Рішення від 18.03.2025 по справі 340/7848/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7848/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мар'янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Мар'янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградській області (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду його заяви від 17.08.2024 про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), загальною площею 5,92 га, яка розташована на території Мар'янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області;

- зобов'язати відповідача розглянути його заяву від 17.08.2024 про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), загальною площею 5,92 га, яка розташована на території Мар'янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та за результатами її розгляду прийняти рішення, відповідно до вимог чинного законодавства України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має право на земельну частку (пай) КСП "Побєда", розміром 5,92 умовних кадастрових гектарів, яка розташована на території Мар'янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

З метою проведення державної реєстрації права власності на земельну частку (пай) 17.08.2024 ним на адресу відповідача направлено заяву (з додатками) про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яку отримано відповідачем 24.08.2024.

Однак, за результатами розгляду заяви від 17.08.2024 відповідачем не було прийнято жодного рішення: ні щодо виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), ні мотивованої відмови.

Позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною, у зв'язку з чим звернувся до суду.

Відповідач правом на подання суду відзиву на позовну заяву не скористався. Жодних заяв, повідомлень про причини такого неподання, їх поважності та/або неможливості подання у строк, встановлений судом, від відповідача на адресу суду (у тому числі електронну) не надходило.

Ухвала суду від 12.12.2024 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження була доставлена відповідачу в його електронний кабінет 12.12.2024 о 13:12 год, що підтверджується довідкою про доставлення електронного листа, складеною відповідальним працівником суду 13.12.2024 (а.с. 17).

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже, відповідач вважається належним чином повідомленим про відкриття провадження у цій справі.

За таких обставин, суд у відповідності до вимог частини шостої статті 162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.

Будь-яких клопотань від учасників справи не надходило.

12.12.2024 ухвалою Кіровоградського окружного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження.

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

З долучених до матеріалів справи доказів судом встановлено, що з метою виділення у натурі (на місцевості) земельної ділянки на території Мар'янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області у розмірі 5,92 умовних кадастрових гектарів позивач, в порядку Закону України від 05.06.2003 №899-IV "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (далі - Закон №899-IV), засобами поштового зв'язку (штриховий ідентифікатор №2500600089897) звернувся до відповідача із заявою від 17.08.2024 року (а.с. 8-9).

Заяву від 17.08.2024 було вручено відповідачу 24.08.2024, що ним не спростовано (а.с.10).

Письмових доказів розгляду такої заяви по суті з прийняттям рішення щодо виділення у натурі (на місцевості) земельної ділянки або мотивованої відмови до суду не надано.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернулася до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Пунктом 1 Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (далі - Указ № 720/95), з метою забезпечення реалізації невідкладних заходів щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва та відповідно до частини другої статті 25 Конституційного Договору між Президентом України та Верховною Радою України "Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України" постановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

У цьому ж пункті Указу № 720/95 зазначено, що паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Також, за змістом пунктів 2, 3, 5, 6 вищезгаданого Указу право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками регулює Закон України від 05.06.2003 №899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (далі - Закон № 899-IV).

Частиною 1 статті 1 цього Закону встановлено, що право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.

В свою чергу, у розумінні частини 1 статті 2 Закону №899-IV, основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Частиною другою статті 2 Закону № 899-IV також визначено, що документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

З вищенаведеними приписами Закону № 899-IV і Указу № 720/95 перекликаються й пункти 8, 16, 17 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (далі - ЗК України), які передбачають таке.

Члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств та працівники державних і комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу. В сільськогосподарських акціонерних товариствах право на земельну частку (пай) мають лише їх члени, які працюють у товаристві, а також пенсіонери з їх числа.

Громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.

Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Окрім цього, за змістом статті 25 ЗК України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.

Землі у приватну власність особам, зазначеним у частині першій цієї статті, передаються безоплатно.

Особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

Згідно з положеннями статті 3 Закону № 899-IV підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Повноваження сільських, селищних, міських рад щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) закріплені у статті 5 Закону №899-IV, частиною першою якої передбачено, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету; сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо; надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом.

Законом України від 10.07.2018 № 2498-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", який набрав чинності 01.01.2019, було внесено зміни, зокрема до статті 5 Закону № 899-IV, за змістом якої повноваження щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) були надані лише сільським, селищним, міським радам.

Згідно із частиною 1 статті 11 Закону № 899-IV встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Статтею 144 Конституції України чітко передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування" (далі - Закон № 280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом (частини 1, 2 статті 59 Закону № 280/97-ВР).

Системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що особа, якій видано сертифікат на право на земельну частку (пай), має гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості), подавши до сільської, селищної, міської ради відповідну заяву. До заяви необхідно додати сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією (або свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай)).

За результатом розгляду заяви про виділення земельної частки (паю) у натурі (на місцевості) відповідна рада, реалізуючи надані їй повноваження, приймає рішення щодо виділення земельної частки (паю) у натурі (на місцевості), що є підставою для звернення до землевпорядної організації та укладення договору на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), отримання заявником Витягу з Державного земельного кадастру та здійснення ним реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Згідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу положень частини другої статті 77 Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що з метою виділення у натурі (на місцевості) земельної ділянки на території Мар'янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області у розмірах 5,92 умовних кадастрових гектарів позивач в порядку Закону № 899-IV засобами поштового зв'язку звернувся до відповідача з відповідною заявою від 17.08.2024.

Письмових доказів розгляду такої заяви по суті з прийняттям рішення щодо виділення у натурі (на місцевості) земельної ділянки або мотивованої відмови до суду не надано.

Таким чином, відповідачем було допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не здійсненні належного розгляду заяви позивача від 17.08.2024 про виділення у натурі (на місцевості) земельної ділянки.

Згідно до пункту 4 частини першої статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (підпункт 4 частини другої статті 245 КАС України).

Відповідно до частини четверта статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Отже, з'ясувавши характер спірних правовідносин у справі, характер порушеного права позивача і можливість його захисту в обраний спосіб, суд дійшов висновку, що з огляду на визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за заявою про виділення у натурі (на місцевості) земельної ділянки від 17.08.2024, порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за такою заявою має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача розглянути заяву від 17.08.2024 та прийняти відповідне рішення згідно до вимог чинного земельного законодавства.

Підсумовуючи вищевказане, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн (а.с. 5), який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Мар'янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Мар'янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградській області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.08.2024 про виділення у натурі (на місцевості) земельної ділянки на території Мар'янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградській області у розмірах 5,92 умовних кадастрових гектарів.

Зобов'язати Мар'янівську сільську раду Новоукраїнського району Кіровоградській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.08.2024 року про виділення у натурі (на місцевості) земельної ділянки на території Мар'янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградській області у розмірах 5,92 умовних кадастрових гектарів, та за результатами розгляду якої прийняти відповідне рішення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Мар'янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 04364673) судовий збір в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 березня 2025 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Мар'янівська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградській області (вул. Центральна, 59, с. Велика Виска, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 26241, код ЄДРПОУ 04364673).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК

Попередній документ
125924676
Наступний документ
125924678
Інформація про рішення:
№ рішення: 125924677
№ справи: 340/7848/24
Дата рішення: 18.03.2025
Дата публікації: 20.03.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (26.08.2025)
Дата надходження: 09.12.2024
Предмет позову: Про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити певні дії
Розклад засідань:
26.08.2025 00:00 Третій апеляційний адміністративний суд