17 березня 2025 року Справа № 320/34303/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника відповідача про залишення без розгляду в частині адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії ,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Служби безпеки України, у якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати наказ Голови Служби безпеки України від 25.06.2021 № 825-ОС/дск про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника 4 управління Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю та зарахування у розпорядження за підпунктом «б» пункту 48 (у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів) за посадою заступника начальника управління.
2. Визнати бездіяльність Служби безпеки України у період з 25.06.2021 по 03.04.2023 щодо не призначення ОСОБА_1 на рівну посаду або на нижчу посаду, але не більше як на один ступінь, - протиправною.
3. Зобов'язати Службу безпеки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 25.06.2021 по 03.04.2023 з урахуванням розміру премій та надбавок, встановлених до прийняття наказу від 25.06.2021 № 825-ОС/дск, з урахуванням різниці виплачених сум.
23.10.2023, ухвалою суду дана позовна заява за ст. 169 КАС України залишена без руху з підстав невідповідності позову вимогам ч. 6 ст. 161 КАС України та запропоновано позивачу протягом десяти днів з моменту отримання ухвали суду надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.
02.11.2023 представником позивача подано до суду заяву з проханням визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовною заявою, поновити строк звернення до суду.
10.01.2024 ухвалою суду задоволено заяву позивача, визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду із позовом та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із вимогами до Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування наказу від 25.06.2021 № 825-ОС/дск, визнання протиправною бездіяльності Служби безпеки України щодо не призначення позивача на рівну посаду або на нижчу посаду та зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення; відкрито провадження в адміністративній справі та визначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
02.04.2024 до суду надійшов відзив від відповідача.
04.04.2024 відповідачем подано до суду докази на підтвердження доводів викладених у відзиві (матеріали дск) для ознайомлення.
14.01.2025 судом ухвалено перейти до розгляду адміністративної справи №320/34303/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05 лютого 2025 року об 11:30 год.
05.02.2025 в підготовче судове засідання прибули позивач ОСОБА_1 та представник відповідача Браславська А.В.
В ході проведення підготовчих дій у справі, представником заявлено суду клопотання із проханням оголосити перерву для можливості підготування клопотання про залишення позову без розгляду, у зв'язку з чим, судом на місці ухвалено задовольнити клопотання та оголосити перерву.
Наступне підготовче судове засідання призначено на 03.03.2025 об 11:30 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.
17.02.2025 представником відповідача подано до суду заяву із проханням залишити позов без розгляду в частині визнання протиправним та скасування наказу №825-ОС/дск від 25.06.2021, та визнання бездіяльності СБУ у період з 25.06.2021 по 03.04.2023 щодо не призначення ОСОБА_1 на рівну посаду або на нижчу посаду, але не більше як на один ступінь, - протиправною, в порядку ч. 4 статті 123 КАС України у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду із даним позовом.
24.02.2025 позивачем подано до суду заперечення на заяву.
03.03.2025 в підготовче судове засідання прибули позивач ОСОБА_1 та представник відповідача Браславська А.В.
Представник відповідача просила суд задовольнити заяву про залишення позову без розгляду в частині оскарження спірного наказу та бездіяльності щодо не переведення на рівну чи іншу посаду без пониження не більше як на один ступінь, наполягаючи в ній на порушенні позивачем строку звернення до суду із даним позовом враховуючи ч. 5 ст. 122 КАС України та відсутності у матеріалах справи жодного доказу, який вказує на поважність причин пропуску строку звернення та підстав для поновлення такого строку.
Позивач заперечував проти задоволення заяви, просить суд відмовити в її задоволенні.
Суд, порадившись на місці, ухвалив вирішити заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог у порядку письмового провадження.
Відповідно, вирішуючи заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду в частині, враховуючи заперечення позивача, суд зазначає наступне.
Представник відповідача у заяві вказує, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу №825-ОС/дск від 25.06.2021, та визнання бездіяльності СБУ у період з 25.06.2021 по 03.04.2023 щодо не призначення ОСОБА_1 на рівну посаду або на нижчу посаду, але не більше як на один ступінь, - протиправною підлягають залишенню без розгляду.
Відмічає, що позивач ознайомлений із наказом №825-ОС/дск від 25.06.2021 - 29.06.2021 відповідно до повідомлення. Крім того, листки бесіди з ОСОБА_1 від 24.09.2021, від 12.07.2022, від 13.03.2023, від 14.03.2023, свідчать про його обізнаність з виведенням у розпорядження. Відповідно до наказу Голови СБУ від 26.11.2021 №1570-ОС/дск у зв'язку з організаційно-штатними змінами, проведеними наказом Голови СБ України від 25.11.2021 №1240/ДСК, ОСОБА_1 вважався таким, що перебував у розпорядженні заступника Голови СБ України з 25.06.2021. Відповідно до наказу Голови СБ України від 18.06.2022 №766-ОС/дск ОСОБА_1 вважався таким, що перебував у розпорядженні начальника Департаменту захисту національної державності СБ України з 25.06.2021. Терміни перебування ОСОБА_1 у розпорядженні були продовжені на підставі його особистих рапортів на час його перебування у щорічних відпусках (накази ГУ «К» СБ України від 21.10.2021 №21-ОС/дск, накази СБ України від 09.07.2021 №890-ОС/дск та від 25.01.2022 №80-ОС/дск) до 07.01.2022 включно. На підставі рапорту поданого ОСОБА_1 03.03.2023 наказом Голови СБ України від 23.03.2023 №373-ОС/дск звільнено ОСОБА_1 з військової служби із виключенням зі списків особового складу з 03.03.2023 в запас СБУ підпунктом «а» пункту 61 та підпунктом «г» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Всі вказані документи направлені на адресу адвоката Т. Рязановій у відповідь на її адвокатський запит.
Представник покликаючись на положення ч. 5 ст. 122 КАС України, враховуючи предмет спору у даній справі, зауважує, що позовна заява не містить жодних обґрунтованих доводів щодо поважності причин пропуску строку зі зверненням до суду з даним позовом, які пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами та труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, з моменту виведення в розпорядження 25.06.2021 по 03.10.2023 (день звернення до суду).
ОСОБА_1 відмітив, що спірний наказ від 25.06.2021 №825-ОС/дск стосується питання щодо розміру отримуваних ним коштів за виконання покладених обов'язків під час проходження військової служби в Службі безпеки України і заявлена вимога про стягнення з відповідача на його користь сум не виплаченого грошового забезпечення за період з 25.06.2021 по 03.04.2023 (по день звільнення) у розмірі, який був до прийняття зазначеного наказу, є похідною від вимоги про визнання такого наказу протиправним та його скасування.
Позивач ОСОБА_1 вказує на те, що мав законні очікування та сподівання отримати належні виплати сум грошового забезпечення, а також на те, що мав законне сподівання на врегулювання виниклих із відповідачем спірних правовідносин у досудовому порядку, неодноразово намагався захистити свої права, які вважав порушеними оскаржуваним наказом, в інший спосіб, зокрема шляхом неодноразових звернень до керівництва Служби безпеки України в усній формі (відповідні співбесіди) та в письмовій (шляхом звернення з заявами), але вичерпавши всі можливі досудові способи захисту, реалізуючи своє конституційне та гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на судовий захист, звернувся до суду з позовом у цій справі.
Відповідно, позивач вказує на врахування ст. 233 КЗпП України із змінами внесеними Законом від 19.07.2021, оскільки спір стосується недоотримання належних сум грошового забезпечення через неправомірне зарахування у розпорядження за іншою посадою, а також додає про наявність карантинних обмежень, які припинили свою дію з 01.07.2023.
Вимоги про визнання протиправною бездіяльності СБУ у період з 25.06.2021 по 03.04.2023 щодо не призначення ОСОБА_1 на рівну посаду або на нижчу посаду, але не більше як на один ступінь є вимогою яка направлена на припинення триваючого стану правопорушення в даному випадку не є такою, що заявлена з пропуском строку звернення до суду. Відмітив, що за час перебування в розпорядженні з 25.06.2021 ним було висловлено бажання податися на призначення на вакантні посади, але рапорти не були задоволені.
Позивач вказує про досудове врегулювання спору шляхом надіслання запиту до відповідача щодо отримання копій всіх запитів та рапортів від імені ОСОБА_1 щодо можливості призначення його на посаду (вищу, рівнозначну, нижчу) у зв'язку з закінченням перебування у розпорядженні, копій всіх запитів та рапортів від імені ОСОБА_1 щодо отримання інформації з переліком наявних вакантних посад. Та, листом Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України повідомлено, що оскільки після звільнення ОСОБА_1 з військової служби в органах Служби безпеки України документальні матеріали, зазначені у запиті, знищено у встановленому порядку у зв'язку із відсутністю подальшої потреби у їх використані та втратою практичної цінності, надати їх копії не вбачається за можливе. Згідно довідки про бесіду з підполковником ОСОБА_1 від 12.07.2022 «…на даний час пошук вакантних посад проводиться Департаментом захисту національної державності СБ України в системі СБ України (в тому числі в будь-якому регіоні України), допускається самостійний пошук відповідних посад у системі СБ України.».
Згідно із підпунктом «б» п. 48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України зарахування військовослужбовців Служби безпеки України у розпорядження - до трьох місяців. Перебування у розпорядженні було продовжено до 07.01.2022 (наказ начальника СБУ від 25.01.2022 №80-ОС/дск).
Відповідно до витягу із наказу від 23.03.2023 року №373-ОС/дск позивача звільнено зі служби у запас та зі списків особового складу виключений з 03 квітня 2023 року. Жодних пояснень щодо його статусу у період з 07.01.2022 по 03.04.2023 (день звільнення) відповідачем не надано.
Зазначає, що бездіяльність СБУ у період з 25.06.2021 по 03.04.2023 щодо не призначення на рівну посаду або на нижчу посаду, але не більше як на один ступінь, та щодо зобов'язання Служби безпеки України нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення за період з 25.06.2021 по 03.04.2023 з урахуванням розміру премій та надбавок, встановлених до прийняття наказу Голови Служби безпеки України від 25.06.2021 № 825-ОС/дск, з урахуванням різниці виплачених сум, є також взаємопов'язаними та випливають одна з іншої, та вони обидві безпосередньо стосуються питання про стягнення на його користь належного грошового забезпечення військовослужбовця та, відповідно, мають бути заявлені у тримісячний строк згідно ст. 233 КЗпП.
Відтак, позивач зазначає про тримісячний строк звернення до суду, який обраховується з дня одержання ним письмового повідомлення про суми грошового забезпечення, нараховані та виплачені йому при звільненні, та з урахуванням строку дії карантину, відповідно до положень ч. 2 ст. 233 КЗпП України, вважає, що слід рахувати строки з дня закінчення певного обмеження, в даному випадку строку дії карантину. Відповідно строк звернення до суду розпочинає свій перебіг з 19.09.2023.
Позивач вказав, що 19.09.2023 було надіслано запит до відповідача про отримання спірного наказу, рапортів та інших довідок та запитів по суті процедури переведення його у розпорядження, не призначення на рівнозначну посаду. Запит було направлено до відповідача з метою отримання достатньої доказової бази для звернення до суду та звернення до суду у строк, передбачений законом (до 30.09.2023). Та, у зазначений законодавством термін відповідач документи не надав та листом від 02.10.2023 повідомив про продовження розгляду запиту до 20 діб, що фактично позбавило позивача можливості звернутися до суду у строк, встановлений законодавством.
Додав, що судом вже вирішувалось питання щодо строків звернення до суду та ухвалою від 10.01.2024 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено строк.
Суддя зазначає що виходячи із предмету спору, підстав звернення позивача до суду із заявленими вимогами вбачається, що заявлені вимоги стосується зокрема недоотримання ОСОБА_1 сум грошового забезпечення у зв'язку із виданим спірним наказом №825-ОС/дск від 25.06.2021 про зарахування у розпорядження за іншою посадою. Відповідно заявлено похідні вимоги за оскарженням спірного наказу про протиправну бездіяльність відповідача у період з 25.06.2021 по 03.04.2023 щодо не призначення ОСОБА_1 на рівну посаду або на нижчу посаду, але не більше як на один ступінь, зобов'язання нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 25.06.2021 по 03.04.2023 з урахуванням розміру премій та надбавок, встановлених до прийняття спірного наказу від 25.06.2021 № 825-ОС/дск, з урахуванням різниці виплачених сум.
Позивач у справі не спростовує ознайомлення із спірним наказом №825-ОС/дск від 25.06.2021 відповідно до повідомлення - 29.06.2021.
В свою чергу відповідач вважає, що про перебування у розпорядженні позивач знав ще з 29.06.2021, протягом 2022 та 2023 р.р. був обізнаний про терміни перебування у розпорядженні, у зв'язку з чим підлягає застосуванню ч. 5 ст. 122 КАС України щодо строків звернення до суду із даним позовом.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 19.09.2023 звернувся до відповідача щодо скасування наказу від 25.06.2021 №825/ОС із виплатою компенсації грошового забезпечення за період з 25.06.2021 по 03.04.2023 з урахуванням премій та надбавок.
Та, листом від 29.09.2023 №16/Р-1-П/в/39/5191-в відповідач зазначив про відсутність підстав для скасування наказу та проведення виплат зазначених у листі.
19.09.2023 адвокатом позивача Т. Рязановою було направлено запит про надання наказів про зарахування в розпорядження, про продовження перебування у розпорядженні, рапортів на підставі яких було прийнято рішення про зарахування у розпорядження, копії запитів СБУ щодо можливого призначення на вакантні посади, копії довідок про проведення бесід та листків бесід за період з 25.06.2021 по 03.04.2023, копії усіх запитів та рапортів ОСОБА_1 щодо можливості призначення його на посаду (вищу, рівнозначну, нижчу) у зв'язку із закінченням перебування у розпорядженні.
Адвокатом позивача отримано лист від 02.10.2023 №5/6/Р-46-п/19457 в якому зазначено про те що запит опрацювується та у зв'язку із наданням великого обсягу інформації, її пошуку, продовжено розгляд запиту на 20 діб.
СБУ листом від 12.10.2023 №5/6/4-Р-46-п/20264 повідомила адвоката позивача про те, що надати накази СБУ у м. Києві від 21.07.2010 №161-ос та від 06.08.2010 № 166-ос, а також витяг з наказу Головного управління по боротьбі із корупцією та організованою злочинністю СБУ у м. Києві від 21.10.2021 № 21-ОС можливість відсутня у зв'язку із їх знищенням у встановленому порядку. Після звільнення ОСОБА_1 з військової служби в органах СБУ документальні матеріали щодо пошуку вакантних посад в системі СБУ, а також запити та відповіді щодо можливості призначення на вакантні посади в підрозділах СБУК знищено у встановленому порядку у зв'язку із відсутністю подальшої потреби у їх використані та втратою практичної цінності.
Позов подано до суду 03.10.2023.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 дійшов до висновку, що зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною 5 статті 122 КАС України.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 02 серпня 2023 року справа № 380/17776/22, від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, 03 серпня 2023 року справа № 280/6779/22.
Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України, не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин №2352-IX від 01.07.2022, який набрав чинності 19.07.2022, назву та частини першу і другу статті 233 та текст статті 234 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
При цьому, силу приписів ст.234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Виходячи з викладеного, враховуючи також усталену практику Верховного Суду із спірного питання щодо застосування строків у аналогічних правовідносинах, суд наголошує, що після 19 липня 2022 року строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, що включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22 та у постановах від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, від 03 серпня 2023 року в справі № 280/6779/22 і від 06 березня 2024 року в справі № 600/5050/23-а.
Отже, строк для звернення до суду з позовними вимогами стосовно перерахунку грошового забезпечення обмежений 3-ма місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Також, відповідно до п.1 глави ХІХ Прикінцеві положення КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою КМУ від 27 червня 2023 року № 651 Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином, до 19.07.2022 право на звернення до суду щодо належних сум оплати праці не обмежувався будь-яким строком, з 19.07.2022 строк звернення із відповідними вимогами становив три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, та у зв'язку із карантинними обмеженнями строк звернення визначений КЗпП України продовжувався на період дії карантину, тобто по 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року, з 01.07.2023 строки діяли відповідно до визначеного законодавством.
Враховуючи вищезазначене, використання позивачем права на досудове врегулювання спору, визначені законодавцем строки звернення до суду із вимогами що стосуються належних працівникові сум виплат заробітної плати, суд не вбачає підстав для застосування ч. 4 ст. 123 КАС України, не встановив, що висновки викладені в ухвалі суду від 10.01.2024 про визнання поважними причини пропуску строку звернення та поновлення строку звернення були передчасними.
Суддя зазначає, що твердження представника відповідача про залишення позову без розгляду в частині не підлягає задоволенню оскільки є необґрунтованим та звертає увагу, що підстави звернення позивача до суду із даним позовом взаємопов'язані між собою обставинами виникнення спірних правовідносин.
Керуючись ст.ст. 123, 180, 181, 243, 248 КАС України,
Заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в частині - залишити без задоволення.
Призначити підготовче судове засідання на 14 квітня 2025 року о 10:30 год.
Підготовче судове засідання відбуватиметься у приміщенні Київського окружного адміністративного суду (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 1-й під'їзд, 6-й поверх).
Викликати для участі у судовому засіданні учасників справи (їх представників).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Войтович І. І.