11 березня 2025 року м. Дніпросправа № 160/26377/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Преформ" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 р. (суддя Рябчук О.С.) в адміністративній справі №160/26377/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Преформ" до Державної служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, про визнання протиправною та скасування постанови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Преформ" звернулось до суду з позовними вимогами до Державної служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправної та скасування постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт від 11.09.2024 №042098.
В обґрунтування позову вказувалось на порушення процедури оформлення рейдової перевірки, оскільки чинним законодавством не передбачено проведення перевірки додержання перевізником вимог статей, які зафіксовані в акті перевірки. Також, позивач наполягав на відсутності складу порушення законодавства про автомобільний транспорт, оскільки ним використовуються дійсні міжнародні сертифікати технічного огляду, що не потребує наявності протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу. Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 р., ухваленим за результатом розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що суд першої інстанції не вирішив питання стосовно поважності причин пропуску строку для подання відзиву на позовну заяву; позивач помилково при підготовці позовної заяви додав тільки сертифікати ЄКМТ та не додав МСТО, що призвело до неповного з'ясування судом обставин у справі; суд першої інстанції використав неактуальну судову практику.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу від відповідача до апеляційного суду не надходив.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі:
23.07.2024 на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 08 липня 2024 р. № 001511 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільний транспортом щодо ТОВ «Завод ПРЕФОРМ».В ході проведення перевірки було зупинено транспортний засіб марки SCANIA WIELTON н.з. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та виявлено порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», абз. 3 ч. 1 перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48 цього Закону, а саме: відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу SCANIA н.з. НОМЕР_1 та протокол перевірки технічного стану транспортного засобу WIELTON н.з. НОМЕР_2 . За результатами проведеної перевірки відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області складено акт № 039960 від 23.07.2024. Водій з актом ознайомлений та отримав копію, про що свідчить підпис Ю.О. Коломоєць. Внаслідок виявленого порушення начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 042098 від 11.09.2024, що передбачено абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», якою на позивача накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятою постановою про накладення адміністративно - господарського штрафу та вважаючи її протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірної постанови, оскільки наявність міжнародного сертифікату технічного огляду не замінює національний протокол, який у всіх випадках є обов'язковим і лише він у межах України підтверджує проходження обов'язкового технічного огляду транспортного засобу.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.
Щодо доводів скаржника/позивача про те, що суд першої інстанції не вирішив питання стосовно поважності причин пропуску строку для подання відзиву на позовну заяву.
Перелік порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, наведений у частини 3 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України. Прийняття судом першої інстанції відзиву на позовну заяву, яка подана поза межами строку, визначеного судом, до цього переліку законодавцем не включена, тому наведений довід апеляційної скарги не впливає на оцінку відповідності рішення суду критеріям щодо законності та обґрунтованості.
Щодо доводів скаржника/позивача про неповне встановлення судом першої інстанції обставину у справі.
Як зазначено в апеляційній скарзі, позивач помилково при підготовці позовної заяви додав тільки сертифікати ЄКМТ та не додав МСТО.
За приписами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Принцип презумпції вини суб'єкта владних повноважень, який закріплений в частині 2 цієї ж статті, не звільняє позивача від обов'язку подати докази разом із поданням позовної, як це передбачено частиною 2 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно частини 5 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Неподання позивачем до суду першої інстанції доказів у зв'язку із помилкою при підготовці позовної заяви не визначено законодавцем в якості причини, яка виникла за обставин, що об'єктивно не залежали від нього. Відтак, процесуальні підстави для прийняття нових доказів від позивача на стадії апеляційного перегляду справи - відсутні.
Щодо доводів скаржника про застосування судом першої інстанції неактуальної судової практики.
Стаття 242 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язує суди при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається зі змісту оскарженого рішення, суд першої інстанції врахував правові висновки Верховного Суду у справах №140/6000/22 та №560/514/22. Апеляційна скарга не містить доводів щодо їх нерелевантності. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду, про що прямо вказано у частині 7 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо суті порушення.
Спірною постановою до позивача застосовано адміністративно - господарський штраф за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" (Закон № 2344-III).
Цією правовою нормою визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством.
Отже, перелік документів, наведений у статті 48 Закону № 2344-III не є вичерпним, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2020 р. у справі № 820/4624/17.
Колегія суддів звертає увагу, що в акті перевірки №039960 зафіксована відсутність протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу SCANIA н.з. НОМЕР_1 та протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу WIELTON н.з. НОМЕР_2 .
Позивач наполягає на тому, що наявність міжнародних сертифікатів технічного огляду звільняє його від обов'язкового технічного контролю перевірки технічного стану транспортних засобів.
Відповідно до статті 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами МВС України, підлягають обов'язковому технічному контролю.
Постановою Кабінету Міністрів України №137 від 30 січня 2012 р. затверджений Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів та технічний опис та зразок протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу. Цей Порядок № 137 визначає процедуру проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС, за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації.
Згідно п. 18 Порядку № 317 у разі позитивного результату після проведення обов'язкового технічного контролю транспортного засобу виконавець складає протокол перевірки технічного стану транспортного засобу. Паперова копія протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу видається замовнику (водію). На вимогу замовника (водія) паперова копія виготовляється та видається на бланку протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу.
Пунктом 19 Порядку № 317 передбачено, що, якщо протокол перевірки технічного стану застосовується як альтернатива Міжнародному сертифікату технічного огляду (на вимогу замовника), його видають акредитовані згідно із Законом України “Про акредитацію органів з оцінки відповідності» виконавці відповідно до Угоди про прийняття єдиних умов періодичних технічних оглядів колісних транспортних засобів і про взаємне визнання таких оглядів із зазначенням у протоколі слів такого змісту: “Міжнародний технічний огляд проведено».
Отже, якщо перевізник має національний протокол з відміткою про проведення міжнародного технічного огляду, він звільняється від оформлення Міжнародного сертифіката технічного огляду (МСТО). Проте, наявність МСТО не звільняє перевізника від проходження обов'язкового технічного контролю, як помилково вважає позивач.
Відсутність протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу є підставою для застосування адміністративно-господарської санкції, передбаченої абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", тобто за перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Щодо законності перевірки.
Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Частинами 14, 17 статті 6 Закону № 2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
За визначенням, наведеним в абзаці 54 статті 1 Закону № 2344-III, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб'єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).
Пунктами 12, 14 Порядку № 1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Згідно з пунктом 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів. Пунктами 16, 17 Порядку № 1567 передбачено, що рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.
Позивач наполягає на тому, що в акті перевірки зафіксовано порушення вимог статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" та статті 35 Закону України "Про дорожній рух", перевірка дотримання яких не входить до кола рейдової перевірки.
Слід зазначити, що наведені норми визначають обов'язковість технічного контролю транспортних засобів. У свою чергу, відсутність документів на підтвердження проходження такого контролю є порушенням статей 39, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Колегія суддів вважає, що приписи статей 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" 35 Закону України "Про дорожній рух" між собою не конкурують і не входять у протиріччя до приписів статей 39, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки перші зобов'язують проходити технічний контроль, а другі - пред'являти документи на його підтвердження.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення, які визначені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Преформ" - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 р. в адміністративній справі №160/26377/24 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили 11 березня 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник