Справа № 560/12658/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П.
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
17 березня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області №220550002880 від 04.07.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу періоди роботи згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 25.07.1982, з 19.07.1982 по 31.12.1988 на Хмельницькому радіотехнічному заводі ім.25 з'їзду КПРС; з 02.07.1988 по 31.12.1998 у Деражнянському ясла-саду №4; з 01.04.2024 по теперішній час у Деражнянському закладі дошкільної освіти (ясла-садок) №4 "Журавлик" Деражнянської міської ради Хмельницької області; з 01.06.2001 по 27.05.2002 перебування на обліку в Деражнянському районному центрі зайнятості Хмельницької області та отримання виплати допомоги по безробіттю;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 27.08.2024 та провести відповідно виплати.
Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області №220550002880 від 04.07.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 25.07.1982 року: з 19.07.1982 року по 14.03.1988 року, з 02.07.1988 по 31.12.1998 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 27.08.2024 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідачі подали апеляційні скарги, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 10.07.2024 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком, враховуючи страховий стаж понад 31 рік.
Рішенням Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області від 04.07.2024 №220550002880 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, про, що було повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Відмовляючи в призначенні пенсії за віком Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області вказало, що позивач не має достатнього страхового стажу, а саме 31 рік. Також, повідомлено про те, що страховий стаж останнього становить - 26 років 0 місяців 4 дні.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
В силу ч. 3 ст. 4 Закону № 1058 виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону № 1058-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
У відповідності до ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
З матеріалів справи встановлено, що позивач народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому має право на призначення пенсії за віком, враховуючи 31 рік страхового стажу.
Позивач 10.07.2024 звернулась до ГУ ПФУ в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком, враховуючи ст. 26 Закону № 1058-IV.
Рішенням Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області від 04.07.2024 року №220550002880 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, про, що було повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Відмовляючи в призначенні пенсії за віком Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області вказало, що позивачка не має достатнього страхового стажу, а саме 31 рік. Також, повідомлено про те, що страховий стаж останнього становить - 26 років 0 місяців 4 дні. Відповідачем не враховано стаж роботи з 19.07.1982 по 14.03.1988 та з 02.07.1988 по 31.12.1998, оскільки ім'я на титульній сторінці трудової книжки не відповідає паспортним даним.
Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 25 липня 1982 року позивачки за спірні періоди роботи встановлено, що вони виконані без перекреслень, дати наказів не містять виправлень. Крім того, записи зроблені у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесений відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця.
Відповідно до п. 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Держкомпраці СРСР № 162 від 20.06.1974 року, чинної на час внесення запису про прийняття/звільнення позивача з роботи, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переводу на іншу роботу чи звільнення, а також про нагородження і заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження).
За змістом п. 4.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Слід зазначити, що посилання відповідача в оскаржуваному рішенні як на підставу для не зарахування стажу позивачці, а саме на те, що ім'я на титульній сторінці трудової книжки не відповідає паспортним даним, є безпідставними, оскільки єдиним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, яка досліджувалась судом, та містить усі необхідні відомості про спірні періоди роботи позивачки.
Також, слід наголосити, що будь які неточності, або розбіжності при заповненні трудової книжки не несуть негативних наслідків для позивача, зокрема, що стосується права на зарахування періодів роботи, оскільки відповідальність за заповнення трудової книжки лежить виключно на роботодавцеві.
Варто зазначити, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовляючи в призначенні пенсії не надало обґрунтування щодо записів, які містяться в трудовій книжці.
Відповідальність за можливі помилки або виправлення у трудовій книжці, у тому числі якість записів та відбитків печаток не може бути перекладена на працівника та призводити до позбавлення його права на врахування фактично відпрацьованого часу у складі трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.
Недотримання правил ведення трудової книжки, якщо є такі факти, може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 року у справі №677/277/17.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, відповідачі не врахували ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ, якою передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка, завідомо безпідставно не зарахували вказаний період роботи.
А тому, рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії, підставою для прийняття якого стало відсутність необхідного трудового стажу, є протиправним.
Відтак, перевіривши в сукупності підстави відмови відповідача у призначенні пенсії за віком, що викладені в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.07.2024 №220550002880 наявні підстави для його скасування.
За приписами ч. 4 ст. 245 КАС України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Беручи до уваги наведене, для повного захисту прав позивача необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу позивачу спірні періоди роботи з 19.07.1982 по 14.03.1988, з 02.07.1988 по 31.12.1998 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 27.08.2024.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.