Головуючий І інстанції: Сагайдак В.В.
18 березня 2025 р. Справа № 520/31452/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2024, по справі № 520/31452/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРША ФАБРИКА КОРИСНИХ ТОВАРІВ»
до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша фабрика корисних товарів» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 26.08.2024 № 11682181/42366305 про відмову в реєстрації податкової накладної № 50 від 21.08.2023, від 26.08.2024 № 11682182/42366305 про відмову в реєстрації податкової накладної № 52 від 21.08.2023, від 15.08.2024 № 11642139/42366305 про відмову в реєстрації податкової накладної № 30 від 02.08.2023, від 15.08.2024 № 11642140/42366305 про відмову в реєстрації податкової накладної № 31 від 02.08.2023, від 28.08.2024 № 11698315/42366305 про відмову в реєстрації податкової накладної № 87 від 16.08.2023.
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладні податкові накладні № 50 від 21.08.2023, № 52 від 21.08.2023, № 30 від 02.08.2023, № 31 від 02.08.2023, № 87 від 16.08.2023, які були подані ТОВ «Перша фабрика корисних товарів» до контролюючого органу.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2024 задоволено позов.
Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 26.08.2024 № 11682181/42366305 про відмову в реєстрації податкової накладної № 50 від 21.08.2023, від 26.08.2024 № 11682182/42366305 про відмову в реєстрації податкової накладної № 52 від 21.08.2023, від 15.08.2024 № 11642139/42366305 про відмову в реєстрації податкової накладної № 30 від 02.08.2023, від 15.08.2024 № 11642140/42366305 про відмову в реєстрації податкової накладної № 31 від 02.08.2023, від 28.08.2024 № 11698315/42366305 про відмову в реєстрації податкової накладної № 87 від 16.08.2023.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладні податкові накладні № 50 від 21.08.2023, № 52 від 21.08.2023, № 30 від 02.08.2023, № 31 від 02.08.2023, № 87 від 16.08.2023, які були подані ТОВ «Перша фабрика корисних товарів» до контролюючого органу.
Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилався на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та звертає увагу на помилковість висновків суду першої інстанції щодо надання платником податків необхідного переліку первинних документів. Зазначає, що зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну є передчасним, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов'язання Державної податкової служби України повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної з урахуванням висновків суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судовим розглядом, товариством з обмеженою відповідальністю «Перша фабрика корисних товарів» складено та направлено для реєстрації в ЄРПН податкові накладні № 50 від 21.08.2023, № 52 від 21.08.2023, № 30 від 02.08.2023, № 31 від 02.08.2023, № 87 від 16.08.2023.
Відповідно до квитанцій від 28.08.2023 реєстрація податкових накладних № 30 від 02.08.2023, № 31 від 02.08.2023 зупинена відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165. Податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Відповідно до квитанції від 06.09.2023 документ прийнято, реєстрація податкових накладних № 50 від 21.08.2023, № 52 від 21.08.2023, № 87 від 16.08.2023 зупинена відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165. Податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
На виконання зазначеної вимоги позивачем надано повідомлення із поясненнями про здійснені господарські операції та надані копії підтверджуючих документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.
Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від № 11682181/42366305 від 26.08.2024, № 11682182/42366305 від 26.08.2024, № 11642139/42366305 від 15.08.2024, № 11642140/42366305 від 15.08.2024, № 11698315/42366305 від 28.08.2024 про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.
Позивач, не погоджуючись із рішеннями відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних, прийняте не на підставі та не в спосіб, визначені чинним законодавством.
Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до пп. "а" п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» № 1246 від 29.12.2010, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України(далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Відповідно до п.п. 201.16.1. п.201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на час виникнення спірних правовідносин був визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Згідно з п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Пунктом 7 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до п. 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
У ході судового розгляду справи встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної зазначено п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, у зв'язку із чим платнику податків запропоновано подати пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних.
Слід вказати, що вказані обставини стали передумовою для зупинення реєстрації податкових накладних відповідно до п. 8 Порядку № 1165, втім не є безумовною підставою для відмови у реєстрації поданих позивачем податкових накладних.
Так, Верховний Суд у справі № 160/18840/22 дійшов висновку про те, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.
У постанові від 21.02.2023 у справі № 2240/3271/18 Верховний Суд зазначав, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов'язання ДФС України зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.
Колегія суддів звертає увагу, що надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних стало надання позивачем копій документів, складених із порушеннями законодавства.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 7).
Пунктом 11 Порядку № 520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Із матеріалів справи встановлено, що 15.05.2023 між ТОВ «Перша фабрика корисних товарів» (продавець) та ТОВ «Аргон» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № ТО-529 від 15.05.2023, за умовами якого продавець зобов'язується поставити та передати, а покупець прийняти та оплатити товар належної якості, асортименту та кількості відповідно до умов даного договору, специфікацій до нього та погоджених сторонами замовлень покупця на поставку товару, а саме еко сумка майка 260х420 мм Love&Home.
На підставі договору від 23.01.2023 № ТО-529, укладеного між ТОВ «Перша фабрика корисних товарів» та ТОВ «Аргон», позивачем були виконані відвантаження в повному обсязі згідно видаткових накладних від 21.08.2023, які були подані позивачем до податкового органу у якості додатків до пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної, зокрема, в податкових накладних № 50, № 52.
На підтвердження господарських операцій позивачем до матеріалів справи додано, зокрема: договір купівлі-продажу № 10-529 від 15.05.2023, договір поставки № 1 від 14.05.2020, видаткові накладні № Mp- OT 00039 від 05.03.2021, № 9 від 06.01.2022, № 2212018 від 05.01.2023, видаткову накладну ( у переробку) № 11 від 02.03.2022, вимогу-накладну № 21 від 25.07.2023, рахунок на оплату № 9 від 06.01.2022, рахунок-фактуру № Фв-ОД00255 від 04.03.2021, платіжні доручення № 4289 від 18.02.2022, №4228 від 04.02.2022, №2229 від 04.03.2021, платіжні інструкції № 6620 від 23.08.2023, № 6898 від 30.08.2023, № 7204 від 06.09.2023, № 4785 від 07.07.2023, № 4786 від 07.07.2023, № 4822 від 14.07.2023, № 4980 від 12.09.2023, накладну на передачу готової продукції №208 від 01.08.2023, прибуткову накладну (з переробки) № 38 від 22.02.2023, акт НП-009935860 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2023, картку рахунку 201 за 22.02.2022, картку рахунку 201 за 06.01.2022, аналіз субконто номеналкатуру за 01.08.2023 - 21.08.2023, оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 за 21.08.2023.
За наслідками вказаної операції позивачем було виписано податкові накладні № 50, № 52 від 21.08.2023, яку він подав на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, у чому спірним рішенням було відмовлено.
Також 08.09.2021 між ТОВ «Перша фабрика корисних товарів» (постачальник) та ТОВ «ВакоТрейд 10» (замовник) укладено договір поставки № 08092021-1п від 08.09.2021, за умовами якого постачальник зобов'язується передати, а замовник прийняти та сплатити товар, перелік, асортимент та вартість якого визначається у специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору.
На підставі договору від 08.09.2021 № 08092021-1п, укладеного між ТОВ «Перша фабрика корисних товарів» та ТОВ «ВакоТрейд 10», позивачем було здійснено поставку товарів згідно видаткових накладних № 164, № 165 від 02.08.2023 та товарно-транспортних накладних від 02.08.2023.
На підтвердження господарських операцій позивачем до матеріалів справи додано, зокрема: договір поставки № 08092021-1п від 08.09.2021, договір поставки № 4 від 11.01.2022, договір купівлі-продажу № 32 від 01.03.2021, договір поставки № 01/22 від 28.12.2021, видаткові накладні № 165, № 164 від 02.08.2023, видаткову накладну № PH-0000007 від 13.07.2023, видаткову накладну № 4196 від 27.07.2023, видаткову накладну № 947 від 22.12.2021, видаткову накладну № 41 від 17.01.2022, видаткову накладну № 3517 від 01.11.2021, товарно-транспортну накладну № P165 від 02.08.2023, товаро-транспортну накладну № Р164 від 02.08.2023, рахунок на оплату № 4791 від 25.07.2023, рахунок на оплату № 43 від 17.01.2022, рахунок на оплату № 956 від 22.12.2021, рахунок-фактуру № 3573 від 01.11.2021, платіжні доручення № 3837 від 23.11.2021, № 4005 від 21.12.2021, № 4288 від 18.02.2022, № 4202 від 31.01.2022, платіжні інструкції № 134 від 04.09.2023, № 4801 від 12.07.2023, № 4877 від 26.07.2023, накладні на передачу готової продукції № 207 від 01.08.2023, № 46 від 12.06.2023, № 136 від 05.07.2023, № 45 від 12.06.2023, № 37 від 05.06.2023, аналізи субконто Номенаклатури за 01.08.2023 - 03.08.2023, за 12.06.2023 - 03.08.2023, за 12.06.2023 - 03.08.2023, за 12.06.2023 - 03.08.2023, за 05.06.2023 - 02.08.2023, оборотно-сальдова відомості по рахунку 201 за 13.07.2023 - 01.08.2023, по рахунку 201 за 27.07.2023-02.08.2023, по рахунку 201 за 01.01.2019 - 02.08.2023, карту рахунку 201 за січень 2021 - липень 2024, податковий розрахунок сум доходів за 1 квартал 2024 року.
За наслідками вказаної операції позивачем було виписано податкові накладні № 30, № 31 від 02.08.2023, яку він подав на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, у чому спірним рішенням було відмовлено.
11.10.2021 між ТОВ «Перша фабрика корисних товарів» (виробник) та ТОВ «Посад Рітейл» (замовник) укладено договір PL № 111/2 на виробництво та постачання товарів з використанням позначення «Посад» від 11.10.2021, за умовами якого виробник бере зобов'язання щодо виробництва та постачання, а замовник зобов'язується прийняти та сплатити отриману від виробника продукцію.
На виконання вказаного договору позивачем було здійснено поставку продукції, а саме еко-сумка з петлевою ручкою 350*340(2*70) патріотичний принт в асортименті (код УКТЗЕД 5603) згідно видаткової накладнної № 200 від 16.08.2023 та товарно-транспортної накладної від 16.08.2023.
На підтвердження господарських операцій позивачем до матеріалів справи додано, зокрема: договір PL № 111/2 на виробництво та постачання товарів з використанням позначення «Посад» від 11.10.2021, договір поставки № 01/22 від 28.12.2021, договір поставки №1 від 14.05.2020, видаткові накладні № 200 від 16.08.2023, № 18 від 11.01.2022, № PH-0000004 від 14.01.2022, № 3325 від 12.11.2019, № 2212018 від 05.01.2023, договір на надання послуг з перевезення вантажу № 2020/01/02-4 від 02.01.2020, товарно-транспортні накладні № P200 від 16.08.2023, № P201 від 16.08.2023, № P18 від 11.01.2022, рахунок на оплату № 16 від 11.01.2022, рахунок-фактуру № СФ-0000004 від 14.01.2022, платіжні доручення № 4288 від 18.02.2022, № 1862 від 29.12.2020, платіжні інструкції № 25458 від 20.12.2023, № 5357 від 19.02.2024, № 4780 від 07 липня 2023, акт надання послуг № 37 від 16.08.2023, накладну на передачу готової продукції № 47 від 14.06.2023, картки рахунку 26 за 01.01.2023 - 18.08.2023, 201 за 01.01.2022 - 18.08.2023, 201 за 01.01.2022- 18.08.2023, 201 за 01.01.2019 - 18.08.2023, за 01.07.2023- 18.08.2023, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, нарахованого за 2 квартал 2024 року.
За наслідками вказаної операції позивачем було виписано податкові накладні № 87 від 16.08.2023, яку він подав на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, у чому спірним рішенням було відмовлено.
У ході судового розгляду справи встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних зазначена відповідність операцій п. 1, п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операції, у зв'язку із чим платнику податків запропоновано подати пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній.
У виконання зазначеної вимоги позивачем надано повідомлення із поясненнями про здійснену господарську операцію та надані копії підтверджуючих документів про здійснення операції.
Однак, встановлюючи критерії оцінки ступеня ризиків, відповідачем не враховано надані документи на усунення вказаних ризиків.
За таких обставин колегія суддів зазначає про відсутність у контролюючого органу підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних з огляду на наявність документів, які свідчать про проведення господарської операції, та були надані контролюючому органу.
Проте відповідачем не зазначено підстави їх не врахування та конкретного переліку документів, які б були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Колегія суддів зазначає, що ДПС у квитанції не конкретизовано, які саме документи позивач мав надати, а після отримання наданих позивачем документів, податковим органом не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Судова колегія вважає, що в даному випадку недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування призводить до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникає можливість прояву нічим необмеженої дискреції.
Таким чином, вказані обставини призводять до прояву суб'єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не має змоги належним чином виконати свої обов'язки, мета яких - реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування.
Щодо доводів податкового органу стосовно ненадання достатніх документів на підтвердження здійснення господарських операцій, зокрема первинних документів щодо придбання товарів, транспортування продукції, розрахункових документів та/або виписок з банківських виписок з особових рахунків, слід також враховувати позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 07.12.2022 по справі № 500/2237/20, 16.02.2023 по справі № 380/7648/22, згідно з якою приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
Отже, такі питання фактично є предметом дослідження відповідних перевірок контролюючими органами платників податків з метою підтвердження реальності господарських операцій, здійснених ними, та виходять за межі процедури моніторингу податкової накладної та прийняття рішення про її реєстрацію чи відмову у реєстрації.
За таких обставин колегія суддів зазначає про відсутність у контролюючого органу підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних з огляду на наявність документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та які були надані контролюючому органу.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Колегія суддів зазначає, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.
Під час вирішення справи суд перевіряє відповідність прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення, дії на відповідність критеріям, визначеним ст. 2 КАС України.
З огляду на викладене, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення для його прийняття. У разі ж відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
В даному випадку відповідачами обґрунтованих недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не зазначено у рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної.
Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції, що податковий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, а тому оскаржуване рішення відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є неправомірним та підлягає скасуванню.
Щодо доводів апелянта про наявність дискреційних повноважень ДПС України в частині вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.
Відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Відтак, відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.
Законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов'язання ДПС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, а саме: зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні.
Колегія суддів зазначає, що обраний спосіб захисту, щодо зобов'язання ДПС України вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду не спростовують.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2024 по справі № 520/31452/24 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов