про залишення позовної заяви без руху
18 березня 2025 року Київ № 320/11169/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали товариства з обмеженою відповідальністю «Білд Інсайд» до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
ТОВ «Білд Інсайд» 04.03.2025 звернулось через підсистему «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду (у зв'язку з надмірним навантаженням зареєстрований в суді 07.03.2025) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України.
Просили суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової/накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9913880/38855369 від 13.11.2023, № 9913871/38855369 від 13.11.2023, № 9913877/38855369 від 13.11.2023, № 9982134/38855369 від 21.11.2023, № 9982135/38855369 від 21.11.2023, № 10353137/38855369 від 11.01.2024;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2 від 30.01.2024; №3 від 08.03.2024; №10 від 25.03.2024; №12 від 28.03.2024; №2 від 02.04.2024, складену позивачем, датами подання їх на реєстрацію.
Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.
У силу положень пунктів 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Прохальна частина позову містить вимоги про визнання протиправними та скасування 6 рішень Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН датами прийняття від 13.11.2023 (3 рішення), від 21.11.2023 (2 рішення) та від 11.01.2024 про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН.
Зазначені рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, про що контролюючим органом вищого рівня винесені рішення про відмову в задоволенні скарг від 16.10.2024, що позивачем не заперечується.
Матеріали позовної заяви містять клопотання про поновлення строку звернення до суду, ураховуючи тримісячний строк на оскарження рішень після процедури адміністративного оскарження, яке мотивоване введенням воєнного стану, у зв'язку із чим на підприємстві позивача почалися великі проблеми в роботі, які пов'язані з тим, що товариство здійснює монтажні та будівельні роботи і тісно співпрацює з іншими постачальниками робіт і послуг, зменшенням кількості працівників у зв'язку з їхньою мобілізацією, все це і ще більше (що конкретно не зазначено) відбувається і по цей час.
Адвокат зазначив, що підприємство намагається всіма силами працювати на ринку відповідних послуг, постійно вести переговори з покупцями та постачальниками робіт, забезпечувати працівників роботою та заробітною платною, сплачувати податки до бюджету держави.
Оскільки на підприємстві працює бухгалтер на якого покладається обов'язок по роботі з податковими накладними, товариством здійснено процедуру адміністративного оскарження спірних рішень.
Стверджує, що рішення фактично отримані бухгалтером 20.01.2025 через кабінет ЕКПП, хоча кінцева дата оскарження - 16.01.2025. Несвоєчасне отримання бухгалтером рішень обумовлено довготривалим відрядженням і проведенням аналізу результатів розблокування ПН. Лише після повернення 20.01.2025 бухгалтер повідомила директора, що ПН не розблоковані, та про те, що від податкового органу надійшли рішення про залишення скарг без задоволення. У той же час директор, маючи 3 групу інвалідності, яка встановлена з 24.05.2024, більшість днів січня знаходився на оздоровленні. Оскільки бухгалтер і директор не мають юридичної освіти, тож уважали, що строк на оскарження становить 1095 днів. І лише 20.02.2025 після консультації з адвокатом вони дізнались про тримісячний строк на оскарження до суду після процедури адміністративного оскарження. Адвокат також просив врахувати, що бухгалтер працює на товаристві позивача лише 2 години на день, за сумісництвом, а враховуючи відрядження директора на оздоровлення, комунікація з відповідних питань тривала із запізненням.
Адвокат клопотав врахувати ці доводи поважними.
Дослідивши зміст клопотання, судом не встановлено поважних причин пропуску строку звернення до суду, а доводи клопотання є необґрунтованими, оскільки не містять інформації про дійсні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення до суду.
Фактично, у вину адвокатом покладено дії бухгалтера, яким несвоєчасно повідомлено директора, який перебував у відрядженні на оздоровленні, що не може бути визнано судом, як поважні причини пропуску строку звернення до суду.
Разом із тим, не є слушними доводи представника щодо особливостей сповіщення та роботи Електронного кабінету, до якого надходили рішення за результатами розгляду скарг, оскільки такі рішення надходять у день їх винесення податковим органом, а фактичне ознайомлення 20.01.2024 бухгалтера, який/яка працює по дві години на день, не є переконливими доводами поважності пропуску строку звернення до суду, як і перебування директора у відрядженні на оздоровленні.
Частиною четвертою статті 122 Кодексу регламентовано, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку.
Слід зазначити, що встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням.
У силу вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною другою статті 160 Кодексу передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до пункту 113 розділу V «Перехідні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке затверджено Рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1845/0/15-21, до забезпечення початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи розглядаються (формуються та зберігаються) в паперовій формі, а документи, що надійшли до суду в електронній формі роздруковуються за наявності такої можливості у судді.
У зв'язку з відсутністю такої можливості, що є загальновідомим внаслідок неналежного фінансування судів, а також у зв'язку з надмірним навантаженням у Київському окружному адміністративному суді, роздрукувати подані позивачем в електронній формі документи згідно з переліком додатків до позовної заяви, у суду немає можливості. При цьому на цей час розгляд адміністративних справ в Київському окружному адміністративному суду здійснюється в паперовій формі.
Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви долучені докази оплати судового збору у розмірі 15140,00 грн. лише за п'ять оскаржуваних рішень, у той час як оскаржується шість, тобто не доплачено 3028,00 грн.
Крім того, у позові зазначено невірну адресу місцезнаходження позивача, а прохальна частина позовної заяви містить реквізити оскаржуваних рішень, які не відповідають фактичним обставинам та поданим доказам.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині ухвали;
- всіх належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів згідно з переліком додатків (в одному примірнику лише для суду);
- уточненої позовної заяви із зазначенням вірної адреси місцезнаходження позивача, та приведенням прохальної частини позову у відповідність із фактичними обставинами та поданими доказами;
- оригіналу документа про доплату 3028,00 грн. за місцем розгляду справи Київським окружним адміністративним судом.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Білд Інсайд» - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Скрипка І.М.