18 лютого 2025 року справа 160/11016/24
Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,
при секретарі Личкатій Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 (суддя Озерянська С.І.) в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області 29.04.2024 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути податковий борг в сумі 19723гр48к.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2024, прийнятому в спрощеному провадженні, позов задоволений.
В апеляційній скарзі представник позивачки просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що підстави для стягнення відсутні в зв'язку з відсутністю податкового боргу. Також в апеляційній скарзі заявлено про відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 3000гр.
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 20.1.19 статті 20 Податкового Кодексу України, органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань або податкового боргу у випадках, порядку, розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до пункту 20.1.34 статті 20 Податкового Кодексу України, контролюючі органи мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового Кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
У спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягає, зокрема, факт наявності податкового боргу, факт узгодженості грошового зобов'язання, факт сплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, правильність нарахування пені за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, факт направлення та вручення платнику податкової вимоги.
Під час розгляду справи суд повинен перевірити підстави та періоди виникнення заборгованості, правильність обчислення суми боргу, наявність або відсутність платежів в рахунок погашення цієї суми, а також з'ясувати та зазначити у своєму рішенні, із яких сум складається цей борг та на підставі яких документів відповідач повинен його сплачувати. При цьому, належить витребувати і дослідити зазначені документи, навівши в рішенні суму кожного платежу, граничний строк сплати податкового зобов'язання, суму штрафу за порушення цього строку.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що станом на день звернення до адміністративного суду з позовом за ОСОБА_1 обліковується податковий борг по податку на нерухоме майно на загальну суму 19723гр48к, який виник в результаті несплати грошових згідно податкового повідомлення-рішення №0308785-2410 від 18.03.2021 на суму 7742гр65к, податкового повідомлення-рішення №0308786-2410-0484 від 18.03.2021 на суму 5021гр58к, податкового повідомлення-рішення №0248165-2410-0484 від 04.07.2022 на суму 6959гр25к.
Разом з тим, ОСОБА_1 надані квитанція №0.0.21611715859.1 від 15.06.2021 про сплату податку на нерухоме майно в сумі 5021гр58к, квитанція №0.0.2735556793.1 від 10.11.2022 про сплату податку на нерухоме майно в сумі 6959гр25к.
Як вбачається з відзиву на апеляційну скаргу, за результатами розгляду адвокатського запиту та на підставі інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єкту нерухомого майна встановлено, що право власності ОСОБА_1 на 1/2 нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 припинено 17.07.2013. Дані інформаційної системи «податковий блок» 09.08.2024 приведені у відповідність, а сформовані податкові повідомлення-рішення скасовані.
З наведеного вбачається, що податковий борг в сумі 19723гр48к, про стягнення якого податкова служба звернулась до суду, був самостійно скасований, що підтвердив в своїх поясненнях в судовому засіданні представник податкової служби.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення витрат.
Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт; 2) часом, витраченим адвокатом на виконання робіт; 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України, в разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 7 статті 134 КАС України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом.
При подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 3633гр.
Між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро Олега Попкова укладений договір від 20.08.2024 про надання правової допомоги. Згідно пункту 2.1.1 договору, адвокатське бюро зобов'язується підготувати апеляційну скаргу та представляти в судових інстанціях з правами, якими наділений позивач, відповідач, третя особа.
Адвокат при наданні правової допомоги, направив запит до ГУ ДПС в Дніпропетровській області з проханням надати інформацію з яких податкових зобов'язань сформований податковий борг, отримав відповідь на запит про відсутність податкового боргу та відкликання податкових повідомлень-рішень; склав апеляційну скаргу.
З урахуванням обсягу участі адвоката в підготовці та розгляді справи, зборі доказів за договором про надання професійної правової допомоги, заявлена сума витрат на правову допомогу 3000гр є обгрунтованою, співмірною зі складністю справи, пропорційною часу, необхідному для виконання адвокатом названого переліку робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.
Керуючись статтями 241 - 245, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 та прийняти нову постанову.
В задоволенні позову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відмовити.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань сплачений судовий збір 3633гр, витрати на правову допомогу 3000гр, всього 6633 (шість тисяч шістсот тридцять три) гривні.
Постанова набирає законної сили з 18.02.2025 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Повна постанова складена 14.03.2025.
Головуючий суддя А.В. Суховаров
судді О.В. Головко
судді Т.І. Ясенова