Справа №583/3513/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Яценко Н. Г.
Номер провадження 33/816/31/25 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 130 КУпАП
Іменем України
21 лютого 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., з участю секретаря судового засідання Баришевої А. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 583/3513/23 за апеляційною скаргою захисника СОБИНИ П. М. на постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30.10.2023, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1
визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 ,
захисника - адвоката Собини П. М.,
установив:
В поданій апеляційній скарзі захисник СОБИНА П. М. просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити через відсутність складу правопорушення, оскільки була грубо порушена процедура огляду на стан сп'яніння, медичний висновок щодо результатів огляду ОСОБА_2 був наданий інспектору поліції і не наданий його підзахисному, ОСОБА_2 не погодився медичним висновком та звертався до лікаря з метою проведення повторного лабораторного дослідження його біосередовища, відібраного до другої ємності, але йому було безпідставно відмовлено. 17.07.2023 ОСОБА_2 повторно здав біосередовище і під час судового розгляду просив суддю призначити повторне дослідження, яке суддя проігнорувала, дочекавшись спливу встановленого законом 90 денного строку. Заперечує і факт керування т/з ОСОБА_2 , коли до останнього підійшли поліцейські він сидів разом зі своє дівчиною у нерухомому авто, існують неприязні стосунки між ОСОБА_2 та поліцейським Тимошенко М. В. Показання лікаря ОСОБА_3 щодо поведінки ОСОБА_2 в закладі охорони здоров'я обставинам зафіксованим на відеокамеру поліцейських є суперечливими, а в матеріалах справи відсутній запис судових засідань та неправильне зазначено в протоколі прізвища його підзахисного.
Постановою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30.10.2023 ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування т/з строком на 1 рік. Стягнуто на користь держави 536,80 грн судового збору.
Згідно постанови судді, ОСОБА_2 14.07.2023 о 00:10 по пров. Спортивному, 1 в м. Охтирка Сумської області керував т/з «BMW-535хі», д. н. з. НОМЕР_1 у стані наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР.
Вислухавши доводи ОСОБА_2 та його захисника Собини П. М., які підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вказана вище апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає з таких підстав.
Зокрема, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 316516 від 18.07.2023, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшла висновку, що водій ОСОБА_2 керував т/з в стані наркотичного сп'яніння, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано та об'єктивно підтверджується доказами у справі, а саме:
- показаннями в суді лікаря КНП Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня» ОСОБА_3 , який проводив медичний огляд ОСОБА_2 і який склав висновок щодо результатів такого огляду, згідно яких він спочатку провів огляд ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу з інтервалом в 20 хв, перший результат - концентрація алкоголю в крові 0,11 проміле, другий - 0,07 проміле. Оскільки під час огляду ОСОБА_2 він виявив певні ознаки, то вирішив відібрати у останнього зразки біосередовища для проведення лабораторного дослідження на стан наркотичного сп'яніння. В ході лабораторного дослідження в сечі ОСОБА_2 виявлено наявність амфетаміну, за наслідком чого ним був складений відповідний акт і висновок, які він підтримує в повному обсязі. 17.07.2023 ОСОБА_2 прийшов до нього та повідомив про незгоду з результатами проведеного обстеження на стан наркотичного сп'яніння, тому він провів повторне обстеження, результати якого були негативними;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня» від 14.07.2023, згідно якого водій ОСОБА_2 перебував у стані наркотичного сп'яніння (а. с. 3);
- актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 237 від 14.07.2023, згідно якого ОСОБА_2 перебував у стані наркотичного сп'яніння (а. с. 22);
- результатами імунохроматологічного дослідження (СІТО ТЕСТ) № 233 від 14.07.2023, згідно якого у сечі ОСОБА_2 виявлений амфетамін (а. с. 23);
- відеозаписами подій з технічних засобів поліцейських, якими підтверджуються обставини встановлення особи водія ОСОБА_2 , виявлення у нього ознак сп'яніння, згоди останнього пройти огляд в закладі охорони здоров'я, проведення такого огляду в закладі охорони здоров'я, ознайомлення останнього з висновком щодо результатів медичного огляду та складання протоколу (а. с. 4).
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому в протоколі та у постанові присутнє посилання на порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.9а ПДР, згідно яких водієві забороняється керувати т/з у стані наркотичного сп'яніння, а сама процедура огляду на стан сп'яніння закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
У разі наявності підстав вважати, що водій т/з перебуває у стані сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в розділу I «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», така особа підлягає огляду на відповідний стан сп'яніння.
Направлення особи для огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному КМУ, а згідно вимог ч. 2-3 ст. 266 КУпАП огляд водія, зокрема на стан сп'яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров'я (у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп'яніння затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння в інших закладах забороняється.
Якщо водій т/з перебуває у стані наркотичного сп'яніння, то поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я (п. 12 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»), а згідно п. 7, 8 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове, а метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги захисника Собини П. М. про суперечливість показань лікаря ОСОБА_3 щодо подій огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння, апеляційний суд вважає необґрунтованими і такими, що на увагу не заслуговують, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються наведеними вище доказами. При цьому лікар-нарколог КНП «Охтирська центральна районна лікарня» ОМР ОСОБА_3 детально пояснив в судових засіданнях про обставини проведення ним медичного огляду ОСОБА_2 і апеляційний суд не убачає будь-якої невідповідності його показань складеним ним актом № 237 від 14.07.2023 та висновком 14.07.2023 за наслідками огляду.
Порушень з боку лікаря ОСОБА_3 положень «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» апеляційним судом не виявлено. При цьому згідно п. 11, 13 вказаного Порядку лікар, що проводить огляд, повинен ознайомитися з документами, які посвідчують особу водія (паспорт, посвідчення водія та інші документи). Лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія т/з, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акту медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається на підставі акту медичного огляду.
Необхідно зауважити, що апеляційний суд в межах даної справи позбавлений можливості надавати будь-яку оцінку кваліфікації, компетенції й фаховій відповідності працівникам закладу охорони здоров'я вимогам професійних стандартів, оскільки відповідність таким вимогам зас¬відчують певні документи (диплом державного зразка про медичну освіту; сертифікат лікаря-спеціаліста, виданий вищим медичним навчальним закладом, закладом післядип¬ломної освіти III-IV рівнів акредитації; посвідчення про присвоєння (підтверд¬ження) відповідної кваліфікаційної категорії за спеціальністю тощо), а рішення про надання права на професійну діяльність в Україні таким особам ухвалює МОЗ.
Той факт, що лікар ОСОБА_3 з власної ініціативи провів огляд ОСОБА_2 на стан наркотичного сп'яніння за встановлених у даній справі обставин не є на переконання апеляційного суду порушеннями вимог закону, оскільки лікар-нарколог є більшим фахівцем, ніж поліцейський, і під час огляду особи на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я може виявити ще й інші ознаки сп'яніння у воді, які притаманні при вживанні наркотичних засобів. При цьому метою медичного огляду є встановлення стану водія під час керування ним т/з, яке є джерелом підвищеної небезпеки.
Апеляційний суд також звертає увагу на те, що право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду передбачене у п. 14 наведеного вище Порядку, але ОСОБА_2 не скористалася цією нормою, висновок лікаря щодо результатів медичного огляду з підстав його неповноти або неправильності не оскаржив, як не оскаржив і самі дії працівників закладу охорони здоров'я щодо проведеного ними огляду, тому доводи апеляційної скарги захисника про повторне дослідження біосередовища, яке суддя проігнорувала, дочекавшись спливу встановленого законом 90 денного строку, не ґрунтуються на законодавстві України про адміністративні правопорушення, так як КУпАП передбачає тільки призначення в справі судової експертизи, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях (ст. 273), а повторне дослідження біосередовище у даному випадку повинен був би забезпечити заклад охорони здоров'я за визначеною процедурою.
Що стосується відеозапису події правопорушення, то він є об'єктивним доказом у справі і не залежить від суб'єктивного сприйняття будь-якою особою, а засвідчує, що у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм забезпечення можливості проходження водієм ОСОБА_2 огляду на стан сп'яніння, а тому недотримання останнім імперативних вимог п. 2.9а ПДР цілком логічно завершилось складенням відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим апеляційний суд вважає, що поліцейським при складанні цього протоколу дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси ОСОБА_2 як учасника дорожнього руху. При цьому вказаний вище протокол про адміністративне правопорушення містить всі обов'язкові елементи, які закон встановлює до змісту протоколу (ст. 256 КУпАП), зокрема суть правопорушення (об'єктивна сторона) - керування особою т/з у стані наркотичного сп'яніння, конкретний пункт ПДР - 2.9а і нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зокрема, із наданих поліцейським відеозаписів убачається, що вони під'їхали до т/з «BMW-535хі», що стояло із включеними габаритами і стоп-сигналами, на передньому пасажирському сидінні якого перебував ОСОБА_2 , а місце водія було пусте. Поліцейський повідомив, що даний т/з під керуванням ОСОБА_2 рухався в комендантську годину, на що останній заперечив і пояснив, що лише сидить в нерухомому авто. Після перегляду відео з технічних засобів поліцейських ОСОБА_2 вже не заперечував рух даного т/з, однак зазначив, що відео не доводить, що за кермом був саме він. Через деякий час до т/з підійшли й інші особи, одна з яких зазначила поліцейським, що «давайте все рішим по нормальному, подзвонили, що батьку погано, і діти приїхали».
З огляду на викладене, із самих відеозаписів є очевидним, що вони здійснювалися поліцейськими, які оформлювали адміністративний матеріал, а той факт, що зафіксовані на них події за участю ОСОБА_2 мали місце та стосуються саме цієї справи, ніким не оспорюється, тому доводи апеляційної скарги про недопустимість цих відеозаписів як доказу задоволенню не підлягають. При цьому доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Вищенаведене підтверджує не лише факт перебування водія ОСОБА_2 з ознаками наркотичного сп'яніння під час керування т/з, а й дотримання поліцейськими самої процедури відповідного огляду, що повністю відповідає вимогами законодавства України про адміністративні правопорушення, які водій т/з зобов'язаний виконувати (п. 2.9а ПДР), так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди; ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), а кожний т/з, який знаходиться в русі, повинен мати водія, який повинен контролювати свій т/з таким чином, щоб бути завжди у змозі належним чином їм управляти, бути ознайомленим з правилами дорожнього руху, приписами в області безпеки дорожнього руху, а також з такими факторами, які можуть вплинути на його поведінку (п. 1, 5 і 6 ст. 8 Конвенції про дорожній рух (Відень, 08.11.1968) та положень Європейської угоди, яка доповнює цю Конвенцію (Женева, 01.05.1971).
Здійснена апеляційним судом перевірка і аналіз зазначених вище доказів дозволяє зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи, а за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові судді обставин саме ОСОБА_2 керував т/з і перебував при цьому у стані наркотичного сп'яніння, так як будь-який обґрунтований сумнів спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, внаслідок чого доводи апеляційної скарги з цих підстав на увагу не заслуговують і є безпідставними.
Не заслуговують на увагу і показання свідка ОСОБА_4 та виданий нею результат лабораторного дослідження біоматеріалу ОСОБА_2 від 21.07.2023, а також результати дослідження лікарем ОСОБА_3 від 17.07.2023, оскільки згідно приписів ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан наркотичного сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я, а відповідно ч. 5 цієї статті огляд особи на стан наркотичного сп'яніння проведений з порушенням вимог цієї статті вважається недійсним.
Тобто, огляд на стан на сп'яніння водія ОСОБА_2 у закладі охорони здоров'я повинен був бути проведеним не пізніше 02:10 14.07.2023 (не пізніше 2-х годин з моменту встановлення підстав для його здійснення) і з обов'язковою присутністю поліцейського, тому його огляд як водія на стан наркотичного сп'яніння після 02:10 14.07.2023, включаючи 17.07. 2023 і 21.07.2023 вважається недійсним згідно вимог закону. При цьому апеляційний суд вважає, що відсутність у ОСОБА_2 наркотичних речовин у біосередовищі, яке було надано ним на дослідження 17.07.2023 і 21.07.2023, ще не свідчить про їх відсутність 14.07.2023 під час керування т/з, так як на це впливає велика кількість різних чинників (час вживання наркотичного засобу, його кількість і концентрація, фізіологічні особливості організму певної особи тощо).
Що стосується доводів апеляційної скарги про неприязні стосунки між ОСОБА_2 та поліцейським Тимошенко М. В., то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи. При цьому жодних об'єктивних даних, які б вказували на упередженість поліцейських відносно ОСОБА_2 матеріали справи не містять.
Той факт, що в протоколі про адміністративне правопорушення та у медичному висновку невірно зазначене прізвище Ружинського - « ОСОБА_5 », свідчить про допущену технічну помилку особами, які ці документи складали, і не є підставою для скасування судового рішення, оскільки під час апеляційного розгляду було установлена належність і достовірність цих документів як доказів у справі, що не заперечувала і сторона захисту, тобто і протокол, і медичний висновок були складені саме відносно ОСОБА_2 , а не відносно будь-якої іншої особи.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, крім іншого, є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Послідовність викладення в диспозиціях наведених вище правових норм завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів адміністративного судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання своїх обов'язків.
Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини, тобто імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини.
Відтак, у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв'язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України, тому вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення огляду на стан сп'яніння на доказове значення отриманих у його результаті відомостей, суд повинен насамперед з'ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.
Враховуючи викладене, сукупність всіх фактичних обставин справи, безсторонній та неупереджений аналіз наявних у справі доказів, яким неможливо надати іншого розумного пояснення, ніж версія уповноваженої особи, яка склала протокол і яка пояснює всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, незважаючи на певні недоліки у написанні прізвища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суддя суду першої інстанції не вийшла за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв'язку для доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30.10.2023 відносно ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника СОБИНИ П. М. на цю постанову - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов