17 березня 2025 року справа №640/15499/20
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» до Київської міської ради визнання протиправним та скасування рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» (далі по тексту - позивач), адреса: 03151, місто Київ, вулиця Народного ополчення, будинок 26 а до Київської міської ради (далі по тексту - відповідач), адреса: 01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 19 грудня 2019 року №469/8042 «Про безоплатне прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва гуртожитків, включених до статутного капіталу Приватного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не було дотримано положень ст. 321 Цивільного кодексу України, ст. 14 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» та норм міжнародного права, внаслідок чого порушено право власності на належні позивачу приміщення в гуртожитку. Стверджує, що передача гуртожитку має відбуватися лише на компенсаційній основі, а не безкоштовно, як вважає відповідач. Звертає увагу, що наглядовою радою ПАТ «Трест «Київміськбуд-2» прийнято рішення від 17.06.2019 про відчуження гуртожитків підприємства в комунальну власність територіальній громаді м. Києва на платній основі, яке проігноровано відповідачем. Крім того, звертає увагу, що відповідачем в обхід передбаченого Законом №500 порядку, без Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад, прийнято спірне рішення про безоплатну передачу гуртожитків в комунальну власність, ігноруючи відповіді позивача про передачу гуртожитка на компенсаційній основі. Просив позов задовольнити.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, стверджував, що спірне рішення прийнято законно, оскільки до нього не надходило листів від позивача щодо передачі спірних гуртожитків на компенсаційній основі. Враховуючи, що позивач не здійснив волевиявлення щодо передачі гуртожитку, відповідно до Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", відповідач вирішив здійснити таку передачу за рішенням суду у межах розгляду справи №910/12313/20. Звернув увагу, що спірним рішення права позивача не порушені, оскільки рішенням передбачено низку організаційних заходів, які повинен вчинити виконавчий орган КМР на виконання спірного рішення і тільки суд може прийняти рішення на виконання положень Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків". Стверджує, що відсутність Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у відповідному періоді не може бути підставою для звільнення від встановленого обов'язку з передачі гуртожитку. Зазначає, що прийняття гуртожитку до комунальної власності громади м. Києва належить до дискреційних повноважень відповідача.
Позивач надіслав до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що спірне рішення було прийнято відповідачем з метою саме безоплатного вилучення гуртожитків у позивача без його згоди. При цьому, відповідачем під час прийняття спірного рішення не дотримано процедуру щодо передачі майна у комунальну власність, передбаченого Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" та Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності".
Відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких наголосив на необґрунтованості позовних вимог.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду адміністративної справи №640/15499/20 визначено суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2020 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2021 року провадження в адміністративній справі №640/15499/20 закрито.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2021 року скасована, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду адміністративної справи №640/15499/20 від 26 листопада 2021 року визначено суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Гарника К.Ю.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2021 вказану позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження у справі.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю, та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Лисенко В.І.
Ухвалою суду від 15.11.2023 прийнято справу до свого провадження, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» є власником гуртожитків розташованих на вул. Салютна 1, вул. Серповій, 9, вул. Академіка Туполева, 18-д, вул. Академіка Туполева, 16-і у м. Києві, що підтверджується свідоцтвами про право власності, виданими згідно з наказом Головного управління житлового забезпечення КМДА від 18.09.1998 №558-С/ЖБ, на гуртожитки наступними адресами:
1. вул. Салютна, 1, м.Києва, серія ЖБ №23480 (витяг з ДРРП 135362208 від 23.08.2020);
2. вул. Серпова, 9, м.Києва, серія ЖБ №23476 (витяг з ДРРП 135368659 від 23.08.
року);
3. вул. Академіка Туполева, 18-д, м. Києва, серія ЖБ No 23482 (витяг з ДРРІТ 13538881
23.08.2018);
4. вул. Академіка Туполева, 16-і м.Києва, серія ЖБ № 23481 (витяг з ДРРІІ 13535585
23.08.2018).
Наказом регіонального відділення фонду державного майна по м. Києву №137-Пл від 13.02.1995 затверджено план приватизації Колективного будівельно-монтажного підприємства «Київміськбуд-2» та перетворення його у ВАТ.
Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України «Про приватизацію цілісних майно комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів зданих в оренду» від 20.05.1993 №57-93 засновниками відкритого акціонерного товариства виступила організація орендарів «Київміськбуд-2» та Фонд комунального майна м. Києва.
Оцінка вартості майна, що підлягало приватизації, була визначена відповідно до вимог Методики оцінки вартості об?єктів приватизації, затвердженою постановою КМУ від 08.09.1993 року №717, на підставі передавального балансу підприємства, складеного за результатами інвентаризації майна станом на 01.11.1994, згідно з яким гуртожитки знаходились на балансі підприємства на правах повного господарського відання.
Згідно з актом оцінки вартості майна, затвердженим 28.12.1994 В.о. Голови Фонду комунального майна по м. Києву, гуртожитки не увійшли до статутного фонду позивача, але, разом з тим, у складі цілісного майнового комплексу був приватизований піонерський табір «Сосновий бір». Оскільки даним табором постійно користувались працівники МВС України у м. Києві, тому ГУМВС України в м. Києві, Київська міська державна адміністрація та ВАТ «Трест «Київміськбуд-2» звернулися до Фонду державного майна України стосовно передачі піонерського табору «Сосновий бір» на баланс ГУ МВС України в м. Києві.
Рішенням Київської міської ради народних депутатів від 15.05.1995 №142 на праві повного господарського відання за корпорацією «Київміськбуд» закріплено житловий фонд, в тому числі за Колективним будівельно-монтажним підприємством «Київміськбуд-2» було закріплено гуртожитки по вул. Салютній, 1, вул. Серповій, 9, вул. Академіка Туполєва, 18-д, вул. Академіка Туполєва, 16-і в м. Києві.
У зв'язку із вищезазначеним зверненням до Фонду державного майна України наказом Фонду державного майна України від 11.06.1996 № 673 регіональному відділенню ФДМУ по м. Києву, якому рішенням Київської міської ради народних депутатів І сесії ХХШ скликання від 18.04.1995 №58 «Про забезпечення приватизації майна підприємств державної власності в м. Києві» були делеговані повноваження по здійсненню державної політики у сфері приватизації майна, що перебувало у комунальній власності м. Києва, було доручено вилучити зі складу майна АТ «Трест «Київміськбуд-2» піонерський табір та передати його у встановленому законом порядку на баланс ГУ МВС України в м. Києві.
Замість вилученого майна, за погодженням з Управлінням комунального майна міста, до статутного фонду ВАТ «Трест «Київміськбуд-2» були включені гуртожитки, які на той момент відносились до комунальної власності м. Києва.
Наказом ФДМ України від 11.06.1996 №673 було вилучено із складу майна АТ «Київміськбуд-2» піонерський табір «Сосновий бір» та передано до складу майна АТ «Трест «Київміськбуд-2» гуртожитки, в тому числі гуртожитки по вул. Салютній, 1, вул. Серповій, 9. вил. Академіка Туполєва. 18-д, вул. Академіка Туполєва, 16-і в м. Києві, які знаходились на балансі АТ «Київміськбуд-2» та належали до комунальної власності м. Києва, із врахуванням вартості майна, що вилучається, та вартості майна, що передається у власність Акціонерного товариства.
Згідно з розпорядженням КМДА №1239 від 05.08.1996 «Про використання основних фондів комунальної власності міста» гуртожитки було передано до статутного фонду ВАТ «Трест «Київміськбуд-2» взамін піонерського табору «Сосновий бір». Наказом РВ ФДМ України по м. Києву №1656 від 20.08.1996 вказані гуртожитки були включені до складу майна АТ «Київміськбуд-2». Наказом РВ ФДМ України по м. Києву №1945 від 14.10.1996 до статутного фонду ВАТ «Трест «Київміськбуд-2» була включена вартість вказаних гуртожитків.
Зміни то Статуту та статутного фонду ВАТ «Трест «Киівміськбуд: 2» з урахуванням вартості переданих гуртожитків, були зареєстровані Радянською райдержадміністрацією м. Києва 30.07.1998.
18 вересня 1998 року Головним управлінням житлового забезпечення КМДА, на підставі наказу №558-С/ХБ від 16.09.1998, на ім'я ВАТ «Трест «Київміськбуд-2» було видано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 на гуртожиток площею 4098,10 кв.м, який розташований в м. Києві по вул. Салютна, 1.
18 вересня 1998 року Головним управлінням житлового забезпечення КМДА на підставі наказу № 558-С/ЖБ від 16.09.1998, на ім'я ВАТ «Трест «Київміськбуд-2» було видано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_2 на гуртожиток площею 3313,60 кв.м., я розташований в м. Києві по вул. Серпова, 9.
18 вересня 1998 року Головним управлінням житлового забезпечення КМДА, на підставі наказу №558-С/ЖБ від 16.09.1998, на ім'я ВАТ «Трест «Київміськбуд-2» було видано свідоцтво про право власності серія НОМЕР_3 на гуртожиток площею 3315,00 кв.м., розташований в м. Києві по вул. Туполєва, 18-Д.
18 вересня 1998 року Головним управлінням житлового забезпечення КМДА, на підставі наказу №558-С/Б від 16.09.1998, на ім'я ВАТ «Трест «Київміськбуд-2» було видано свідоцтво про право власності серія НОМЕР_4 на гуртожиток площею 6457,30 кв. м., який розташований в м. Києві по вул. Туполєва, 16-і..
Приватне акціонерне товариство "ТРЕСТ "КИЇВМІСЬКБУД-2" є новим найменуванням ПАТ "Трест "Київміськбуд-2", яке змінило тип з ВАТ «Трест «Київміськбуд-2», утвореного 15.03.1995 на невизначений строк у відповідності до Закону України «Про господарські товариства», Декретом Кабінету Міністрів України «Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів, зданих в оренду» від 20.05.1993.
Основним видом діяльності позивача являється діяльність у сфері будівництва житлових і нежитлових будівель, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Як убачається з матеріалів справи, 26.11.2018 депутатом Київської міської ради С.В. Харчуком на ім?я заступника міського голови - секретаря Київради Прокопіва В.В., було направлено лист вих. №08/279/08/172-50, щодо надання доручення відповідним структурним підрозділам КМР розглянути в установленому порядку проект рішення №08/231-4214/ПР «Про надання згоди на безоплатне прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва чотирьох гуртожитків, включених до статутних капіталів товариств», з додатками.
Проектом рішення передбачалось надання КМР згоди на безоплатне прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва гуртожитків, включених до статутного капіталу позивача, згідно з додатком N№1 до проекту рішення, а саме по вул. Салютній, 1, вул. Серповій 9, вул. Академіка Туполєва, 18-д, вул. Академіка Туполєва, 16-і в м. Києві.
13 травня 2019 року ПАТ "Трест "Київміськбуд-2" направлено лист відповідачу «Про заперечення щодо погодження проекту рішення про надання згоди на безоплатне прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва чотирьох гуртожитків, включених до статутних капіталів товариств N№08/231-4214/ПР від 26.11.2018», який отримано відповідачем 14.05.2019 вx.№08/10565.
У даному листі позивач зазначив про передчасність такого рішення, оскільки згідно вимог Закону №500 порядок, строки та умови передачі гуртожитків комунальної власності територіальних громад визначаються Загальнодержавною цільовою програмою передачі гуртожитків у власність територіальних громад, яка затверджується законом, якого на момент подачі заперечень не прийнято. Крім того, в обґрунтування необхідності такого рішення суб'єкт подання посилається на необхідність створення мешканцям необхідних умов, без конкретики щодо кола осіб та порушених прав чи інтереси яких представляє чи захищає депутат С. Харчук. Також, погодження такого проекту Рішення грубо порушує основи права власності, оскільки даним проектом пропонується без згоди власника, на безоплатній основі вилучити майно у власника. Поданий проект рішення мав пройти погодження в Постійній комісії ради з питань власності, але позитивного рішення по даному проекту комісія на момент звернення не приймала.
Листом від 14 травня 2019 року вих. №389, позивач звернувся до Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу КМР від 14.05.2019 вих. №389, як власник гуртожитків, що знаходяться у місті Києві, враховуючи відсутність затвердженої Законом України «Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2019-2021 роки», просив надати роз?яснення щодо строків затвердження й виплати сум компенсації власникам гуртожитків при передачі гуртожитків до комунальної власності територіальної громади міста Києва у випадку прийняття власником гуртожитку рішення про їх передачу на компенсаційній основі, та можливості прийняття рішень з даного питання органами влади до затвердження відповідної Загальнодержавної програми.
У відповідь на зазначений лист, Департамент будівництва та житлового забезпечення, виконавчий орган КМР у своєму листі від 30.05.2019 вих. №6056/920 - 3088 зазначив, що згідно із Законом України №500, гуртожитки включені до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі ті, що в подальшому були передані до статутних капіталів (фондів) інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб, передаються у власність територіальних громад відповідно до Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад з урахуванням особливостей, визначених цим Законом; гуртожитки передаються за умови виплати компенсації або безоплатно; видатки пов?язані з передачею гуртожитків у власність територіальних громад, здійснюються за рахунок державного та місцевих бюджетів, передбачених на це затвердженою законом Загальнодержавною програмою. Враховуючи викладене, питання передачі гуртожитків позивача у власність територіальної громади м. Києва на компенсаційній основі може бути розглянуто в установленому порядку після затвердження Загальнодержавної програми.
Наглядовою радою ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» 17.06.2019, Протокол №8/1, було винесено на розгляд питання про передачу гуртожитків на компенсаційній основі та прийнято рішення про передачу гуртожитків до комунальної власності поступово на договірних засадах на компенсаційній основі за умови попередньої повної компенсації вартості майна та включено до порядку денного чергових Загальних зборів акціонерів Товариства, як органу, який наділений відповідними повноваженнями згідно п.п. 19, 24 пункту 9.5 Статуту ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2».
04.07.2019 на адресу позивача надійшов лист Виконавчого органу КМР вих. №003-926 від 27.06.2019 «Про передачу гуртожитків», яким позивача повідомлено, що 16.05.2019 КМР прийняла за основу (В першому читанні) рішення №917/7573 «Про надання згоди на безоплатне прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва гуртожитків, включених до статутних капіталів товариств», яким передбачено безоплатне прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Києва гуртожитків ПрАТ«Трест «Київміськбуд-2» на вул. Салютній, 1, вул. Серповій, 9, вул. Академіка Туполєва, 18-д, вул. Академіка Туполєва, 16-1. Крім того, Виконавчий орган просив розглянути питання безоплатної передачі зазначених гуртожитків до комунальної власності територіальної громади міста Києва та повідомити про своє рішення Київську міську державну адміністрацію.
У відповідь на зазначений лист позивач направив «Заперечення щодо прийняття проекту рішення №003-926 від 27.06.2019 про безоплатну передачу гуртожитків» вих №579 від 18.07.2019, яким зазначив, що ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2», як власник гуртожитків, використовує будівлі для проживання працівників підриємства та у власній господарській діяльності обслуговування та експлуатації гуртожитків створено ціле управління, працівники. отримують зарплату саме з прибутку від даного виду господарської діяльності, вчасно та ". оплачуються податки та збори до державного та місцевих бюджетів. Зазначив, що позивач неодноразово повідомляв КМР в особі комісії з питань власності, а також персонально депутата С. Харчука, що не погоджується на безоплатну передачу гуртожитків до комунальної власності територіальної громади м. Києва. Звернув увагу, що Закон України «Про Загальнодержавну цільову програму передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2019-2021 роки», передбачає порядок передачі таких гуртожитків, не прийнятий, тому питання передачі на момент є передчасним.
19.12.2019 відповідачем прийнято Рішення №469/8042 від 19.12.2019 «Про безоплатне прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Києва гуртожитків, включених до статутного капіталу ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2».
02.03.2020 позивач направив відповідь за вих. №152 «Про надання відповіді лист №003-155 від 29.01.2020», якою повідомив відповідача про невідповідність даного Рішення законам та Конституції України; порушенням порядку та процедури прийняття, оскільки проект рішення за поданням депутата С.Харчука не містить посилання на документи та осіб, право яких було порушено з боку позивача; не залучено спеціально створену комісію Київської міської ради із забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків завдань якої віднесено розгляд питань та надання пропозицій КМР з питань виконання державної політики у цій сфері, розробкою програм щодо фінансування утримання використання гуртожитків та їх прибудинкових територій, за зверненням громадян - мешканців гуртожитків попередній (досудовий) розгляд спорів, пов?язаних з порушенням житлових. Крім того, позивач у відповіді повідомив відповідача, що позивачем вже прийнято рішення про відчуження/передачу гуртожитків до комунальної власності територіальної громади Києва на платній основі (протокол Наглядової ради №8/1 від 17.06.2019), і питання відчуження майна Товариства відноситься до компетенції Загальних зборів акціонерів, тому позивачем дане питання внесено до проекту порядку денного чергових загальних зборів акціонерів відбудуться не пізніше 30.04.2020. Питання безоплатної передачі гуртожитків також включено до порядку денного чергових загальних зборів акціонерів. Про прийняте рішення позивач зобов?язувався повідомити КМР.
05.03.2020 позивач звернувся до КМР з запитом про надання інформації та копій документів по всім етапам проходження проекту рішення з моменту його реєстрації, проходження проекту рішення в профільних комітетах чи постійних комісіях з відповідними висновками, до моменту прийняття рішення на пленарному засіданні Київської міської ради 19.12.2019.
17.03.2020 до позивача надійшли копії наступних документів: рішення Київської міської ради від 19.12.2019 № 469/8042 «Про безоплатне прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва гуртожитків, включених статутного капіталу ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2»; проект рішення від 26.11.2018 "Про надання згоди на безоплатне прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва чотирьох гуртожитків, включених до статутних капіталів товариств №08/231-4214/ПР від 26.11.2018», прийнятого за основу 16.05.2019 у першому читанні, витягу протоколу №24/159 засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 11.06.2019, рекомендації управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради до порівняльної таблиці до другого читання зазначеного проекту рішення; копію листа депутата Київської міської ради С. Харчука на ім?я заступника міського голови - секретаря Київської міської ради Прокопіва В.В вих. №08/279/08/172-632 від 18.12.2019, яким депутат, керуючись положеннями ч. 2 ст.37 та ч. 4 ст. 34 Регламенту Київради просить поставити на голосування пропозицію щодо включення до порядку денного сесії Київради від 19.12.2019 Проекту рішення «Про надання згоди на безоплатне прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва чотирьох гуртожитків, включених до статутних капіталів товариств» №917/7573, у зв?язку із винятковими обставинами та необхідністю невідкладного розгляду, оскільки ПрАТ «ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-2» чинить тиск на мешканців гуртожитків, виселяючи їх та подаючи до суду, відключаючи опалення і комунікації і не бажає йти на компроміс щодо переселення та надання ліпших умов сім' ям.
12 травня 2020 року позивач направив на ім?я Заступника голови Київської міської адміністрації П.Пантелеєву «Подання-повідомлення про передачу гуртожитків на компенсаційній/платній основі» (вих №6265 від 07.05.2020), яким повідомило, що Загальними зборами акціонерів ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2», проведених 17.04.2020, прийнято рішення про відчуження/передачу гуртожитків підприємства в комунальну власність територіальної громади міста Києва на платній основі, в установленому Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» порядку, після прийняття та затвердження Законом Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад.
Вважаючи рішення Київської міської ради від 19 грудня 2019 року №469/8042 «Про безоплатне прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва гуртожитків, включених до статутного капіталу Приватного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» таким, що прийнято з порушенням встановленого Законом порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 60 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» внормовано, що Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» сфера дії цього Закону поширюється на громадян та членів їхніх сімей, одиноких громадян, які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах, визначених цим Законом, вселені у гуртожиток та фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу.
Сфера дії цього Закону поширюється на гуртожитки, що є об'єктами права державної та комунальної власності, крім гуртожитків, що перебувають у господарському віданні чи в оперативному управлінні військових частин, закладів, установ та організацій Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної спеціальної служби транспорту, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій (крім тих, що знаходяться поза межами військових частин, закладів, установ, організацій), державних навчальних закладів (крім тих, яким надано статус гуртожитків сімейного типу та призначених для проживання сімей викладачів і працівників), Національної академії наук України (крім тих, яким надано статус гуртожитків сімейного типу та призначених для проживання сімей).
Для цілей цього Закону нижченаведені терміни вживаються в такому значенні, зокрема: гуртожитки, включені до статутних капіталів, - гуртожитки, збудовані за радянських часів (до 1 грудня 1991 року) за загальнодержавні кошти (у тому числі за кошти державних і колективних підприємств та організацій), що були включені до статутних капіталів (фондів) господарських товариств та інших організацій, створених у процесі приватизації (корпоратизації) колишніх державних (комунальних) підприємств (організацій), у тому числі ті, що в подальшому були передані до статутних капіталів (фондів) інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб, передбачений законом (п. 2 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, можуть реалізувати конституційне право на житло або шляхом приватизації житла у гуртожитку (у випадках, передбачених цим Законом), або шляхом отримання соціального житла (відповідно до цього Закону та Закону України "Про житловий фонд соціального призначення"), або шляхом самостійного (на власний розсуд, за власні чи залучені кошти) вирішення свого (своєї сім'ї) житлового питання (відповідно до цивільного законодавства України).
Статтею 3 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» визначено, що забезпечення реалізації конституційного права на житло мешканців гуртожитків, на яких поширюється дія цього Закону, здійснюється з дотриманням таких підходів: 1) всі гуртожитки, на які поширюється дія цього Закону, підлягають передачі у власність територіальних громад; 2) передача гуртожитків у власність територіальних громад відповідно до цього Закону здійснюється в порядку та строки, передбачені Загальнодержавною цільовою програмою передачі гуртожитків у власність територіальних громад, затвердженою законом; 3) передача гуртожитків згідно із цим Законом у власність територіальних громад здійснюється відповідно до порядку, передбаченого Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" та прийнятих відповідно до нього підзаконних актів, з урахуванням особливостей цього Закону; 4) гуртожитки, включені до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі ті, що в подальшому були передані до статутних капіталів (фондів) інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб, передаються у власність територіальних громад відповідно до Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад з урахуванням особливостей, визначених цим Законом; 5) рішення про передачу гуртожитків, на які поширюється дія цього Закону, у власність територіальних громад приймає орган, уповноважений управляти державним майном, інший орган, якому передано в користування державне майно, або суд.
Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» визначено, що мешканці гуртожитку, які на правових підставах, визначених цим Законом, проживають у гуртожитках, на які поширюється дія цього Закону (державної форми власності, а також у гуртожитках, включених до статутних капіталів товариств, у тому числі тих, що в подальшому були передані до статутних капіталів інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб), набувають право на приватизацію жилих приміщень у таких гуртожитках після їх передачі у власність відповідної територіальної громади згідно з цим Законом та Загальнодержавною цільовою програмою передачі гуртожитків у власність територіальних громад. Зазначене право поширюється на дітей законних мешканців гуртожитків, які народилися під час проживання їхніх батьків у гуртожитках, на які поширюється дія цього Закону.
Відповідно до п. 4 ст. 5 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» передача гуртожитків, включених до статутних капіталів товариств, у тому числі тих, що в подальшому були передані такими товариствами до статутних капіталів інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб, у власність територіальних громад здійснюється на добровільних (договірних) умовах або, у разі відмови органів управління (уповноважених осіб) власників гуртожитків від такої передачі, - за рішенням суду за поданням органу місцевого самоврядування.
З аналізу наведених норм слідує, що приміщення, що належать на праві власності позивачу підпадають під сферу дії указаного закону, оскільки вказані приміщення були побудовані за державні кошти і перебували у господарському віданні підприємтсва.
Статтею 14 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» врегульовані особливості передачі гуртожитків у власність територіальних громад.
Так, гуртожитки (як об'єкти нерухомого майна, житлові комплекси та/або їх частини), на які поширюється дія цього Закону, передаються у власність відповідних територіальних громад згідно з цим Законом у порядку та строки, визначені затвердженою законом Загальнодержавною цільовою програмою передачі гуртожитків у власність територіальних громад.
Гуртожитки, включені до статутних капіталів товариств, передаються у власність територіальних громад відповідно до цього Закону в один із таких способів:
1) на безкомпенсаційній основі всі гуртожитки передаються:
а) за згодою власника гуртожитку - за його рішенням;
б) без згоди власника гуртожитку - за рішенням суду;
2) на частково-компенсаційній основі всі гуртожитки передаються:
а) на договірних засадах з виплатою компенсації у розмірі, визначеному відповідно до частини четвертої цієї статті, - за рішенням власника гуртожитку та рішенням відповідної місцевої ради;
б) відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, у розмірі, меншому за розмір, визначений відповідно до частини четвертої цієї статті, - за рішенням суду за позовом місцевої ради;
3) на компенсаційній основі, за умови попередньої повної компенсації в розмірі, визначеному відповідно до частини четвертої цієї статті, гуртожитки передаються:
а) за згодою місцевої ради - за рішенням відповідної місцевої ради за поданням власника гуртожитку;
б) без згоди місцевої ради - за рішенням суду за позовом власника гуртожитку.
Розмір компенсації вартості гуртожитків, що передаються відповідно до цього Закону у власність територіальних громад на частково-компенсаційній або компенсаційній основі, розраховується відповідно до вартості гуртожитків, за якою їх було включено до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, з урахуванням зменшення вартості внаслідок нарахованого фізичного зносу або збільшення вартості в результаті фактично підтверджених витрат власників на проведення капітального ремонту за час перебування гуртожитків у їхній власності.
Як убачається зі спірного рішення, пунктом 1, 2 міськрадою надано згоду на безоплатне прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва гуртожитків, включеного до статутного капіталу, зокрема, позивача. Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) в десятиденний строк із дня прийняття цього рішення направити звернення до власників гуртожитків, визначених у додатку до цього рішення, щодо надання їхньої згоди на передачу таких гуртожитків до комунальної власності територіальної громади міста Києва на безоплатній основі.
Тобто оскаржуваним рішенням ініційовано питання передачі гуртожитків у комунальну власність в порядку, передбаченому Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».
При цьому «надання згоди», про яке зазначено в п. 1, не означає обов'язок позивача передати належне йому майно безоплатно. Так, п. 2, 3 оскаржуваного рішення деталізовано порядок дій ради, а саме: звернення до власників майна для отримання згоди та лише в разі отримання відмови у подальшому звернутися до суду з відповідними позовом.
Таким чином, зазначене рішення є фактично рішенням з процедурних питань, зокрема, щодо порядку (як рада має діяти в разі надання згоди або відсутності), а не щодо питань позбавлення права власності.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
За приписами п. 1 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» гуртожитки на безкомпенсаційній основі передаються або добровільно або без згоди власника - за рішенням суду. Іншого порядку безоплатної передачі майна законом не передбачено.
Отже, ухвалюючи оскаржуване рішення, Київська міська рада діяла в межах Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків». Одностороннє надання згоди Київською міською радою на прийняття нею гуртожитку без згоди власника майна (позивача) не породжує жодних правових наслідків для позивача.
Водночас, як зазначено вище, оскаржуваним актом міської ради не ухвалювалося рішення про примусове вилучення (передачу) майна позивача у комунальну власність, оскільки таке право не віднесено до компетенції міськради. Наведене підтверджується зверненням відповідача до позивача для отримання згоди.
Не отримавши такої згоди, відповідач реалізував своє право на звернення до суду, яке передбачено пп. б п. 1 ч. 3 Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» у межах розгляду справи № 910/12313/20, у якій заявлені позовні вимоги про зобов'язання передати гуртожитки до комунальної власності територіальної громади міста Києва на безкомпенсаційній основі.
Тобто саме в межах вищевказаної іншої судової справи, за наявності підстав та обставин, передбачених Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» (наявність мешканців, на яких поширюється дія закону; незгода / згода власника майна; спосіб отримання майна, тощо) може вирішуватись питання передачі майна у комунальну власність за рішенням суду (пп. б п. 1 ч. 3 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»), що повністю спростовує доводи позивача порушення відповідачем ст. 321 Цивільного кодексу України та ст. 1 Протоколу Першого Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є передчасним, оскільки оскаржуваним рішенням питання примусового вилучення (передачі) майна не вирішувалося.
У той же час, посилання позивача на відсутність Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад, як на підставу для скасування рішення, суд не приймає до уваги та зазначає наступне.
Дія Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» направлена на реалізацію конституційного права на житло мешканців гуртожитків. Відсутність Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у відповідному періоді не виключає можливість звернення з відповідним позовом про зобов'язання передати гуртожиток.
Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.01.2020 у справі №910/12214/18, предметом розгляду якої було питання передачі гуртожитку до комунальної власності територіальної громади.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що спірним рішенням не вирішувалося питання примусового вилучення та передачі майна позивача, що виключає порушення права власника на таке майно.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача не знайшли своє підтвердження у ході розгляду справи, є необґрунтованими та не доведеними належними та допустимими доказами, а тому вони не підлягають до задоволення.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.