13 березня 2025 року м. Дніпросправа № 173/3103/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровського області від 04.11.2024 р. (суддя Кожевник О.А.), по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення
01.10.2024 р. ОСОБА_1 звернулася до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровського області з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, де просила скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України, серії АА № 00022040 від 29.08.2024 р та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровського області від 04.11.2924 р. адміністративний позов задоволений.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати рішення суду, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що судом першої інстанції грубо порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, не дослідження обставин справи, а відтак судове рішення підлягає скасуванню.
Дослідивши матеріали справи, докази по справі, суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 29.08.2024 р. головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, Шмельовим М.В. винесена постанову про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання / перебування на території України серії АА № 00022040, згідно якої 21.08.2024 р. о 12.28 за адресою М-30, км 996+491 Дніпропетровська область MAN TGX26.460 днз. НОМЕР_1 , відповідальна особа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених п.22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6.65% (2,66 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, за що передбачена відповідальністю за ч.2 ст.132-1 КУпАП.
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України “Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
В свою чергу, конкретні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України “Про дорожній рух», Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Закону України “Про Національну поліцію», Правил дорожнього руху.
Згідно із ч.2 ст.132-1 КУпАП встановлено, що «Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, згідно п. 3 яких транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Пунктом 22.5 ПДР встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Тобто, з означеного вбачається, що підставою для притягнення водія до адміністративної відповідальності за відсутність дозволу, виданого органом Національної поліції для перевезення великовагового вантажу є перевищення максимальної маси або осьової маси хоча б одного з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженому постановою КМ України № 1174 від 27.12.2019 р. встановлено, що « 2. …система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-комунікаційної системи. …7. Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку….12. Автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу;вимірювання загальної маси транспортного засобу;визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу (за можливості); вимірювання габаритів транспортного засобу (за можливості);фіксацію та розпізнавання номерного знака транспортного засобу; фіксацію фронтального зображення транспортного засобу;фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-комунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-комунікаційної системи.
13. Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
14. Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-комунікаційної системи у вигляді метаданих».
Таким чином даним Порядком встановлений механізм фіксації автотранспортних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі.
А в постанові про адміністративне правопорушення вказуються інформаційні дані щодо вчинення правопорушення.
Так, згідно Інструкції №512, затвердженолї Наказом МІУ від 27.09.2021 р. в постанові має вказуватися інформація про дату, час та місце вчинення адміністративного правопорушення, марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, прізвище, ім'я та по батькові особи, дата народження, місце проживання реєстраційний номер облікової картки платника податків, серії та номер паспорту, опис обставин, встановлених під час розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи постанова стосовно ОСОБА_1 відповідає формі додатку №1 Інструкції № 512.
Також судом встановлено, що згідно інформаційної картки габаритно - вагового контролю встановлено, що позивач допустила перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,65% (2,66 тон.).
Крім того, позивач наполягає, що здійснювала перевезення у напівпричепі контейнеровозі та не порушувала п.22.5 ПДР України.
Згідно п.22.5 ПДР України встановлено, що «Рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують:Б) фактичної маси для комбінованих транспортних засобів:
Двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 т. (для автомобільних доріг державного значення), 24 т. (для автомобільних доріг місцевого значення);
Двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 м.42 т. (для автомобільних доріг державного значення), 24 т. (для автомобільних доріг місцевого значення);
Трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т. (для автомобільних доріг місцевого значення);
Трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 м.44 т. (для автомобільних доріг державного значення), 24 т. (для автомобільних доріг місцевого значення).
Аналізуючи вищезазначене встановлено, що застосування гранично допустимої фактичної маси транспортного засобу більше 40 тон можливе за одночасного дотримання таких умов:
-транспортний засіб двовісний, або трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом;
-можливість перевезення транспортним засобом контейнерів;
-перевезення транспортним засобом - контейнеровозом одного або більше контейнерів чи змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 м.
Відсутність однієї з таких умов виключає можливість застосування гранично допустимої фактичної маси транспортного засобу в 42 чи 44 тони.
Крім того, відповідно Міжнародної конвенції про безпечні контейнери від 02.12.1972 р. «контейнер» означає предмет транспортного обладнання, зокрема, «с) сконструйований з урахуванням необхідності закріплення та (або) легкої обробки й для цього обладнаний кутовими фітингами».
04.11.1993 р. прийняті Поправки Міжнародної конвенції про безпечні контейнери в частині вимог до контейнерів: а саме, «b) на кожному контейнері всі маркування максимальної маси брутто повинні відповідати інформації стосовно максимальної маси брутто на табличці про допуск за умовами безпеки».
Як вбачається з фотографії транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення встановлено, що на ньому відсутні кутові фітинги, пломбування та відповідне маркування контейнеру, а також позивачем не доведено, що, саме, контейнер №96 був на платформі.
Відповідно Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання», затвердженого Наказом Міністерство інфраструктури України № 521 від 17.08.2012 встановлено, що «1.1. Цей Порядок визначає механізм затвердження конструкції колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) категорій M, N, O, L, нових частин та обладнання, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах (далі - обладнання) відповідно до вимог Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року (далі - Угода).
1.2. На кожен КТЗ або партію обладнання, тип яких відповідає вимогам єдиних технічних приписів, що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, виробник або його уповноважений представник - резидент України видає сертифікат відповідності.
1.3. На кожен новий КТЗ або партію обладнання, які відповідають вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу яких не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, а також на КТЗ, що були у користуванні, сертифікат відповідності видають уповноважені органи або органи із сертифікації, акредитовані відповідно до законодавства, призначені Міністерством інфраструктури України.
1.4. Індивідуальному затвердженню підлягає кожен КТЗ:
а) новий, який відповідає вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу якого не підтверджена сертифікатом типу КТЗ, підлягає першій державній реєстрації в Україні;
б) що був у користуванні і підлягає першій державній реєстрації в Україні;
в) конструкцію якого змінено під час переобладнання.
1.5. Індивідуальному затвердженню підлягає кожна партія обладнання, яка відповідає вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу якої не підтверджена сертифікатом типу».
Таким чином, судом встановлено, що контейнери є обладнанням до колісного транспортного засобу та повинні бути сертифіковані.
Однак, судом встановлено, що контейнер №96, на який позивачем наданий технічний паспорт виготовлений 09.03.2021 р., а сертифікат відповідності на контейнер має термін з 25.07.2023 р. по 24.07.2024 р., тому не має ніякого відношення до контейнеру №96, а належного сертифікату на контейнер позивачем не надано.
Таким чином, судом встановлено, що позивач здійснював перевезення вантажів контейнеровозом з порушенням правил його експлуатації, то в такому разі позивач мав право перевозити вантажі з дотриманням п. 22.5 ПДР не більше 40 тон, оскільки 42 та 44 тони допускається перевозити лише в разі експлуатації контейнеровоза за його спеціалізацією при перевезенні контейнерів чи змінних кузовів.
Використання ж конструкції, візуально схожої на контейнер є намаганням штучно збільшити максимально дозволене навантаження транспортного засобу всупереч нормам законодавства України.
Таким чином максимальне значення фактичної маси автомобіля 44 тони передбачене для перевезення контейнерів та змінних кузовів.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову, тому вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 315, 317,321,322,325 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити.
Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04.11.2024 р. - скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня викладення повного тексту постанови.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова
суддя Ю. В. Дурасова