12.03.2025 Справа №607/24695/24 Провадження №2/607/1195/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Ромазана В.В.
за участю секретаря с/з Бумби М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивачем викладено обставини, що 21 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» і ОСОБА_1 укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 3435850324.
Відповідно до договору позики позичальник ознайомившись з усіма істотними умовами Оферти надав згоду (акцепт) на укладення Договору шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписано відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під Офертою, яка містить усі істотні умови договору, одноразового ідентифікатора. Згідно Договору позики позикодавець зобов?язується надати позичальнику кредит на суму у розмірі: 7 000,00 грн. шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов?язується повернути позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування Позикою.
Позивач свої зобов?язання виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7 000 гривень. Відповідач всупереч умовам договору позики та законодавства України свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив.
Заборгованість відповідача перед позивачем за договором про надання грошових коштів у позику № 3435850324 від 21.03.2024 складає 42 574,00 грн з яких: 7 000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 35 574,00 грн - заборгованість за процентами.
У зв'язку із недосягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання грошових коштів у позику № 3435850324 від 21.03.2024 в розмірі 42 574,00 грн та судові витрати.
Ухвалою від 21.11.2024 у даній справі відкрито провадження та ухвалено провести її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач відзиву на позов не подавав.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити без його участі, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, не повідомивши суду про причини своєї неявки, будучи повідомленим про дату, час та місце судового засідання. Правом на подання відзиву відповідач не скористався та не подав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, через неявку всіх учасників справи.
Перевіривши, дослідивши об'єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов наступного висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.
Суд встановив, що 21.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 3435850324 (далі - Договір), який підписаний останнім електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 8da4lfg2y.
Згідно п.2.1. Договору, укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Позичальнику через Веб-сайт. Ідентифікація Позичальника здійснюється при вході Позичальника в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Позичальника, вказаний Позичальником при вході та/або протягом періоду обслуговування в Товаристві (в т.ч. через месенджери).
Відповідно до п.2.2. Договору, на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Позичальнику кредит у гривні, а Позичальник зобов?язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов?язки, передбачені Договором.
Сума кредиту (загальний розмір) складає: 7000 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 дні (в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього Договору. (п.п. 2.3, 2.4, 2.5 Договору).
Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:
Стандартна процентна ставка становить 2.2% в день та застосовується у межах
строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору.
Знижена процентна ставка 1.5% в день.
Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає:
За стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 47531.10% річних. За стандартною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 26507.20% річних. (п.п. 2.6 - 2.9.2 Договору).
Відповідно до п.3.1. Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 .
Згідно п.4.1. Договору, проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт". Роз?яснення щодо процентів: економічна сутність процентів - плата за користування кредитом; база для розрахунку процентів - залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня протягом строку кредиту; порядок обчислення процентів здійснюється відповідно до наступної формули:
Проценти = «база для розрахунку процентів, з урахуванням умов п. 4.2 Договору» помножити на «процентну ставку вказану в п. 2.6. Договору, яка діє у відповідний період строку кредиту, з урахуванням умов Договору». З метою отримання загальної суми нарахованих процентів, проценти, обчислені за день користування кредитом сумуються.
Відповідно до п.4.2. Договору, до періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається перша дата сплати процентів, вказана в Графіку платежів. У випадку якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день.
Згідно п.4.3. Договору, у випадку повного дострокового повернення кредиту Позичальник зобов'язаний сплатити проценти нараховані на дату повного дострокового повернення кредиту (включно) за фактичний строк користування кредитом. У випадку часткового дострокового повернення кредиту, Позичальник повинен сплати проценти нараховані за користування кредитом до дати такого часткового повернення кредиту (включно), в порядку передбаченому п.6.3 Договору.
При цьому, після здійснення такого часткового повернення кредиту здійснюється перерахунок зобов?язань Позичальника, а саме загальні суми нарахованих процентів, розмір яких вказаний в Графіку платежів у бік зменшення (так як залишок кредиту стає меншим у Позичальника), на умовах та в порядку, передбачених в п. 6.2 цього Договору. Після здійснення коригування зобов?язань Позичальника, новий Графік платежів, що складається за формою визначеною в п.6.2. Договору, розміщується Товариством в Особистому кабінеті та/або направляється на електронну адресу Позичальника, що вказана в цьому Договорі.
Відповідно до п.4.4. Договору, розмір процентної ставки, встановлений в п. 2.6. Договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії Договору та не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку.
Згідно п.10.10. Договору, невід?ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов?язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Веб-сайті Товариства: https://finsfera.ua/.
У разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань згідно договору, уключаючи прострочення виконання зобов'язання зі сплати платежів, визначених графіком платежів, з наступного календарного дня позичальник повинен виплатити товариству штраф у розмірі 28% від суми простроченого платежу (частини суми кредиту, визначеної графіком платежів, та нарахованих процентів), за кожен факт такого прострочення (п.7.3 договору).
Нарахування неустойки згідно п. 7.5. Договору здійснюється Товариством з урахуванням обмежень встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про захист прав споживачів». Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення Позичальником зобов'язань за цим Договором, не може перевищувати половину суми кредиту, одержаної Позичальником за цим Договором.
Згідно п.10.6.10.7. Договору, позичальник ознайомившись з усіма істотними умовами Оферти надав згоду (акцепт) на укладення Договору шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписано відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під Офертою, яка містить усі істотні умови Договору, Одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам абзацу третього частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», та натиснення іконки «підписати». Вказана іконка стає активною лише після отримання та введення Одноразового ідентифікатора для підписання Договору та Одноразового ідентифікатора для підписання Паспорту Кредиту. Після підпису Електронного повідомлення Позичальником, зазначене повідомлення надійшло в ІКС Товариства, відповідно з цього моменту Товариство повідомлене про те, що Позичальник надав згоду (акцептував) на пропозицію (Оферту) Товариства щодо укладання Договору. Моментом підписання цього Договору є використання його Сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підписанням Договору зі сторони Товариства є формування на дання на ознайомлення Позичальнику Оферти, а також генерація та направлення Позичальнику Одноразового ідентифікатора. Підписанням Договору зі сторони Позичальника є направлення Позичальником повідомлення, що містить Одноразовий ідентифікатор отриманий від Товариства, через Особистий кабінет.
Додатком № 1 до договору про надання грошових коштів у позику № 3435850324 від 21.03.2024 є таблиця обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором надання грошових коштів у позику.
Договір позики, додаток до кредитного договору та паспорт споживчого кредиту був підписаний ОСОБА_1 21.03.2024 з використанням одноразового ідентифікатора.
З квитанції до платіжної інструкції №19803-1354-95265541 вбачається, що відповідачу було перераховано на його картку НОМЕР_1 , яка зазначена в кредитному договорі та анкеті клієнта, 7000 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
З договору про надання грошових коштів у позику №3435850324 від 21.03.2024, вбачається, що підписуючи цей Договір, позичальник підтверджує, що перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація, за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування, вказана в ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та розміщена на Веб-сайті. (п. 10.9 Договору).
За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов'язанні. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Як вбачається із матеріалів справи відповідачем підписано договір про надання споживчого кредиту №3435850324 від 21.03.2024, шляхом підписання вказаного документу за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
В силу вимог ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Таким чином, на підставі укладених між сторонами електронних договорів, які вважаються укладеними у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов'язки, які випливають із кредитного договору.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до вимог абз. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно абз. абз. 1, 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронну комерцію»).
У силу ч. 3 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
В силу вимог ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, враховуючи, вимоги частини другої статті 530 ЦК України, кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів в будь-яких час.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 3 статті 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
В силу вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Суд, оцінивши та дослідивши матеріали справи, а також надані суду докази, вважає, що позов у частині стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Фінанс» заборгованості за договором про надання грошових коштів у позику за № 3435850324 у частині заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7000 грн. слід задовольнити.
Щодо вимог позивача про стягнення відсотків із відповідача у розмірі 35574 грн. із розрахунку 2.2% у день, нарахованих останньому за період з 21.03.2024 по 07.11.2024 суд зазначає наступне.
Так, у договорі про надання грошових коштів у позику № 3435850324 від 21.03.2024 вказано, що цей кредит є споживчим (п.1.12).
Таким чином, судом встановлено,що кредитні правовідносини, які виникли між сторонами мають споживчий характер, а тому на них поширюються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «Іннова Фінанс» за договором про надання грошових коштів у позику № 3435850324 від 21.03.2024, розрахунок позивачем проведений із 21.03.2024 по 07.11.2024 та заборгованість за нарахованими відсотками за вказаний період становить 35574 грн. При цьому, відповідно до даного розрахунку розмір відсоткової ставки у день визначений позивачем у розмірі 2,2 %, відповідно до умов укладеного договору.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX внесені зміни, зокрема, до Закону України Про споживче кредитування.
Так, пунктом 12 частини першої статті 1 Закону України Про споживче кредитування визначено, що денна процентна ставка це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.
Стаття 8 Закону України Про споживче кредитування визначила, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів -1,5%.
При цьому, відповідно до п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023.
Таким чином, максимальний розмір денної процентної ставки з 24.12.2023 не повинен перевищувати 1%, а щодо договорів, які укладені до набрання Законом України № 3498-IX: протягом перших 120 днів - 2,5% (до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів 1,5% (до 20.08.2024 включно); починаючи з 241 дня 1% (з 21.08.2024).
Договір про надання грошових коштів у позику № 3435850324 укладений між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 21.03.2024, тобто уже після набрання чинності відповідних положень Закону України «Про споживче кредитування», а тому положення Закону про обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються до даних правовідносин у порядку передбаченому ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у розмірі не більшому, ніж 1%.
З урахуванням наведеного, суд відхиляє наданий розрахунок заборгованості у частині нарахованих відповідачу відсотків, оскільки вважає, що такі відсотки відповідачу слід нараховувати з урахуванням обмеження максимального розміру денної процентної ставки до 1% з урахуванням вимог зазначеного Закону.
Таким чином, суд вважає, що заборгованість відповідача за нарахованими відсотками за період з 21.03.2024 по 07.11.2024 (період зазначений позивачем) становить 16 170 грн,, що розраховується наступним чином (7 000*1/100) * 231 =16170 грн., де 231 - кількість днів прострочення за період зазначений позивачем).
Відтак, враховуючи наведені обставини, суд дійшов до висновку, що позов у частині стягнення із відповідача заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом слід задовольнити частково на суму 16170 грн.
Таким чином, враховуючи наведені судом обставини, суд приходить до переконання, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити частково, стягнувши із відповідача у користь позивача заборгованість за договором про надання грошових коштів в позику № 3435850324 в розмірі 23170 грн, з яких 7000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 16170 грн. заборгованість за відсотками.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Так, позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір за подачу позову в сумі 2422,40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 кредитної заборгованості у сумі 23170 грн. (тобто 54,4% від заявленої вимоги), то розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1317,79 грн.
За таких обставин, суд вважає, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 1317,79 грн. сплаченого судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81,263, 265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 256, 257, 261 267, 509, 526, 527, 530, 599, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» заборгованість за договором про надання грошових коштів в позику № 3435850324 в розмірі 23170 грн. (двадцять три тисячі сто сімдесят) грн 00 коп. та 1317 (одну тисячу триста сімнадцять) грн.. 79 коп. судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.
Відповідачу направити копію заочного рішення суду, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення суду або апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги заочного рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення суду може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, відповідачем може бути оскаржене заочне рішення суду в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, відповідачем з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, іншими учасниками справи з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину заочного рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного заочного рішення суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 44127243, місцезнаходження вул. Болсуновська, 8, поверх 9, м. Київ;
відповідач ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 .
Головуючий суддяВ. В. Ромазан