18 березня 2025 р.Справа № 520/27986/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,
Суддів: Калиновського В.А. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Другого апеляційного адміністративного суду Мінаєвої О.М., Калиновського В.А., Кононенко З.О. у справі №520/27986/24
за позовом ОСОБА_1
до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області
про скасування рішення,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області, в якій просив суд скасувати рішення Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області LXII сесія VIII скликання від 18 вересня 2024 року №3020 VIII, яким протиправно йому відмовлено в наданні податкової пільги зі сплати земельного податку у розмірі 100% за період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року за земельні ділянки (згідно з додатком), в зв'язку з встановленням факту використання земельних ділянок за цільовим призначенням, без врахування п.18 ст.30 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, п.23 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ та ст.281 Податкового кодексу України.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області про скасування рішення.
На зазначене рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Другого апеляційного адміністративного суду від 25.12.2024 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Мінаєва О.М., судді: Калиновський В.А., Кононенко З.О.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.12.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 у справі №520/27986/24 за позовом ОСОБА_1 до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області про скасування рішення.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2025 року закінчено підготовку до розгляду адміністративної справи. Адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 року по справі № 520/27986/24 за позовом ОСОБА_1 до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області про скасування рішення призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Другого апеляційного адміністративного суду визначено склад колегії суддів: головуючий суддя ОСОБА_2 , судді: Калиновський В.А., Спаскін О.А. Обґрунтування призначення проведення повторного автоматизованого розподілу справи: у зв'язку із рішенням Вищої ради правосуддя №248/0/15-25 від 13.02.2025 "Про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Другого апеляційного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку".
16.03.2025 року ОСОБА_1 за допомогою системи "Електронний суд" звернувся до Другого апеляційного адміністративного суду з заявою про відвід суддів Другого апеляційного адміністративного суду Мінаєвої О.М., Калиновського В.А., Кононенко З.О. (заява зареєстрована судом - 17.03.2025), в якій останній просив задовольнити цю заяву та відвести вказаних суддів від подальшого розгляду справи №520/27986/24 за його позовом до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області про скасування рішення.
В обґрунтування поданої заяви посилається на приписи ст.309 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) та зазначає, що після спливу втричі більше ніж тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі №520/27986/24 не надано жодної інформації, яка також із цього приводу відсутня і у державній інформаційній системі Єдиний державний реєстр судових рішень (ЄДРСР) https://reyestr. court.gov.ua/ щодо результату розгляду по суті його апеляційної скарги. Вказує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ) право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. Зазначає, що особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Посилається у зв'язку з цим на правові позиції Європейського суду з прав людини ЄСПЛ, викладені в певних його рішеннях. Крім того, посилається на приписи ст.36 КАС України. Вважає, що викладені в його заяві обставини свідчать про наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів Мінаєвої О.М, Калиновського В.А. та Кононенко З.О.
Суд, перевіривши заяву ОСОБА_1 , дослідивши матеріали даної справи, вважає, що відсутні правові підстави для задоволення цієї заяви, з огляду на наступне.
Згідно з ч.1 ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до ч. ч.1-4 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Приписами ч.2 ст.6 КАС України визначено, що суд, застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Практика вказаного суду свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому.
При вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (п. 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; п. 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних ( п. 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; п. 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; п. 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").
ЄСПЛ в п.49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об'єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Так, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою.
З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Отже, метою запровадження інституту відводу судді від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді під час розгляду справи.
Суд акцентує увагу на тому, що для відведення судді (суддів) необхідно обґрунтувати їх заінтересованість в результаті розгляду справи, а також обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості або об'єктивності.
При цьому не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Наведене вище узгоджується з правовою позицію Великої Палати Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 19.06.2023 року у справі № 9901/400/21.
Аналізуючи доводи, викладені в заяві ОСОБА_1 , суд зазначає, що останні не дають обґрунтованих підстав вважати, що суддям бракує неупередженості під час розгляду справи №520/27986/24.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість суддів в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності суду при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви ОСОБА_1 не встановлено.
При цьому, щодо посилання ОСОБА_1 на приписи ст.309 КАС України та порушення судом строків розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, то суд відхиляє такі посилання заявника, як необґрунтовані, оскільки такі підстави, в розумінні ст. ст. 36, 37 КАС України, не є підставою для відводу судді (суддів).
Окрім того, вказане не свідчить про упередженість суддів при розгляді даної справи, оскільки тривалий розгляд вказаної справи обумовлений надмірним навантаженням на суддів Другого апеляційного адміністративного суду, надходженням великої кількості справ та постійними повітряними тривогами, які пов'язані з військовою агресією рф проти України.
Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 23 березня 2020 року у справі №1440/1967/18.
Таким чином, проаналізувавши викладені у заяві ОСОБА_1 міркування та доводи, суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу суддів Другого апеляційного адміністративного суду Мінаєвої О.М., Калиновського В.А., оскільки така заява не містить посилань на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають можливість участі цих суддів у розгляді даної справи відповідно до статей 36, 37 КАС України. При цьому, суд зазначає, що рішенням Вищої ради правосуддя №248/0/15-25 від 13.02.2025 суддя Кононенко З.О. була звільнена з посади судді Другого апеляційного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку, а відтак станом на дату прийняття цієї ухвали суду відсутні підстави для вирішення питання про її відвід.
Доводи заявника про наявність підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.36 КАС України (за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді), для відводу суддів, є необґрунтованими.
Відповідно до ч.4 ст.40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про необхідність визнання заявленого ОСОБА_1 відводу суддів Другого апеляційного адміністративного суду Мінаєвої О.М., Калиновського В.А., Кононенко З.О. у справі №520/27986/24 необґрунтованим та передання справи №520/27986/24 для вирішення питання про відвід іншим складом суду у порядку, встановленому ч.1 ст.31 КАС України.
Керуючись ст. ст. 31, 36, 37, 39, 40, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати заявлений ОСОБА_1 відвід суддів Другого апеляційного адміністративного суду Мінаєвої О.М., Калиновського В.А., Кононенко З.О. у справі №520/27986/24 необґрунтованим.
Передати справу №520/27986/24 для вирішення питання про відвід іншим складом суду у порядку, встановленому ч.1 ст.31 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Мінаєва О.М.
Судді Калиновський В.А. Спаскін О.А.