18 березня 2025 року м. Дніпросправа № 340/5240/24
(суддя Притула К.М., м. Кропивницький)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі №340/5240/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 07 серпня 2024 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області згідно з яким просить визнати незаконною бездіяльність відповідача у наданні в 2024 році пільг у вигляді 50 - відсоткової знижки оплати за житло та за комунальні послуги та зобов'язати відповідача, в 20 - денний термін після набрання законної сили рішення суду, надати пільги у вигляді 50 - відсоткової знижки оплати за житло та за комунальні послуги.
Позов обґрунтовано тим, що позивачу як пенсіонеру МВС України, відповідно до Закону України «Про міліцію», з 01.04.2011 року надана пільга у вигляді 50 - відсоткової знижки на оплату житла та комунальних послуг, однак відповідач протиправно не надає позивачу цієї пільги.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідач, відмовляючи позивачу у наданні пільги, як пенсіонеру МВС України, у вигляді 50 % знижки по оплаті жилої площі, комунальних послуг, палива та електроенергії, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року по справі №484/655/16-а, від 17 квітня 2018 року по справі №243/4524/16-а, від 19 березня 2019 року по справі №183/7517/15 (2-а/183/13/16), від 20 березня 2019 року по справі №367/6940/16-а та від 15 травня 2019 року по справі №159/1783/16-а, від 09 квітня 2020 року по справі №524/5284/16-а, від 16 березня 2021 року по справі №826/1792/18.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права до спірних відносин. Зазначає позивач про те, що такі дії відповідача фактично звужують його права, що суперечить ст. 22 Конституції України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 , з 2011 року є пенсіонером органів внутрішніх справ та згідно з довідкою Відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Кіровоградській області від 01.04.2011 № 90110090 йому та членам його сім'ї було надано право на 50% знижку по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива згідно з Законом України «Про міліцію» від 20.12.1990 року. Довідка видана за місцем надання пільг довічно (а.с.9).
05.06.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пільг.
Листом від 18.07.2024 за № 1100-0201-8/47803 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило позивачу наступне. За результатами розгляду заяви рішенням від 21.06.2024 № 1270539112-2024-1 відмовлено в призначенні пільг, так як відповідно до пункту 5 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011) 50-відсоткова знижка плати на користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ. електрична, теплова енергія та інші послуги) в жилих будинках усіх форм власності в межах встановлених норм, передбачених законодавством надається особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби, та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні. Виходячи з наведеної норми Закону № 2011 позивач не має права на користування пільгою, як особа з інвалідністю, оскільки його захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с.7).
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.4 ст.22 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року №565-XII (далі - Закон №565-XII) працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка плати за користування житлом та комунальними послугами, за паливо в межах норм, встановлених законодавством.
Згідно з ч.ч. 6, 7 ст.22 Закону №565-XII за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги згідно з цим Законом.
Пільги, передбачені частинами четвертою, п'ятою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
04.06.2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї» №389 (набрала чинності 01.07.2015), якою затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї (далі по тексту - Порядок).
Згідно з п.2 вказаного Порядку, дія такого поширюється на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, зокрема, згідно із Законом №565-XII (звільнені із служби за віком, хворобою або вислугою років працівники міліції, особи начальницького складу податкової міліції, особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби; діти (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, загиблих або померлих у зв'язку з виконанням службових обов'язків, непрацездатні члени сімей, які перебували на їх утриманні).
З 07.11.2015 у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) втратив чинність Закон України «Про міліцію», в тому числі і норма статті 22 згідно з якою позивач, як колишній працівник міліції, мав право на 50- відсоткову знижку по сплаті за користування житлом та комунальними послугами, за паливо.
Відповідно до абзацу 2 пункту 15 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №580-VIII за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Пункт 15 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №580-VIII доповнено зазначеним абзацом 2 Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей», який прийнятий з метою відновлення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей.
Колегія суддів зауважує, що Закон №580-VIII не містить норм, які б передбачали пільги по оплаті житлово-комунальних послуг, електроенергії та палива не тільки для колишніх міліціонерів, а й для тих, які виходять на пенсію після вступу цього закону в силу.
Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 03.10.1997 №4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акту, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Тому, враховуючи те, що останнім в часі є Закон №580-VIII, то пріоритетними в цьому випадку є положення саме цього Закону, які в частині втрати чинності Законом №565-XII не скасовувалися та не змінювалися, є діючим, не визнавалися неконституційним.
Таким чином, оскільки саме пільги на оплату житлово-комунальних послуг в Законі №580-VIII не передбачені, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що відсутні встановленні законом підстави для поновлення позивачу пільг, на які він мав право і якими користувався відповідно до статті 22 Закону №565-XII.
Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постановах від 20.02.2018 року у справі №484/655/16-а, від 17.04.2018 року у справі №243/4524/16-а, від 19.03.2019 року у справі №183/7517/15, від 20.03.2019 року у справі №367/6940/16-а, від 15.05.2019 року у справі №159/1783/16-а, від 09.04.2020 року у справі №524/5284/16-а, від 16.03.2021 року у справі №826/1792/18.
Щодо доводів позивача зазначених в апеляційній скарзі, та які є аналогічні доводам викладеним у позові, слід зазначити, що під час розгляду справи суд першої інстанції дослідив та правильно вирішив усі основні питання віднесені на його розгляд та аргументи сторін, тому підстав для повторного вирішення цих аргументів у зв'язку з їх викладенням в апеляційній скарзі немає.
Відносно інших доводів позивача, які викладені в апеляційній скарзі та які зводяться до незгоди з судовим рішенням слід зазначити, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.
Всі інші аргументи апеляційної скарги не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновок суду про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі №340/5240/24 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 18 березня 2025 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов