС України).
Звернення до адміністративного суду на виконання владних управлінських функцій передбачає, що така форма реагування має витікати безпосередньо з повноважень цього органу (у певній сфері правовідносин), а саме ж «право» на звернення до суду (з відповідним адміністративним позовом), зміст якого, коли це стосується суб'єкта владних повноважень, прирівнюється до його «повноважень», має бути чітко передбачено законом.
Колегія суддів відмічає, що звернення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з цим позовом до адміністративного суду зумовлене незгодою із рішенням Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в особі Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області ЦМУМЮ, тобто позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів як сторона виконавчого провадження, а не як суб'єкт владних повноважень при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства.
Тобто у цьому спорі Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області діє не як суб'єкт владних повноважень, а як орган Пенсійного фонду України до суб'єкта владних повноважень Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в особі Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області ЦМУМЮ щодо оскарження постанови старшого державного виконавця цього відділу, винесеної в рамках виконавчого провадження, будучи його стороною, в межах наданих пунктом 1 частиною 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.
У такий спосіб позивач намагається захистити свої права, свободи та охоронювані законом інтереси як юридична особа, а не як суб'єкт владних повноважень при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність застосування положень частини 1 статті 139 КАС України та стягнення з відповідача на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судового збору.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем понесено судові витрати зі сплати судового збору, а саме, в розмірі 2147,20 грн за подання позовної заяви, сплачених згідно платіжної інструкції від 07.07.2024 №2178 та в розмірі 3633,60 грн за подання апеляційної скарги, сплачених згідно платіжної інструкції від 03.12.2024 №4533 у справі №240/17261/23.
Враховуючи, що за наслідками апеляційного перегляду судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, витрати зі сплати судового збору мають бути відшкодовані відповідачу за рахунок бюджетних асигнувань позивача в розмірі 5780,80 грн.
Керуючись ст.ст. 243, 252, 310, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
pаяву Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про ухвалення додаткового рішення у справі щодо відшкодування понесених у апеляційній інстанції судових витрат задовольнити.
Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341), за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в особі Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області ЦМУМЮ (код ЄДРПОУ 43315602) 5780,80 грн. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, згідно з платіжною інструкцією від 07.07.2024 №2178 та в розмірі 3633,60 грн за подання апеляційної скарги, сплачених згідно з платіжною інструкцією від 03.12.2024 №4533 у справі №240/17261/23.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Капустинський М.М. Ватаманюк Р.В.