17 березня 2025 року м. Рівне №460/3539/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Приватного підприємства "Арт"
доРівненської митниці
про визнання протиправними та скасування карток відмов, рішень про коригування митної вартості товарів, -
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства "Арт" до Рівненської митниці, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товару від 19.02.2025 №UA204020/2025/000011/2; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.02.2025 №UA204020/2025/000101.
Позовна заява обґрунтована тим, що позивачем подані до митного органу декларації з метою оформлення товарів разом з документами, які підтверджують митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Проте, митний орган надіслав декларанту повідомлення про необхідність надання додаткових документів із зазначенням про наявність у поданих документах розбіжностей та неточностей. Позивач вказує, що жодних розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не було, а тому вимога митного органу про надання додаткових документів є необґрунтованою та безпідставною. У подальшому митним органом сформовані Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та Рішення про коригування митної вартості, відповідно до яких скориговано митну вартість товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості. Відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Позивач вказує, що такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки до митного оформлення декларант надав усі без винятку належні документи щодо заявленої ціни товарів. Просив задовольнити позов повністю.
Ухвалою суду від 28.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позов. На обґрунтування заперечення відповідач зазначає, що подані позивачем до митного оформлення товару документи містили розбіжності та митний орган володів інформацією щодо іншого цінового рівня товарів. Вказане було безумовною підставою для витребування у декларанта додаткових документів, які надані у повному обсязі не були. Відповідно до частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято картку відмови та рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач стверджує, що митну вартість імпортованих товарів було визначено на підставі раніше визначеної митницею митної вартості. Тому, відповідач доводить, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою суду від 17.03.2025 клопотання Рівненської митниці про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання залишене без задоволення.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
01.01.2025 між ПП «АРТ» в якості Покупця та FATRA a.s., Чеська Республіка (далі - АТ «Фатра») в якості Продавця укладено Договір №01/01/2025 (далі - Договір)
Предметом Договору згідно пункту 1.1 є зобов'язання продавця продати, а покупця придбати продукцію виробництва АТ «Фатра» згідно з Інвойсом, виставленим продавцем на кожну відправку.
Відповідно до п. 2.1 Договору, ціна, кількість та асортимент товару визначається на підставі інвойсу по кожній окремій поставці.
Пунктом 3.1. Договору визначені умови поставки товарів CPT Rivne згідно з правилами «Інкотермс-2010». Інші умови обумовлюються окремо в інвойсі в кожному випадку поставки.
Відповідно до Розділу 4 Договору, пункт 4.1, умови оплати вказуються в інвойсі на кожну відправку окремо.
Покупець може також робити попередню оплату продавцю згідно виставленого інвойсу. (п. 4.2 Договору)
Відповідно до п. 4.3. Договору оплата за товар здійснюється у валюті євро шляхом безготівкового перерахування грошових коштів з рахунку покупця на рахунок продавця відповідно до реквізитів, визначених в Договорі.
На виконання умов даного Договору Продавцем було реалізовано Покупцеві покриття для підлоги з ПВХ в рулонах, профіль фігурний з ПВХ та покриття для підлоги з ПВХ в пластинах (описова частина графи митної декларації та доповнення до митної декларації).
07.02.2025 Продавець надіслав Проформу Інвойс №1725000138 на здійснення попередньої оплати 50 % вартості товару в сумі 3918,50 Євро.
11.02.2025 Продавець надіслав Проформу Інвойс №1725000146 на здійснення попередньої оплати 50 % вартості товару в сумі 178,20 Євро.
Проформою Інвойс №1725000138 та №1725000146 визначені умови поставки товарів CPT Rivne згідно з правилами «Інкотермс-2010».
Відповідно до платіжних інструкцій Продавцем 10.02.2025 перераховано на рахунок Продавця попередню оплату (50 %) у розмірі 3918,50 Євро та 11.02.2025 у розмірі 178,20 Євро.
У призначенні платежу платіжної інструкції № 78 від 10.02.2025 вказано, що оплата здійснена відповідно до Контракту №01/01/2025 та проформи інвойс №1725000138 та у призначенні платежу платіжної інструкції № 80 від 11.02.2025 вказано, що оплата здійснена відповідно до Контракту №01/01/2025 та проформи інвойс №1725000146.
17.02.2025 Продавцем сформовано Інвойс №1325000043 на загальну вартість 8193,40 Євро, в примітках до якого зазначається про попередню оплату 50% вартості згідно проформ- інвойсів №1725000138 та №1725000146.
Відповідно до Інвойсу №1325000043, Пакувального листа (Delivery Note) №57296, які містять ідентичні відомості щодо асортименту, кількості та вартості товару, продавцем було здійснено відвантаження продукції Покупцю.
Поставка товару на територію України за умовами Контракту та відповідно до CMR 0374838 здійснено вантажним автомобілем згідно Договору №01/01/25 на умовах СРТ Rivne перевізником ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )
Декларантом позивача було оформлено та подано Рівненській митниці митну декларацію №25UA204020004048U4 та доповнення №1, за якими було заявлено до митного оформлення наступні товари: покриття для підлоги з ПВХ в рулонах, профіль фігурний з ПВХ та покриття для підлоги з ПВХ в пластинах, згідно переліку за заявленою митною вартістю на загальну суму поставки 8193,40 Євро.
Митна вартість імпортованих товарів визначена за першим методом за ціною договору.
На виконання вимог статті 53 МК України для підтвердження митної вартості товару та ї складових декларантом надано наступні документи (графа 44 митної декларації):
- Пакувальний лист (Delivery Note) №57296
- Проформа Інвойс №1725000138
- Проформа Інвойс №1725000146
- Інвойс №1325000043
- CMR 037838
- Платіжні інструкції №78, №80
- Прайс-лист
- Договір 01/01/2025
- Лист -повідомлення від 17.02.2025
- Лист -повідомлення від 19.02.2025
- Експортна декларація №25cz640000036L6TB0
04.11.2024 за результатами опрацювання поданої митної декларації та доданих до неї документів відповідачем винесено Картку відмови у митному оформленні товарів № UA204060/2024/000125 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №204060/2024/000024/2 відповідно до якого митну вартість товару визначено за резервним методом визначення митної вартості.
Посадовою особою Рівненської митниці, 19.02.2025 було надано повідомлення від митниці декларанту (2 - МД) з інформацією про те, що відповідно до положень Митного кодексу України повідомляємо про наступне. Статтею першою Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI визначено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України. Правове регулювання порядку та методів визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, здійснюється розділом III Митного кодексу України і базується на положеннях статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) та Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. При проведенні у відповідності до положень статті 54 МКУ контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів заявлених до митного оформлення за митною декларацією №25UA204020003955U4, встановлено наступне:
- Умови зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу від 01.01.2025 № 01/01/2025 не передбачає надання знижок (дисконту) від продавця покупцю на товар, проте в поданих до митного оформлення документах, такі знижки зазначені.
- Встановлено розбіжність в даних, поданих до митного оформлення та даних, зазначених в копії митної декларації країни відправлення (документ кодом 9610) від 17.02.2025 №25CZ640000036L6TB0, в частині підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товарів.
- Копія митної декларації країни відправлення (документ кодом 9610) від 17.02.2025 №25CZ640000036L6TB0 зазначено реквізити документів, а саме: «3001 139365/2023-600000-22.01»; та «3001 15549/2055-640000-22.01»., які до митного оформлення не надано.
- Копія митної декларації країни відправлення (документ кодом 9610) від 17.02.2025 №25CZ640000036L6TB0 не містить відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт.
- Копія митної декларації країни відправлення (документ кодом 9610) від 17.02.2025 №25CZ640000036L6TB0 не містить зазначення умови поставки товарів.
- Надані до митного оформлення банківські платіжні документи від 10.02.2025 № 78 та від 11.02.2025 №80, належним чином не завірені, а загальна сума платежів згідно банківських платіжних документів не кореспондується з вартістю товарів, що зазначена у Рахунку - фактурі (інвойс) від 17.02.2025 №1325000043.
- До митного оформлення надано прайс-лист від 04.02.2025 №б/н без терміну дії ціни пропозиції.
Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товарів, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.
Згідно частини 5 статті 54 Митного кодексу України, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994 р.
Враховуючи викладене, необхідно надати:
1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
2) виписку з бухгалтерської документації продавця;
3) копію митної декларації країни відправлення з відмітками митної адміністрації країни відправлення;
4) документи, зазначені в копії митної декларації країни відправлення;
5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.
У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Також, 19.02.2025 тією ж посадовою особою було надано консультаційний висновок про те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом, у зв'язку з наявністю неточностей у поданих до митного оформлення документах. У Рівненської митниці відсутня цінова інформація про вартість ідентичних чи подібних товарів для застосування методів визначення митної вартості згідно положень статей 59 - 61 Митного кодексу України. У Рівненської митниці відсутня цінова інформація про вартість продажу (відчуження) ідентичних чи аналогічних товарів на митній території України для застосування методу визначення митної вартості згідно положень статті 62 Митного кодексу України. У Рівненської митниці Держмитслужби відсутня цінова інформація про вартість товарів, наданої виробником товарів, що оцінюються, для застосування методу визначення митної вартості згідно положень статті 63 Митного кодексу України.
Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких здійснено за митною декларацією:
Товар №1 за МД № 24UA204020029170U3 від 27.11.2024 за ціною 2,53 дол. США за кг.
У разі наявності у декларанта цінової інформації для застосування методів визначення митної вартості на підставі положень статей 59 - 64 Митного кодексу України, просимо повідомити для розгляду питання про можливість її використання при оцінці імпортованого товару.
Вищенаведене стало підставою для відмови в митному оформленні та коригування митної вартості не зважаючи на подані до митного оформлення документи.
Так, Рівненською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2025/000011/2 відповідно до якого визначено митну вартість товару у розмірі 13514, 8244 Євро скориговано за 6 (резервним) методом.
На підставі рішення про коригування митної вартості, Рівненською митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA204020/2025/000101, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за декларацією №23UA204020004048U4.
У картці відмови роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме: провести декларування товару відповідно до положень статті 257 Митного кодексу України (ЗУ № 4495-VI від 14.03.12), здійснивши коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів від 04.11.2024 №204060/2024/000024/2.
Не погоджуючись з рішенням відповідача про коригування митної вартості та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог в контексті цієї ситуації, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
В силу вимог частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
В свою чергу, відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з частиною другою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Частиною першою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
При цьому, частиною першою статті 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
В силу вимог частини другої-третьої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (частина четверта статті 57 Митного кодексу України).
Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.
Разом з тим, з урахуванням положень частини третьої статті 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнівів у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.
Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з частиною п'ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.
Частиною дев'ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
В силу вимог частини другої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
З аналізу наведених вище норм права вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли: надані декларантом документи містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, або наявні ознаки підробки.
Так, наведені норми законодавства зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Не зазначення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Так, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.
При цьому позиція митного органу полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних (наявність неточностей та розбіжностей), необхідних для визначення митної вартості, у зв'язку із чим від декларанта витребовувались додаткові документи, та оскільки декларантом не надано необхідних витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці по розмитненню подібного товару.
Як з'ясовано судом, обґрунтовуючи рішення про коригування митної вартості, відповідач зазначає, що:
І. Митна вартість імпортованого товару №1 не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:
1) декларантом не подано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994 р.
2) подані до митного оформлення документи містять неточності:
- Умови зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу від 01.01.2025 №01/01/2025 не передбачає надання знижок (дисконту) від продавця покупцю на товар, проте в поданих до митного оформлення документах, такі знижки зазначені.
- Встановлено розбіжність в даних, поданих до митного оформлення та даних, зазначених в копії митної декларації країни відправлення (документ кодом 9610) від 17.02.2025 №25CZ640000036L6TB0, в частині підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товарів.
- Копія митної декларації країни відправлення (документ кодом 9610) від 17.02.2025 №25CZ640000036L6TB0 зазначено реквізити документів, а саме: «3001 139365/2023-600000-22.01»; та «3001 15549/2055-640000-22.01»., які до митного оформлення не надано.
- Копія митної декларації країни відправлення (документ кодом 9610) від 17.02.2025 No25CZ640000036L6TB0 не містить відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт.
- Копія митної декларації країни відправлення (документ кодом 9610) від 17.02.2025 №25CZ640000036L6TB0 не містить зазначення умови поставки товарів.
- Надані до митного оформлення банківські платіжні документи від 10.02.2025 № 78 та від 11.02.2025 №80, від належним чином не завірені, а загальна сума платежів згідно банківських платіжних документів не кореспондується з вартістю товарів, що зазначена у Рахунку - фактурі (інвойс) від 17.02.2025 №1325000043.
- До митного оформлення надано прайс-лист від 04.02.2025 №б/н без терміну дії ціни пропозиції.
ІІ. Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких здійснено за митною декларацією: Товар №1 за МД №24UA204020029170U3 від 27.11.2024 за ціною 2,53 дол. США за кг.
ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком:
1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
2) виписку з бухгалтерської документації продавця;
3) копію митної декларації країни відправлення з відмітками митної адміністрації країни відправлення;
4) документи, зазначені в копії митної декларації країни відправлення;
5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.
У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару №1.
ІV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (статі 59 - 61 Митного кодексу України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.
Митну вартість товару №1 визначено на підставі інформації щодо визнаної митними органами митної вартості товарів з подібними характеристики, митне оформлення яких здійснено за вищезазначеною митною декларацією.
Числове значення митної вартості товару №1 у валюті рахунку становить 13513,8244 євро (5585 кг * (2,53 дол. США/кг * 41,5705 грн/дол. США / 43,4661 грн /євро), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 587 393,2427 грн.
Суд також звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Контролюючий орган не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Враховуючи вищенаведене, можна зробити висновок, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору.
Що стосується інформації з бази даних ЄАІС Держмитслужби, то така взагалі не може бути самостійною підставою для витребування митним органом додаткових документів з метою підтвердження заявленої митної вартості, якщо при цьому подані до митного оформлення разом з митною декларацією документи не містять розбіжностей, ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Однак, у графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що цінова інформація щодо вартості аналогічного товару згідно з базами даних ЄАІС Держмитслужби є іншою, ніж зазначена позивачем у митній декларації. Наведене призвело до виникнення у митного органу сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні відомості щодо складових митної вартості товарів.
Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п'ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.
Такі міркування суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 25 травня 2021 року у справі № 520/10386/2020 та від 13 січня 2022 року у справі № 520/11061/2020.
Крім того, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та від 17.01.2022 у справі № 520/2000/19.
Також, Верховний Суд у своїх постановах від 25.02.2020 у справі № 260/718/19 та від 27.04.2020 у справі № 140/804/19 наголошував, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Суд зазначає, що твердження відповідача про наявність у нього сумнівів є не логічними, при цьому, відповідач не надав суду жодного доказу тому, що надані декларантом документи були не повними, містили розбіжності, чи ознаки підробки. Водночас ціна, яка була фактично сплачена позивачем за товар в повній мірі підтверджена належними і допустимими доказами і відповідає домовленостям сторін договору.
Суд наголошує, що в частині третій статті 53 Митного кодексу України передбачено чіткі підстави для наявності у митного органу права вимагати надання додаткових документів, які повинні бути зазначені в графі 33 рішення про коригування митної вартості відповідно до частини другої статті 55 Митного кодексу України.
Тому, наявність саме обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі №1140/3242/18, яка відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України враховується судом при ухваленні рішення у даній справі.
Надаючи оцінку обставинам прийняття спірного рішення суд зауважує наступне.
Щодо зауважень митного органу в частині виконання умов контракту щодо оплати товару та належності банківських документів.
Відповідно до пункту 4.1 Договору умови оплати вказуються в інвойсі на кожну відправку окремо. Покупець може також робити попередню оплату продавцю згідно виставленого інвойсу. (п. 4.2 Договору)
Так, АТ «Фатра» 07.02.2025 виставлено Проформу Інвойс для ПП «АРТ» №1725000138 та 11.02.2025 виставлено Проформу Інвойс №1725000146 на здійснення 50% передоплати за товар.
Підсумовуючи вартість товарних позицій зазначених в Проформі Інвойс вбачається, що загальна вартість товару відповідає заявленій митній вартості поданій декларантом в Митній декларації та становить 8193,40 Євро.
Водночас, сума виставлена для здійснення передньої оплати становить 50% від загальної митної вартості товару (3918,5 Євро + 178,20 Євро), що відображено в рядку Discount % - 50%.
Крім того, в Інвойсі №1325000043 зауважено, що всі остаточні розрахунки за даної операцією мають бути здійснені до 18.04.2025.
Контрагентами за договором №01/01/2025 не визначалось обов'язковою 100% попередня оплата товару, так як і не унормований розмір попередньої оплати за товар, який може визначатись на кожну поставку окремо згідного виставленого Проформа Інвойс.
Водночас, сума здійснених платежів, становить 50 % загальної вартості товарів (можливість здійснення передоплати обумовлено в Договорі), що відображено в Проформах Інвойсах та Інвойсі №1325000043.
Зокрема, відповідно до платіжних інструкцій Продавцем 10.02.2025 перераховано на рахунок Продавця попередню оплату (50 % вартості товару) у розмірі 3918,50 Євро, а також 11.02.2025 - 178,20 Євро.
На З копій банківських платіжних інструкцій вбачається, що оплату позивачем здійснено через банківський сервіс «Клієнт-банк» (Приват 24 для Бізнесу), роздрукована електронна квитанція містить обов'язкові реквізити електронного розрахункового документа, визначені п. 10.5 Інструкції № 22, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року, є підтвердним документом здійснення оплати, та додатково печаткою банку вона не завіряється.
Квитанції містять дату виконання банківської операції та решту необхідних реквізитів електронного розрахункового документа, що використовуються в системах «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк», які визначаються договором між банком та клієнтом, а також містять відмітку про підпис таких платіжним документів Платником за допомогою електронного підпису.
Тому, доводи митного органу в цій частині, суд визнає безпідставними.
Щодо зауважень митного органу в частині терміну дії прайс-листа
Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами в договорі та обумовлюються відповідним інвойсом, відтак, відсутність відомостей про кінцевий термін дії пропозиції прайс-листа не є обґрунтованою підставою, як для витребування в декларанта додаткових документів, так і коригування з цієї причини митної вартості.
Верховний суд у постанові від 24.01.2019 у справі №826/2277/16 зазначив, що прайс-лист є документом довільної форми і чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.
Сторони самостійно вправі визначати форму, зміст договору та комерційних документів, а з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності та на принцип свободи договору митним органам заборонено втручатися у діяльність сторін зовнішньоекономічного договору шляхом неврахування наданих до митного оформлення відомостей у якості інвойсу (специфікацій) з причин наявності чи відсутності у них певних відомостей та реквізитів чи неналежної їх форми складення.
Відповідачем не зазначено яким чином надання прайс-листів без зазначення кінцевого терміну дії пропозиції, виданих саме виробником, ставить під сумнів достовірність визначеної ним вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листах інформація щодо вартості одиниці товару відповідає вартості, що визначена у інвойсах.
Разом з тим, прайс-лист не є тим обов'язковим документом, який підтверджує митну вартість товарів. Обов'язкове подання прайс-листа частиною 2 статті 53 МК України не передбачено.
Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного суду від 08.07.2019 у справі №804/6217/15 та від 25.06.2020 у справі №П/811/687/16.
Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі терміну дії, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі умови поставки.
Тому такі доводи відповідача відхиляються як безпідставні.
Щодо зауважень митного органу в частині експортної митної декларації
Митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів.
Відповідно до п. 7 частини 3 ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи Митна декларація країни відправлення від 17.02.2025 №25CZ640000036L6TB0 містить у собі інформацію щодо відправника, товару та його вартості, а також містить штрих-код, номер та дату.
Митним органом, ні в рішенні про коригування митної вартості, ні у відзиві на позовну заяву, не зауважено жодного нормативного документу, який б регламентував порядок заповнення експортної митної декларації, зокрема в частині зазначення умов поставки.
Більше того, ПП «АРТ» як покупець не впливає на заповнення експортної декларації і тому подає її митниці в такому вигляді, в якому отримав від Продавця.
Вказане свідчить про те, що митним органом не надано належної оцінки документам, які надані декларантом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз наведених статей свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на суб'єкті владних повноважень. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим витребувати митниця має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що у даному випадку декларантом надані митному органу усі належні документи, які підтверджували числові значення складових митної вартості товару, а контролюючий орган не обґрунтував наявності у поданих документах розбіжностей чи неповноти відомостей, що зазначені у них.
Суд констатує, що оскаржувані Рішення не відповідають критерію правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушують права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідних рішень суб'єкта владних повноважень.
Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішень - Рішення про коригування митної вартості та Картки відмови, у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними і скасування таких рішень суб'єкта владних повноважень.
За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товару від 19.02.2025 №UA204020/2025/000011/2 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.02.2025 №UA204020/2025/000101.
Стягнути на користь Приватного підприємства «АРТ» за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Рівненської митниці судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 17 березня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - Приватне підприємство "Арт" (вул. Івана Франка, 37,с-ще Клевань,Рівненський р-н, Рівненська обл.,35312, ЄДРПОУ/РНОКПП 22561615)
Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)
Суддя Д.П. Зозуля