Справа №591/11671/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Клімашевська І. В.
Номер провадження 33/816/421/25 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 173-2 КУпАП
21 лютого 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_1 на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 05.12.2024, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зі слів не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 340 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 605,60 грн судового збору,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 15.11.2024 серії ВАД № 137077, ОСОБА_2 15.11.2024 о 02:00 год, під час дії термінового заборонного припису стосовно кривдника, який винесено відносно нього, перебував за адресою: АДРЕСА_1 , розбудив постраждалу та почав спілкуватись з нею, чим порушив заходи, застосовані відносно нього. Так як правопорушення вчинено повторно протягом року, то своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 19.11.2024 серії ВАБ № 988406, ОСОБА_2 19.11.2024 о 21:00 год за місце свого мешкання, а саме: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї матері - ОСОБА_1 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру: ображав її нецензурною лайкою, поводив себе агресивно, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров'ю. Так як правопорушення вчинено повторно протягом року, то своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 27.11.2024 серії ВАБ № 602431, ОСОБА_2 27.11.2024 о 23:23 год за місце свого мешкання, а саме: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї матері - ОСОБА_1 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру: поводив себе неадекватно, кричав, висловлював словесні образи в її бік, принижував, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров'ю. Так як правопорушення вчинено повторно протягом року, то своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
05.12.2024 постановою судді Зарічного районного суду м. Суми, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, вказані провадження об'єднано в одне провадження та ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП з накладенням на нього, з урахуванням ст. 36 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 340 грн.
З таким рішенням суду не погодилась потерпіла ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу в якій просила застосувати до ОСОБА_2 замість стягнення у виді штрафу, примусове лікування.
В обґрунтування своїх вимог потерпіла ОСОБА_1 зазначала, що особа яка притягується до відповідальності ОСОБА_2 це її син. Матеріали справи суд першої інстанції розглянув як без її - потерпілої участі так і без участі ОСОБА_2 , який в той час проходив лікування.
Потерпіла просила врахувати, що ті покарання, які застосовує суд відносно ОСОБА_2 , результату не приносять, а лише ще більше псують їх відносини. Наголошувала, що ОСОБА_2 наркозалежний, психічно хворий і потребує лікування. ОСОБА_2 не працює, відповідальності за себе не несе, веде аморальний спосіб життя, його поведінка неадекватна, а часто і агресивна. ОСОБА_2 має нездорове коло спілкування, приводить в їх з потерпілою спільне місце проживання підозрілих людей. За таких обставин, вона - потерпіла перебуває в небезпеці, син своєю поведінкою порушує її спокій, здійснює на неї емоційний тиск та порушує режим тиші. Більше того, через хворобу сина на гепатит С та з урахуванням тих кола осіб, яких він приводить до них додому, вона - потерпіла має ризик теж захворіти.
За таких обставин, зокрема зважаючи на наркозалежність ОСОБА_2 що і слугує його неадекватній поведінці, потерпіла просила застосувати відносно ОСОБА_2 примусове лікування на довготривалій основі, оскільки епізодичне лікування не дає тому жодного результату. Син заперечує хворобу та не розуміє її наслідків.
Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи учасники повідомлялись, однак до Сумського апеляційного суду не з'явились і причин неявки не повідомили. Клопотань про відкладення судового засідання на іншу дату не заявляли. За таких обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає за необхідне здійснити її розгляд без участі учасників, що узгоджується з положеннями ст. 268 КУпАП.
Тому, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи скарги потерпілої ОСОБА_1 апеляційний суд дійшов такого висновку.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положенняст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Оскільки в апеляційній скарзі потерпілої ОСОБА_1 не оспорюється винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, апеляційний суд не переглядає висновки суду в цій частині.
Водночас, зміст і вимоги апеляційної скарги потерпілої зводяться до незгоди з тим адміністративним стягненням, що призначив суд першої інстанції ОСОБА_2 за вчинення ним цього адміністративного правопорушення.
Зокрема потерпіла ОСОБА_1 замість адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 340 грн просила застосувати відносно ОСОБА_2 примусове лікування на довготривалій основі, оскільки епізодичне лікування від наркозалежності не дає тому жодного результату. Син заперечує хворобу та не розуміє її наслідків.
Як слідує з матеріалів справи призначаючи ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу суду першої інстанції врахував характер скоєного ним правопорушення та особу ОСОБА_2 , що узгоджується з положеннями ст. 33 КУпАП.
При цьому, як слідує із санкції ч.2 ст. 173-2 КУпАП, до винної у вчиненні цього адміністративного правопорушення особи може бути застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі від 30 до 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 40 до 50 годин, або адміністративний арешт на строк від 2 до 10 діб.
Суд обираючи для винної у вчиненні адміністративного правопорушення особи стягнення може виходити виключно з тих, які йому дозволяє накласти закон.
В даному випадку, на ОСОБА_2 за вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП може бути накладено виключно штраф, громадські роботи або адміністративний арешт.
За таких обставин, вимоги апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_1 , про госпіталізацію ОСОБА_2 на примусове лікування, апеляційний суд задовольнити не може, оскільки ч.2 ст. 173-2 КУпАП це не передбачено, а таке стягнення як громадські робити чи адміністративний арешт у вимогах апелянта не ставиться та суд апеляційний інстанції поза ці вимоги самостійно вийти не може, оскільки в даному випадку це погіршить становище ОСОБА_2 .
Тому, в задоволенні апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції відмовляє, а постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 05.12.2024 залишає без зміни.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, -
Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 05.12.2024, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 340 грн., залишити без зміни, а апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 на цю постанову, без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.