18 березня 2025 року м. Київ № 320/32508/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державний навчальний заклад «Гущинецьке вище професійне училище» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
керівник Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства освіти і науки України, в якому просить суд зобов'язати Міністерство освіти і науки України протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації охоронний договір на об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури місцевого значення «Палац» з охоронним № 13, взятий на облік на підставі рішення виконкому облради народних депутатів від 21 січня 1986 року № 33, розташований за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, с. Гущинці, вул. Шевченка, 112, на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року № 1768.
Обґрунтовуючи позов, прокурор зазначив, що, всупереч вимогам чинного законодавства, з моменту набуття права державної власності на будівлю пам'ятки культурної спадщини місцевого значення під назвою «Палац», не вживаються жодні дії, направлені на збереження пам'ятки та приведення її до належного стану, у зв'язку із чим пам'ятка залишається без належного захисту та укладеного охоронного договору, а дієві та вкрай необхідні заходи щодо залучення та виділення коштів, утримання та приведення її до належного стану ані власником, ані фактичними користувачами не вживаються. З огляду на викладене беззаперечно існують підстави для вжиття прокуратурою заходів представницького характеру шляхом звернення до суду із позовними вимогами зобов'язального характеру по укладенню охоронного договору на пам'ятку та для приведення її в подальшому до належного стану шляхом проведення першочергових робіт з реставрації та консервації.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державний навчальний заклад «Гущинецьке вище професійне училище».
Відповідач заперечуючи проти заявлених позовних вимог, вказує на те що позовні вимоги прокуратури є необґрунтованими. Звертаючись до суду з позовом, прокурор, без передбачених законом підстав, перебрав на себе функцію захисту інтересів держави шляхом здійснення їх представництва в суді, в той час як компетентні органи державної виконавчої влади, які могли б захистити ці інтереси більш широким колом доступних їм методів, фактично були усунуті. Просить суд відмовити у задоволенні позову.
Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації в своїх поясненнях зазначає, що при передачі пам'ятки чи її частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу, є забезпечення особою, якій передається пам'ятка, чи її частина, збереження пам'ятки чи її частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Слід зазначити, що наявність укладеного охоронного договору дасть можливість збереження пам'ятки відповідно до умов такого договору, закріпить за власником обов'язок утримувати пам'ятку та її територію в належному технічному стані, атакож сприятиме дотриманню інших вимог до таких об'єктів, згідно з чинним законодавством.
Враховуючи вищевикладені обставини та норми права, з метою охорони об'єкта та його збереження, вважають за доцільне укладення Міністерством освіти і науки України охоронного договору з Управлінням. У зв'язку із чим, Управління позов підтримує.
У наданій відповіді на відзив прокурор зазначає, що обов'язок по укладенню охоронного договору покладається саме на власника пам'ятки, а не на орган охорони культурної спадщини, і саме власник повинен бути його ініціатором.
Такий висновок підтверджується й судовою практикою, зокрема постановою Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 826/4605/16 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.09.2015 у справі № 826/10265/14.
Таким чином, саме Міністерство освіти і науки України з моменту набуття права державної власності на будівлю пам'ятки було зобов'язане укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини. З огляду на те, що право власності на пам'ятку не може використовуватися на шкоду суспільству та його інтересам у сфері охорони культурної спадщини, Міністерство освіти і науки України несе першочергову відповідальність за збереження такого об'єкту. Пред'явлення Хмільницькою окружною прокуратурою Вінницької області позову зобов'язального характеру щодо зобов'язання Міністерства освіти і науки України укласти з Управлінням містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації, як спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини, охоронний договір на пам'ятку, та солідарного зобов'язання Міністерства освіти і науки України та Державного навчального закладу «Гущинецьке вище професійне училище» утримувати об'єкт пам'ятки культурної спадщини у освіти і науки України та Державного навчального закладу «Гущинецьке вище професійне училище» у належному стані шляхом здійснення консерваційних та реставраційних робіт, є єдиним ефективним способом захисту інтересів держави та важелем впливу на власника та балансоутримувачів пам'ятки, що спрямований на реалізацію державою примусу щодо виконання вимог Основного Закону України по збереженню об'єкта культурної спадщини місцевого значення. Просить суд задовольнити позов.
Відповідач в своїх поясненнях зазначає, що орган, в інтересах якого звертається прокурор, звернувся в серпні 2023 року, з означеного питання до відповідної територіальної громади. Зокрема, спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини листом від 19.06.2023 повідомив Хмільницьку окружну прокуратуру, що питання вищезазначеної пам'ятки перебуває на контролі Управління та на сьогодні підготовлена «Програма охорони та збереження культурної спадщини Вінницької області на 2023-2027 роки». З огляду на вказане, Міністерство освіти і науки України наголошує, що позовні вимоги прокуратури, є необґрунтованими, а також звертаючись до суду з позовом, прокурор без передбачених законом підстав перебрав на себе функцію захисту інтересів держави шляхом здійснення їх представництва в суді, в той час як компетентні органи державної виконавчої влади, які могли б захистити ці інтереси більш широким колом доступних їм методів, фактично були усунуті.
Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
На території Іванівської сільської громади знаходиться об'єкт культурної спадщини із найменуванням «Палац», який розташований за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, с. Гущинці, вул. Шевченка, 112, загальною площею 1115, 5 кв.м - колишнього старого навчального корпусу Державного навчального закладу «Гущинецьке вище професійне училище» (бувше профтехучилище № 32) та перебуває у власності держави в особі Міністерства освіти і науки України.
Рішенням виконавчого комітету Вінницької обласної Ради від 21 січня 1986 року № 33 «Про визначення пам'ятників архітектури місцевого значення Вінницької області» об'єкт нерухомого майна із найменуванням «Палац» в с. Гущинці Калинівського району по вул. Шевченка, 10 взято на державний облік із занесенням до переліку пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним номером 13. Зазначено, що дана пам'ятка архітектури місцевого значення використовується як швейні майстерні профтехучилища № 32.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.04.2024 за державою в особі органу державної влади - Міністерства освіти і науки України (38621185) 08.07.2019 на праві власності зареєстровано старий навчальний корпус за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, с. Гущинці, вул. Шевченка, 112, загальною площею1115,5 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1870604105216).
Відповідно до опису об'єкта «Будівля старого навчального корпусу» в цілому він складається з старого навчального корпусу - літера «А», ґанку з козирком, цокольного поверху - літера «п/А», прибудови - літера «А1», ґанку, прибудови - літера «А2», ґанку.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру прав державної власності щодо державного майна (додаток до листа ФДМУ від 01.03.2019 № 10-15-4171) суб'єктом управління, який здійснює управління майном, зокрема, старим навчальним корпусом, розташованим у с. Гущинці Калинівського району (нині Хмільницький район) по вул. Шевченка, 112, є Міністерство освіти та науки України, балансоутримувачем - Державний навчальний заклад «Гущинецьке вище професійне училище».
Право державної власності на будівлю зареєстровано 08 липня 2019 року на підставі витягу з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна, серія та номер: 10-15-4171, виданого 01 березня 2019 року Фондом Державного майна України.
Рішенням Гущинецької сільської ради Калинівського району Вінницької області № 32 від 26 вересня 2017 року «Про присвоєння поштової адреси будівлям» будівлі старого навчального корпусу присвоєно поштову адресу - вул. Шевченка, 112, с. Гущинці, Калинівський район, Вінницька область.
У листі Іванівської сільської ради від 05 червня 2023 року № 0240-1-411, наданому на запит Хмільницької окружної прокуратури, зазначено, що об'єкт культурної спадщини «Палац Гіжицьких-Абамеліків», розташований у с. Гущинці Хмільницького району по вул. Шевченка, 112, а не Шевченка, 10, що є помилкою, перебуває у власності держави, органом управління якого є Міністерство освіти і науки України.
Об'єкт культурної спадщини із найменуванням «Палац» ідентифікується як будівля старого навчального корпусу, на яку зареєстровано право власності за Міністерством освіти і науки України, балансоутримувачем якої є Державний навчальний заклад «Гущинецьке вище професійне училище» на підставі єдиної поштової адреси та площі будівлі, а саме, Вінницька область, Хмільницький район, с. Гущинці, вул. Шевченка, 112, загальна площа 1115, 5 кв.м, а також додатку до рішення виконкому Вінницької обласної ради від 21 січня 1986 року № 33, де зазначено, що він використовується як швейні майстерні профтехучилища № 32.
Вказаний об'єкт культурної спадщини відповідно до листа Державного архіву Вінницької області № 07-53 від 29 березня 2019 року входить до комплексу будівель та споруд Державного навчального закладу «Гущинецьке вище професійне училище», код ЄДРПОУ - 02539766.
Хмільницька окружна прокуратура 06 липня 2023 року за № 56-3202 вих-23 звернулась до органу управління пам'ятки - Міністерства освіти і науки України із запитом щодо вжиття заходів до укладення охоронного договору на пам'ятку місцевого значення «Палац».
У відповідь Міністерство освіти і науки України від 09 серпня 2023 року за №1/11822-23 надало інформацію, що згідно статті 26 Закону України «Про освіту» безпосереднє управління закладом здійснює керівник закладу освіти, який несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти.
Відповідно до листа Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації від 19 червня 2023 року № 07-03-724 на пам'ятку архітектури місцевого значення «Палац» початку 19 століття, охоронний номер №13, взяту на облік рішенням виконкому обласної ради народних депутатів від 21 січня 1986 року № 33, охоронний договір не укладено. В Управлінні акт прийому-передачі пам'ятки архітектури, облікова документація відсутні, паспорт не виготовлявся. Управлінням приписи не видавались та заходи претензійно-позовного характеру не вживались.
На виконання листа Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області № 56-5299 вих-23 від 29 листопада 2023 року та листа Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації від 15 серпня 2023 року № 07-15-1038, начальником відділу освіти, культури, молоді та спорту Іванівської сільської ради Клімішиним М.М. та головними спеціалістами відділу освіти, культури, молоді та спорту Іванівської сільської ради Федчишеною Л.В. та Богачук І.В. 05 грудня 2023 року складено акт огляду стану пам'ятки архітектури місцевого значення «Палац», яким зафіксовано, що будинок пам'ятки по вул. Шевченка, 112 наразі не використовується, перебуваючи у занедбаному стані. Загальний стан «незадовільний». Зовнішнє оздоблення вкрите численними тріщинами, частково відшаровується та осипається. Дах, покрівля - в незадовільному стані. Через відсутність системи водовідведення - конструкції будівлі руйнуються від постійного замокання. Стан оздоблення фасаду - незадовільний та частково аварійний - наявні значні ділянки відшарування оздоблення з руйнацією верхнього шару мурування. Дворова територія пам'ятки захаращена.
На виконання листа Хмільницької окружної прокуратури від 12 червня 2023 року за № 56-2738вих-23 задля збереження пам'ятки, Управлінням містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації на адресу Державного навчального закладу «Гущинецьке вище професійне училище» скеровано лист-інформування від 15 серпня 2023 року за №07-15-1037 про порушення вимог пам'яткоохоронного законодавства, в якому наголошувалось про необхідність укладення охоронного договору як користувачем пам'ятки та надсилався перелік документів, необхідних для виготовлення охоронного договору.
У свою чергу, навчальний заклад, листом від 01 грудня 2023 року за № 01-784 повідомив Управління з питань державного майна і підприємств Міністерства освіти і науки України, що виготовлення паспорту пам'ятки та акту технічного стану пам'ятки коштує 180 000 грн, та враховуючи, що навчальний заклад є бюджетною установою, для вирішення вказаного питання, зокрема, щодо виділення відповідних коштів вони будуть звертатись до Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної військової адміністрації.
До теперішнього часу Управлінню не повідомлено про вжиті Міністерством освіти і науки України та Державним навчальним закладом «Гущинецьке вище професійне училище» заходи щодо збереження вказаної пам'ятки культурної спадщини.
Всупереч вимогам чинного законодавства, з моменту набуття права державної власності на будівлю пам'ятки культурної спадщини місцевого значення під назвою «Палац», не вживаються жодні дії, направлені на збереження пам'ятки та приведення її до належного стану, у зв'язку із чим пам'ятка залишається без належного захисту та укладеного охоронного договору, а дієві та вкрай необхідні заходи щодо залучення та виділення коштів, утримання та приведення її до належного стану ані власником, ані фактичними користувачами не вживаються, беззаперечно існують підстави для вжиття прокуратурою заходів представницького характеру шляхом звернення до суду із позовними вимогами зобов'язального характеру по укладенню охоронного договору на пам'ятку та для приведення її в подальшому до належного стану шляхом проведення першочергових робіт з реставрації та консервації.
Вважаючи, що відповідач по справі не вчиняє жодних дій щодо укладення охоронних договорів на об'єкт культурної спадщини, прокурор звернувся з позовом до суду в інтересах держави.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано такі обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 54 Конституції України, культурна спадщина охороняється законом.
У відповідності до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08 червня 2000 року №1805-ІІІ(далі - Закон № 1805-ІІІ).
Об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою.
Охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 1 Закону № 1805-III культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини; об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; нерухомий об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності; пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України; охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини; виявлення об'єкта культурної спадщини - сукупність науково-дослідних, пошукових заходів з метою визначення наявності та культурної цінності об'єкта культурної спадщини; щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об'єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 6 Закону № 1805-IIIдо повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: укладення охоронних договорів на пам'ятки.
Частиною першою статті 13 Закону № 1805-ІІІ врегульовано, що об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об'єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам'ятки.
Згідно з підпунктом «б» частини першої статті 14 Закону № 1805-ІІІ занесення до Реєстру пам'ятки місцевого значення здійснюється рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.
Частиною другою вказаної статті закріплено, що об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган (особу).
Переліки об'єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.
Порядок обліку об'єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
Таким чином, об'єкт архітектури включається до Переліку щойно виявленого об'єкта культурної спадщини за умови, що відповідає ознакам та вимогам до об'єкту культурної спадщини для включення об'єкту до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Як встановлено судом, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №373496857 від 09квітня2024 року відповідачу на праві власності належить старий навчальний корпус, об'єкту нежитлової нерухомості, за адресою: вул. Шевченка, 112, с. Гущинці, Калинівський район, Вінницька область.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 23 Закону № 1805-IIIусі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов'язків, що випливають із цього Закону.
Частиною третьою статті 23 Закону № 1805-III встановлено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» Кабінет Міністрів України постановою від 28.12.2001 № 1768 затвердив Порядок укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини (далі - Порядок №1768).
Згідно з пунктами 1, 2 Порядку № 1768 охоронний договір встановлює режим використання пам'ятки культурної спадщини (далі - пам'ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.
Власник пам'ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Пунктом 5 Порядку № 1768 встановлено, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам'ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам'яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 1768 до охоронного договору додаються: акт технічного стану пам'ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об'єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам'ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п'ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам'ятки, знаходяться на її території чи пов'язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам'яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам'ятки.
Аналіз наведеного правового регулювання свідчить про те, що укладання охоронного договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким на власника покладається зобов'язання щодо забезпечення збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об'єкт культурної спадщини, а лише встановлюється режим використання пам'яток та відповідальність за порушення такого режиму.
Охоронний договір, що укладений на підставі статті 23 Закону № 1805-III, згідно з висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі №806/1536/18, є адміністративним договором.
Суд зазначає, що саме юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об'єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.
Такий висновок сформульований Верховним Судом у постановах від 13 грудня 2018 року у справі № 826/4605/16 та від 19 лютого 2021 року у справі № 826/25854/15.
Суд зазначає, що згідно з матеріалами справи, звернень від відповідача до Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації станом на день розгляду справи не надходило.
Отже, відповідач станом на день розгляду справи не уклав охоронний договір, а відтак суд доходить висновку про необхідність зобов'язання відповідача до вчинення відповідних дій з метою забезпечення дотримання вимог закону щодо охорони культурної спадщини.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини першої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.
Відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки, позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації задовольнити повністю.
Зобов'язати Міністерство освіти і науки України протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації охоронний договір на об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури місцевого значення «Палац» з охоронним № 13, взятий на облік на підставі рішення виконкому облради народних депутатів від 21 січня 1986 року № 33, розташований за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, с. Гущинці, вул. Шевченка, 112 на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, щойно виявлені об'єкти культурної спадщини чи їх частини» від 28 грудня 2001 року № 1768.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Шевченко А.В.