18 березня 2025 р. Справа № 480/2873/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 16.01.2025, головуючий суддя І інстанції: О.М. Кунець, м. Суми, по справі № 480/2873/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів за період з 05.12.2019 по 09.11.2022, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за період з 05.12.2019 по 09.11.2022 у зв'язку з порушенням строків виплати заборгованості з пенсійних виплат за період з 10.02.2009 по 31.05.2010 в розмірі 47347,10 грн. згідно з постановою Апеляційного Суду Сумської області від 08.11.2012 по справі № 2-а-611/10, за період з 25.02.2011 по 18.06.2011 в сумі 18581,18 грн. згідно з постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 29.07.2011 по справі № 2-а-2160/2011.
У задоволенні інших вимог відмовлено.
Вказане рішення суду набрало законної сили 31.07.2023.
25.08.2023 Сумським окружним адміністративним судом на виконання вказаного рішення видано виконавчий лист.
27.11.2023 позивачем подано до суду клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 задоволено частково заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області протягом 30 днів з дня отримання даної ухвали, подати до Сумського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі № 480/2873/23. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
На виконання вимог ухвали суду, 19.04.2024 через систему "Електронний суд" представником Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області подано звіт про виконання судового рішення у справі № 480/2873/23.
Ухвалою суду від 16.05.2024 було відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про виконання судового рішення від 28.06.2023 у справі №480/2873/23, та встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі №480/2873/23 протягом 60 днів з дня отримання даної ухвали.
На виконання вимог ухвали суду, 11.07.2024 через систему "Електронний суд" представником Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області подано звіт про виконання судового рішення у справі № 480/2873/23.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Сумського області щодо виконання рішення суду від 28.06.2023 у справі № 480/2873/23 .
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу від 16 січня 2025 року №480/2873/23 повному обсязі та прийняти нове рішення з застосуванням накладення штрафу відповідно до ст. 382 КАСУ на відповідальну особу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумського області за невиконання судового рішення від 28.06.2023 у справі №480/2873/23 за невідповідне нарахування компенсації пенсії до відповідного рішення суду, та несплати заборгованості пенсії за відсутністю належних доказів що до невиділених коштів на виконання рішення суду, перешкоджання на виконання рішення суду за позовом ОСОБА_1 враховуючи всі його попередні клопотання, пояснення матеріалів цієї справи та задовольнити вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що запевнення у звіті відповідача про невиділені кошти не можуть бути доказом, суд немає приймати це до уваги, якщо особи Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області вчиняли бездіяльність або свідомо без діяли на виконання законодавства покладених на їх обов??язки це є перешкоджання виконання рішення суду нарахувати та сплатити заборгованість.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Враховуючи те, що від учасників справи не надійшло клопотання про розгляд справи за їх участю, правовідносини та предмет доказування у справі, не вимагають витребування нових доказів та проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, то за таких обставин колегія суддів вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з положеннями ч.1,3 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, вивчивши обставини справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Приймаючи рішення про прийняття звіту, суд першої інстанції виходив з того, що головним управлінням доведено та підтверджено виконання рішення суду у даній справі в частині правильності нарахування суми компенсації втрати частини доходів за період з 05.12.2019 по 09.11.2022 у зв'язку з порушенням строків виплати заборгованості з пенсійних виплат за період з 10.02.2009 по 31.05.2010 в розмірі 47347,10 грн. згідно з постановою Апеляційного Суду Сумської області від 08.11.2012 по справі № 2-а-611/10, за період з 25.02.2011 по 18.06.2011 в сумі 18581,18 грн. згідно з постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 29.07.2011 по справі № 2-а- 2160/2011. Виплата пенсій, призначених відповідно до Закону № 796-ХІІ та обчислених на виконання судових рішень, проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України. Станом на дату подання звіту забезпечено виплату коштів згідно з рішеннями суду, що набрали законної сили по 19.09.2020 включно.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно з ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 4 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно з ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частинами 2, 3 статті 382 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина до Державного бюджету України.
Так, відповідачем на виконання ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 позивачу здійснено нарахування компенсації втрати частини доходів у розмірі 83909,04 грн.
Вказане підтверджується довідками про розмір компенсації втрати частини доходу №118 від 21.08.2024 р. та №119 від 21.08.2024 р.. (а.с.181-184 т.1)
Так, згідно до довідки №118 від 21.08.2024 р. вбачається, що за період з 10.02.2009 по 31.05.2010 на виконання рішення від 28.06.2023 по справі №480/2873/23 пенсійним органом проведено наступний розрахунок:
-розмір компенсації за період з 10.02.2009 по 09.11.2022 становить 157341,24 грн.
-нарахована компенсація за рішення суду від 05.12.2019 у справі № 480/2812/19 за період з 10.02.2009 по 09.11.2022 становить 94874,83 грн.
- різниця між сумою нарахованої та виплаченої компенсації становить 62466,41 грн.
Згідно до довідки №119 від 21.08.2024 р. вбачається, що за період з 25.05.2011 по 18.06.2011 на виконання рішення від 28.06.2023 по справі №480/2873/23 пенсійним органом проведено наступний розрахунок:
-розмір компенсації за період з 25.02.2011 по 09.11.2022 становить 51681,82 грн.
-нарахована компенсація за рішення суду від 05.12.2019 у справі № 480/2812/19 за період з 25.02.2011 по 09.11.2022 становить 30239,19 грн.
- різниця між сумою нарахованої та виплаченої компенсації становить 21442,63 грн.
Таким чином, загальна сума коштів нарахованих до виплати та становить 83909,04грн.
Отже, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Сумській області нараховано ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за період з 05.12.2019 по 09.11.2022 у зв'язку з порушенням строків виплати заборгованості з пенсійних виплат за період з 10.02.2009 по 31.05.2010 в розмірі 47347,10 грн. згідно з постановою Апеляційного Суду Сумської області від 08.11.2012 по справі № 2-а-611/10, за період з 25.02.2011 по 18.06.2011 в сумі 18581,18 грн. згідно з постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 29.07.2011 по справі № 2-а-2160/2011 у розмірі 83909,04 грн.
Таким чином, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі № 480/2873/23 в частині нарахувань компенсації втрат частини доходів Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Сумській області виконано.
При цьому, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Сумській області в звіті були надані пояснення щодо порядку виплати вказаних нарахувань.
Так, відповідачем зазначено, що відповідно до пункту 7 розділу II Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за № 897/16913 (у редакції постанови правлінні Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1), видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України від 05.06.2012 №4901 -VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», планується в межах коштів Державного бюджету України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 № 631 затверджений бюджет Пенсійного фонду України на 2023 рік, який передбачає 360 млн. грн. на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов'язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету. Станом на дату подання звіту забезпечено виплату коштів згідно з рішеннями суду, що набрали законної сили по 19.09.2020 включно. Нараховані кошти на виконання судового рішення від 28.06.2023 у справі № 480/2873/23, будуть виплачені за наявності бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету за рішеннями судів, що набрали законної сили у липні 2023 року.
Крім того, у відзиву на апеляційну скаргу відповідачем зазначено, що станом на дату подання відзиву на апеляційну скаргу Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2024 №1156 затверджений бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік, що передбачав 500 млн. грн. на погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного грошового утримання) за рішеннями суду, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов?язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов?язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету, а бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік не затверджено. Станом на сьогодні забезпечено виплату коштів згідно з рішеннями суду, що набрали законної сили по 19.11.2020 включно. З метою забезпечення фінансовими ресурсами витрат Пенсійного фонду України у І кварталі 2025 року та відповідно до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року Nє 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 вересня 2009 року за №897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09 грудня 2021 року №35-1), наказом Пенсійного фонду України від 30 грудня 2024 року №172 «Про тимчасовий розпис доходів і видатків Пенсійного фонду України на І квартал 2025 року» затверджено тимчасовий розпис доходів і видатків Пенсійного фонду України на І квартал 2025 року. Станом на 17.02.2025, доведеним головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області тимчасовим розписом доходів і видатків головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області не передбачено кошторисні призначення виплати для забезпечення виконання рішень суду.
Також, на підтвердження вказаного надано витяг з наказу Пенсійного фонду України від 30 грудня 2024 року №172 «Про тимчасовий розпис доходів і видатків Пенсійного фонду України на І квартал 2025 року» згідно якого видатки щодо виплат для забезпечення виконання рішень суду становлять 0,0 грн.
Згідно частин 1, 2 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України від 05.06.2012 № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Органи Пенсійного фонду України здійснюють виплату пенсій лише у межах видатків, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України.
Виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником у яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості їх надходження, що жодним чином не може свідчити про умисне невиконання чи про бездіяльність ГУ Пенсійного фонду України в Сумській області при виконанні рішення суду.
При цьому, грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувачу, не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України, після отримання їх від головного розпорядника коштів Міністерства соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійним фондом України.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач фактично не заперечує свого обов'язку щодо виплати суми заборгованості пенсії, яка виникла після перерахунку.
Однак вказує, що виплати здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою за датою їх надходження до боржника, а виплата заборгованості буде здійснена в порядку черговості за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
За таких обставин колегія суддів вказує на відсутність підстав вважати, що відповідач ухиляється від виконання рішення суду, оскільки ним вчинені всі можливі залежні від нього дії по виконанню рішення суду.
Щодо посилань позивача про застосування накладення штрафу відповідно до ст. 382 КАСУ на відповідальну особу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумського області за невиконання судового рішення від 28.06.2023 у справі №480/2873/23 за невідповідне нарахування компенсації пенсії до відповідного рішення суду, та несплати заборгованості пенсії за відсутністю належних доказів що до невиділених коштів на виконання рішення суду, колегія суддів зазначає наступне.
Фактична невиплата нарахованих коштів зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості прийняття. Тому, за умови дотримання відповідача встановленого порядку виконання судового рішення, рішення щодо накладення штрафу на керівника управління є передчасним, оскільки жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Аналогічну правову позицію Верховний Суд висловив у постанові від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19.
З урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується вчинення Головним управління Пенсійного фонду України в Сумській області дій спрямованих на виконання судового рішення у цій справі, враховуючи, що невиплата нарахованих сум має місце не внаслідок ухилення від виконання судового рішення, а через відсутність у необхідному розмірі коштів, необхідних для його виконання, то за таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що хоча рішення суду у цій справі не було виконано відповідачем у повному обсязі, однак відповідачем вжито всіх залежних від нього заходів для виконання такого.
Враховуючи вказане, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для неприйняття вказаного звіту.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 по справі № 480/2873/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова