Рішення від 17.03.2025 по справі 600/4754/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 року м. Чернівці Справа № 600/4754/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови їй в здійсненні перерахунку та виплати пенсії (у разі втрати годувальника) з 15.07.2024 (з моменту призначення даної пенсії) на підставі довідки РСЦ ГСЦ МВС в Чернівецькій області від 30.09.2024 за № 31/24-35/3640 вг;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 , починаючи з 15.07.2024 (з моменту призначення даної пенсії) на підставі довідки РСЦ ГСЦ МВС в Чернівецькій області від 30.09.2024 за № 31/24-35/3640 вг, що враховується для перерахунку пенсії, включаючи основні та додаткові види грошового забезпечення позивача з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач відмовив їй в здійсненні перерахунку основного розміру пенсії у разі втрати годувальника призначеної відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі довідки РСЦ ГСЦ МВС в Чернівецькій області.

Вказану відмову позивач вважає протиправною, оскільки після ухвалення Окружним адміністративним судом міста Києва рішення від 14.05.2019 у справі №826/12704/18, яке набрало законної сили 19.11.2019, він набув право на перерахунок пенсії з 01.12.2019 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та виплати перерахованої пенсії в повному обсязі.

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач), заперечуючи проти позовних вимог, подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначало, що перерахунок пенсії позивача проводиться з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення, яка надійшла на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на виконання положень Постанови №103 та відповідно до норм Закону №2262-ХІІ, чинних на час перерахунку. Отже, підстав для перерахунку пенсії відсутні, оскільки це суперечить вимогам чинного законодавства України. Враховуючи наведене, відповідач зазначив про здійснення ним повноважень у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Позивачу призначено пенсію у разі втрати годувальника згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 15.07.2024.

30.09.2024 року регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Чернівецькій області (філія ГСЦ МВС) видано довідку за № 31/24-35/3640 в/г про розмір грошового забезпечення померлого годувальника позивача станом за листопад 2019 року (далі - оновлена довідка) у відповідності до вимог Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988, згідно з якою для перерахунку пенсії позивача за посадою прирівняною до посади поліцейського, враховано основні та додаткові види грошового забезпечення померлого годувальника.

Згідно примітки зазначеної у довідці, вказана довідка складена враховуючи рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 по справі № 826/12704/18, яке набрало законної сили 19.11.2019 та постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі № 160/8324/19.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії на підставі вищевказаної довідки.

За результатом розгляду звернення, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області листом від 04.10.2024 (далі - лист-відмова) повідомило позивача про те, що відсутні підстави для перерахунку пенсії на підставі довідки померлого годувальника.

Вважаючи відмову протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).

Згідно Закону № 2262-XII держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Нормами ст. 30 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні.

Згідно із приписами ст. 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частинами 1, 2 ст. 63 Закону № 2262-XII встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

29.12.2016 року набрав чинності Закон України від 23.12.2015 № 900-УІІІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей". Цим Законом ст. 63 Закону № 2262-XII доповнено новою ч. 3, згідно з якою перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

11.11.2015 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова № 988). Пунктом 2 Постанови № 988 установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до ст. 94 Закону України "Про Національну полінію", Постанови № 988 наказом МВС України від 06.04.2016 № 260, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260). Зокрема, Порядком № 260 установлено такі додаткові, види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (п. 4 Порядку № 260); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (п. 5 Порядку № 260); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (п. 6 Порядку № 260); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (п. 7 Порядку № 260); надбавка за почесне звання "заслужений" (п. 8 Порядку № 260); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (п. 9 Порядку № 260); доплата за вчене звання (п. 10 Порядку № 260); доплата за службу в нічний час (п. 11 Порядку № 260).

Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103, якою також внесені зміни у Порядок № 45. На підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 позивачу здійснено перерахунок пенсії.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12.12.2018 в адміністративній справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12.11.2019, визнав протиправними та нечинними п. п. 1, 2 Постанови № 103 (стосуються пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII до 1 березня 2018 року, крім пенсій, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), а також зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку № 45.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, визнано протиправним та скасовано п. 3 Постанови № 103, який стосується перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).

З 19.11.2019 - з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/12704/18 - п. 3 Постанови № 103 втратив чинність, а інші нормативні акти, які б надалі обмежували склад та розмір грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) для обчислення та перерахунку пенсії, відсутні. З цієї дати виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 988, та відповідно до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону № 2262- XII.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18, до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Аналізуючи зазначені правові норми Верховний Суд в постанові від 17.12.2019 по зразковій справі № 160/8324/19, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020, зробив правовий висновок, що з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати військослужбовці мають право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII та ст. 9 Закону № 2011-XII. Але до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.

При цьому, як зазначив Верховний Суд у пункті 40 рішення від 17.12.2019 по справі № 160/8324/19 до моменту отримання належної довідки від уповноваженого органу у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії відповідача.

Таким чином, відповідно до моменту отримання довідки регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернівецькій області (філія ГСЦ МВС) у відповідача не виникало обов'язку з перерахунку пенсії позивача по даній справі.

Оновлена довідка про розмір грошового забезпечення позивача направлена регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Чернівецькій області (філія ГСЦ МВС) до відповідача для перерахунку пенсії. Відповідно до висновків Верховного суду по зразковій справі з моменту отримання належної довідки у пенсійного органу виникає обов'язок з перерахунку пенсії позивача.

У зв'язку з отриманням оновленої довідки про грошове забезпечення позивача у відповідача виник обов'язок проведення перерахунку пенсії позивачу.

Водночас, у листі-відмові відповідачем зазначено про те, що підстав для перерахунку пенсії відсутні. Однак, у вказаному вище листі-відмові відповідачем не наведено жодних правових підстав щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення померлого годувальника.

З огляду на наведене, відповідач безпідставно відмовив позивачу у проведення перерахунку пенсії.

Крім цього, на переконання суду, вказаними діями відповідачем фактично нівелюється судові рішення, враховуючи які і було видано зазначену вище довідку про розмір грошового забезпечення померлого годувальника.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення.

Таким чином, відмовляючи позивачу в проведенні перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, відповідач діяв не на підставі Конституції та законів України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи по суті відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності дій щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті пенсії. Тому позов підлягає задоволенню повністю.

З метою ефективного захисту порушеного права, обираючи належний спосіб захисту порушеного права, суд у цій справі вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити з 15.07.2024 (з моменту призначення даної пенсії) перерахунок та виплату пенсії позивача, з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, премії, зазначених в довідці померлого годувальника, із врахуванням раніше виплачених сум.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 969,96 грн.

Враховуючи зазначене, суд стягує з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 969,96 грн.

Стосовно витрат на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт ( наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 6 та 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З аналізу наведених правових норм, суд приходить до висновку, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі № 814/698/16 та від 18.10.2018 у справі №813/4989/17.

Відповідно до змісту вимог про стягнення судових витрат, позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати понесені на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано: договір про надання правничої допомоги № 77 від 09.08.2024; додаток № 1 до договору про надання правничої допомоги № 77 від 09.08.2024; акт виконаних робіт від 18.10.2024; довідку від 09.08.2024 про отримання гонорару на суму 5000 грн;.

Згідно довідки від 09.08.2024 адвокатом надано позивачу послугу правової допомоги, у зв'язку із чим позивачем понесено витрати у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).

Згідно ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як видно із матеріалів справи, відповідно до ч. 6 ст. 12 КАС України, дана справа є незначної складності, розглядалася без участі сторін у порядку письмового провадження.

Суд вважає, що у даному випадку витрати на надання правничої допомоги необхідно обраховувати, виходячи із реальної участі представника позивача в підготовці справи.

Відповідач заперечував щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Зважаючи на незначну складність справи, а також предмет спору, суд приходить до переконання, що представник позивача не довів обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу та його пропорційність відповідно до предмету спору.

Оскільки позивачем не дотримано вимоги ст. ст. 134, 139 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Беручи до уваги складність справи, виконані адвокатом роботи (надані послуги), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих послуг та виконаних робіт, предмет спору та категорію (складність) справи, суд стягує на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72 - 77, 90, 134, 241 - 246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії (у разі втрати годувальника) на підставі довідки про розмір грошового забезпечення померлого годувальника - ОСОБА_2 наданої регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Чернівецькій області (філія ГСЦ МВС) від 30.09.2024 за № 31/24-35/3640 в/г.

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 15.07.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням розміру основних та додаткових видів грошового забезпечення, премії зазначених у довідці про розмір грошового забезпечення регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернівецькій області (філія ГСЦ МВС) від 30.09.2024 за № 31/24-35/3640 в/г померлого годувальника - ОСОБА_2 , із врахуванням раніше виплачених сум.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 969,96 грн.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування учасників процесу:

позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (пл. Центральна, 3, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 40329345).

Суддя В.К. Левицький

Попередній документ
125928406
Наступний документ
125928408
Інформація про рішення:
№ рішення: 125928407
№ справи: 600/4754/24-а
Дата рішення: 17.03.2025
Дата публікації: 20.03.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Чернівецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (17.03.2025)
Дата надходження: 18.10.2024
Предмет позову: визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії