17 березня 2025 року № 640/10566/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського національного університету імені Тараса Шевченка про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київського національного університету імені Тараса Шевченка, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка, в особі керівника - ректора Володимира Вугрова, яка полягає у ненаданні запитуваної інформації згідно з запитом ОСОБА_1 від 05.07.2022 про надання публічної інформації відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації»;
- зобов'язати Київський національний університет імені Тараса Шевченка повторно розглянути запит ОСОБА_1 про надання публічної інформації від 05.07.2022 та надати запитувану в ньому інформацію відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», з урахуванням висновків суду.
Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» адміністративну справу було передано до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
Ухвалою суду від 25.12.2023 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про відсутність у відповідача правових підстав для відмови у наданні запитуваної позивачем публічної інформації.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що у межах спірних правовідносин він діяв правомірно, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.07.2022 позивач, у відповідності до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», направив запит на доступ до публічної інформації відповідача, а саме на ім'я керівника Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка ректора Володимира Бугрова.
Прохальна частина зазначеного запиту містила вимоги надати інформацію про:
- виплати, нараховані та виплачені ректору Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка Вугрову Володимиру Анатолійовичу, у тому числі як заробітна плата, премія, надбавка, грошова компенсація, матеріальна допомога, оплата відпустки тощо, шляхом зазначення відповідної суми та виду виплат за кожен місяць 2022 року окремо;
- виплати, нараховані та виплачені проректорам Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка ОСОБА_2 , у тому числі як заробітна плата, премія, надбавка, грошова компенсація, матеріальна допомога, оплата відпустки тощо, шляхом зазначення відповідної суми та виду виплат за кожен місяць 2022 року окремо;
- виплати, нараховані та виплачені проректору Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка ОСОБА_3 , у тому числі як заробітна плата, премія, надбавка, грошова компенсація, матеріальна допомога, оплата відпустки тощо, шляхом зазначення відповідної суми та виду виплат за кожен місяць 2022 року окремо;
- виплати, нараховані та виплачені проректору Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка ОСОБА_4 , у тому числі як заробітна плата, премія, надбавка, грошова компенсація, матеріальна допомога, оплата відпустки тощо, шляхом зазначення відповідної суми та виду виплат за кожен місяць 2022 року окремо;
- виплати, нараховані та виплачені проректору Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка ОСОБА_5 , у тому числі як заробітна плата, премія, надбавка, грошова компенсація, матеріальна допомога, оплата відпустки тощо, шляхом зазначення відповідної суми та виду виплат за кожен місяць 2022 року окремо;
- виплати, нараховані та виплачені проректору Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка ОСОБА_6 , у тому числі як заробітна плата, премія, надбавка, грошова компенсація, матеріальна допомога, оплата відпустки тощо, шляхом зазначення відповідної суми та виду виплат за кожен місяць 2022 року окремо;
- виплати, нараховані та виплачені проректору Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка ОСОБА_7 , у тому числі як заробітна плата, премія, надбавка, грошова компенсація, матеріальна допомога, оплата відпустки тощо, шляхом зазначення відповідної суми та виду виплат за кожен місяць 2022 року окремо;
- виплати, нараховані та виплачені проректору Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка ОСОБА_8 , у тому числі як заробітна плата, премія, надбавка, грошова компенсація, матеріальна допомога, оплата відпустки тощо, шляхом зазначення відповідної суми та виду виплат за кожен місяць 2022 року окремо;
- виплати, нараховані та виплачені проректору Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка ОСОБА_9 , у тому числі як заробітна плата, премія, надбавка, грошова компенсація, матеріальна допомога, оплата відпустки тощо, шляхом зазначення відповідної суми та виду виплат за кожен місяць 2022 року окремо;
- виплати, нараховані та виплачені проректору Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка ОСОБА_10 , у тому числі як заробітна плата, премія, надбавка, грошова компенсація, матеріальна допомога, оплата відпустки тощо, шляхом зазначення відповідної суми та виду виплат за кожен місяць 2022 року окремо;
- виплати, нараховані та виплачені співробітнику Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка ОСОБА_11 , у тому числі як заробітна плата, премія, надбавка, грошова компенсація, матеріальна допомога, оплата відпустки тощо, шляхом зазначення відповідної суми та виду виплат за кожен місяць 2022 року окремо;
- виплати, нараховані та виплачені співробітнику Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка ОСОБА_12 , у тому числі як заробітна плата, премія, надбавка, грошова компенсація, матеріальна допомога, оплата відпустки тощо, шляхом зазначення відповідної суми та виду виплат за кожен місяць 2022 року окремо;
- виплати, нараховані та виплачені співробітниці Українського фізико- математичного ліцею Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка ОСОБА_13 , у тому числі як заробітна плата, премія, надбавка, грошова компенсація, матеріальна допомога, оплата відпустки тощо, шляхом зазначення відповідної суми та виду виплат за кожен місяць 2022 року окремо;
- виплати, нараховані та виплачені співробітниці Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка ОСОБА_14 , у тому числі як заробітна плата, премія, надбавка, грошова компенсація, матеріальна допомога, оплата відпустки тощо, шляхом зазначення відповідної суми та виду виплат за кожен місяць 2022 року окремо;
- виплати, нараховані та виплачені керівникам наступних підрозділів Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка, у тому числі як заробітна плата, премія, надбавка, грошова компенсація, матеріальна допомога, оплата відпустки тощо, шляхом зазначення відповідної суми та виду виплат за кожен місяць 2022 року окремо:
· Географічний факультет;
· Економічний факультет;
· Історичний факультет;
· Механіко-математичний факультет;
· Факультет інформаційних технологій;
· Факультет комп'ютерних наук та кібернетики;
· Факультет психології;
· Факультет радіофізики, електроніки та комп'ютерних систем;
· Факультет соціології;
· Фізичний факультет;
· Філософський факультет;
· Хімічний факультет;
· Інститут післядипломної освіти;
· Інститут Управління державної охорони України;
· Навчально-науковий інститут високих технологій;
· Навчально-науковий інститут "Інститут геології";
· Навчально-науковий інститут журналістики;
· Навчально-науковий інститут міжнародних відносин;
· Навчально-науковий інститут права;
· Навчально-науковий інститут філології;
· Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби;
· Навчально-науковий центр "Інститут біології та медицини";
· ВСП "Фаховий коледж геологорозвідувальних технологій";
· ВСП "Оптико-механічний фаховий коледж";
· Український фізико-математичний ліцей;
· Бухгалтерія;
· Студмістечко КНУ.
У відповіді на запит на доступ до публічної інформації за вих. номером № 075/179-26/33 від 11.07.2022, наданою Відповідачем за підписом проректорки з науково-педагогічної роботи Олени Добржанської, позивачу відмовлено у наданні запитуваної інформації з посиланням на те, що «під час війни, з міркувань безпеки на період дії воєнного стану Університет надає відповіді на запити, що стосуються персональних даних працівників, виключно суб'єктам персональних даних і обмежує та відстрочує до закінчення дії правового режиму воєнного стану передачу персональних даних третім особам. До персональних даних відноситься будь-які відомості, за якими може бути ідентифікована людина, включно з даними про майновий стан».
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок здійснення та забезпечення права на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п. 1, 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов'язки розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом та максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Статтею 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:
1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;
2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у ст. 13 цього Закону;
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Положенням п.1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при розв'язанні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом (ч. 4 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
Статтею 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Згідно ч.ч. 1-4 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.
Частина 5 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачає, що запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 4 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації'розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Вказаний перелік підстав для відмови у задоволенні запиту на отримання інформації є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Суд звертає увагу, що інформація про заробітну плату та інші виплати працівнику державного органу або органу місцевого самоврядування є інформацією про фізичну особу. Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 2-рп/2012 від 20.01.2012 така інформація не є конфіденційною, оскільки стосується здійснення посадових чи службових обов'язків особою, яка обіймає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 2 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Такі випадки встановлені частиною 1 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», згідно з якою публічною інформацією з обмеженим доступом, є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.
Суд зазначає. що відповідач є юридичною особою публічного права, яка утворена у формі державної установи. Відповідно, заробітна плата та інші виплати (премії, матеріальна допомога тощо) посадовим та службовим особам відповідача є витратами з бюджету.
За таких обставин відповідач є розпорядником запитуваної інформації щодо використання бюджетних коштів, зокрема, щодо виплати заробітної плати його працівникам, зокрема тим, про які зазначено у запиті позивача.
Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» у ст. 16 передбачає серед вимог щодо прозорості інформації неможливість віднесення до інформації з обмеженим доступом інформації про розміри, види оплати праці та будь-яких інших виплат з бюджету зазначеним у запиті особам. Більше того, Закон України «Про оплату праці» у ст. 31 дозволяє надавати відомості про оплату праці будь-яким органам чи особам зокрема у випадках, передбачених законодавством.
Отже, інформація про заробітну плату, премії, матеріальну допомогу, будь-які інші виплати з державного чи місцевого бюджету працівнику державного органу або органу місцевого самоврядування не є конфіденційною, не може бути обмежена в доступі та підлягає наданню відповіді на запит.
У контексті доводів відповідача, суд зазначає, що з огляду на необхідність забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, можливими є тимчасові обмеження прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб. Втім, їх вичерпний перелік наведено у ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», зміст якої не дозволяє стверджувати про особливості функціонування юридичних осіб як розпорядників публічної інформації у частині встановлення додаткового захисту персональних даних і/або обмеження інформації окрім державної таємниці.
У період дії правового режиму воєнного стану, у розпорядників інформації залишається обов'язок надавати запитувачам інформацію, крім випадків, передбачених законом. Такі випадки визначаються так званим трискладовим тестом, критерії якого закріплені у ч. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Обмеження доступу до інформації здійснюється при дотриманні сукупності таких вимог:
1. Мета. Обмеження можливе лише задля згаданих вище цілей, закріплених у Конституції України (зокрема, інтереси національної безпеки, територіальної цілісності, громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам).
2. Імовірність шкоди. Розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам.
3. Баланс інтересів. Шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Воєнний стан в країні свідчить про існування додаткових загроз і національній безпеці, і територіальній цілісності, проте розголошення конкретної запитуваної інформації, тим більше публічної, не пов'язане із перспективою заподіяння шкоди, яка переважатиме суспільний інтерес, що становлять витрати з бюджету. Тож публічна інформація має надаватися навіть в умовах воєнного стану.
Згідно з ч. 6 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відстрочка допускається у разі, коли запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені строки у разі настання обставин непереборної сили. В такому разі рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Непереборна сила не виникає автоматично у зв'язку із підписанням указу про введення воєнного стану або подовженням дії цього правового режиму, запровадження воєнного стану є наслідком дії певних обставин. У випадку неможливості виконання обов'язку надати відповідь на запит про публічну інформацію повинні існувати конкретні обставини. Наприклад, мобілізація відповідальних працівників, відсутність у розпорядника технічної можливості (немає зв'язку, доступу через руйнування приміщення). І у разі зникнення таких обставин та відновлення нормальної роботи, у розпорядника автоматично відновлюється також обов'язок надати відповідь на усі запити, що накопичилися за цей час.
Відповідач також посилається на те, що «із вашого запиту неможливо визначити мету та/або правові підстави для запиту», проте згідно зі ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відтак, відповідач, який володіє інформацією щодо використання бюджетних коштів для виплат заробітної плати стосовно кола запитуваних позивачем осіб, протиправно не надав відповіді на жодне поставлене у запиті прохання позивача.
Враховуючи протиправність бездіяльності відповідача щодо повного надання відповіді на запит позивача, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушених прав на інформацію є зобов'язання відповідача повторно розглянути запит позивача про надання публічної інформації від 05.07.2022 та надати запитувану в ньому інформацію відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», з урахуванням висновків суду, наведених у даному рішенні.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваної бездіяльності на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 992, 40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 60; ЄДРПОУ 02070944) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка, в особі керівника - ректора Володимира Вугрова, яка полягає у ненаданні запитуваної інформації згідно з запитом ОСОБА_1 від 05.07.2022 про надання публічної інформації відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Зобов'язати Київський національний університет імені Тараса Шевченка повторно розглянути запит ОСОБА_1 про надання публічної інформації від 05.07.2022 та надати запитувану в ньому інформацію відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», з урахуванням висновків суду, наведених у даному рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київського національного університету імені Тараса Шевченка на користь ОСОБА_1 понесені останнім судові витрати у розмірі 992, 40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.