18 березня 2025 року Справа № 480/11157/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/11157/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду рапорту на звільнення з лав Збройних Сил України сапера Саперно-інженерного взводу військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі абз. 5 п. 3 ч. 12, ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та відповідно до підпункту "Г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу";
- зобов'язати відповідача прийняти рішення (наказ) про звільнення військовослужбовця ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі абз. 5 п. 3 ч. 12, ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та відповідно до підпункту "Г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем, на думку позивача, допущено протиправну бездіяльність щодо розгляду рапорту про звільнення з військової служби відповідно до підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий облік і військову службу".
Ухвалою суду від 30.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є солдатом, сапером саперно-інженерного взводу військової частини НОМЕР_1 .
Позивач звернувся до командира військової частини з рапортом про звільнення з військової служби від 18.11.2024 відповідно до підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий облік і військову службу".
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду рапорту про звільнення, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пп. "г" п.2 ч.4 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах під час воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Згідно з п.233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затверджених указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі по тексту Положення № 1153/2008) військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.
Судом встановлено, що позивачем було особисто по команді подано рапорт разом із копіями нотаріально завірених документів на підтвердження зазначених обставин (військовий квиток ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 ; паспорт громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 ; паспорт громадянина України ОСОБА_2 № НОМЕР_4 ; свідоцтво про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_5 ; свідоцтво про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_6 ; свідоцтво про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_7 ; свідоцтво про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_8 ; довідка про склад сім'ї № 705; довідка про відсутність заборгованості зі сплати аліментів № 28225), до командування військової частини НОМЕР_1 , в якому просив звільнити його у встановленому законом порядку та на підставі абз. 5 п. 3 ч. 12, ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу» та відповідно до підпункту "Г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
21.11.2024 зазначений рапорт із додатками також було направлено засобами поштового зв'язку на адреси: військової частини НОМЕР_1 та Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", Міністерства оборони України (для контролю).
Станом на день подання даної позовної заяви, ані позивач, ані його представник не були повідомлені про результати розгляду та прийняте рішення по рапорту від 18.11.2024.
Відповідно до абз.4 п.241 Положення № 1153/2008 накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин.
Враховуючи викладене, за результатом розгляду рапорту військовослужбовця приймається відповідне рішення.
Так, позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 із рапортом про звільнення з військової служби
Військовою частиною НОМЕР_1 не надано доказів розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби.
Тобто, відповідачем не вирішено питання про задоволення або відмову у задоволенні рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби.
Отже, відповідного рішення за результатами розгляду рапорту позивача про звільнення з військової служби відповідачем не було прийнято.
За таких обставин, відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо нерозгляду рапорту про звільнення ОСОБА_1 з військової служби від 18.11.2024 відповідно до підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий облік і військову службу".
З огляду на встановлену бездіяльність суб'єкта владних повноважень щодо розгляду рапорту позивача, суд приходить до висновку про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 розглянути рапорт про звільнення ОСОБА_1 з військової служби від 18.11.2024 та прийняти відповідне рішення.
Враховуючи те, що рішення військової частини НОМЕР_1 за результатом розгляду рапорту позивача не приймалося, суд визнає, що позовні вимоги про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби відповідно до підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий облік і військову службу" є зверненими на майбутнє та не підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту на звільнення з лав Збройних Сил України сапера Саперноінженерного взводу військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі абз. 5 п. 3 ч. 12, ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та відповідно до підпункту "Г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт про звільнення ОСОБА_1 з військової служби від 18.11.2024 та прийняти відповідне рішення.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал