Номер провадження: 22-ц/813/2178/25
Справа № 523/3950/24
Головуючий у першій інстанції Кисельов В. К.
Доповідач Назарова М. В.
18.03.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Назарової М.В.,
суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.,
за участю секретаря Соболєвої Р.М.,
учасники справи: заявник - ОСОБА_1 , заінтересована особа: Одеська міська рада,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження
апеляційну скаргу Одеської міської ради в особі свого представника Поповської Інни Петрівни
на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24 липня 2024 року, ухвалене Суворовським районним судом м. Одеси у складі: судді Кисельова В.К. в приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Одеська міська рада про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,
У березні 2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, який мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , яке видане Доброславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 24 липня 2023 року.
Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно - квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , звернулась до державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі Лєсогорова Д.О. із заявою про прийняття спадщини за законом.
Відповідно до вищевказаної заяви була заведена спадкова справа № 736/2023 до майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спадкоємицею майна померлої ОСОБА_2 є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інших спадкоємців до майна померлого ОСОБА_2 немає, заповіт за життя спадкодавця не складався.
07 лютого 2024 року державним нотаріусом Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі Лєсогоровим Д.О. було видано ОСОБА_1 інформаційний лист, відповідно до якого нотаріус зазначив, що розглянуто документи, які були подані ОСОБА_1 29 серпня 2023 року для оформлення та видачі на її ім'я свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на належне спадкодавцю спадкове майно неможливо, оскільки для одержання свідоцтва про право на спадщину спадкоємцю необхідно надати в нотаріальну контору рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем.
ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 , вели спільне господарство, мали спільний бюджет, здійснювали покупки, утримували житло та сплачували комунальні послуги.
Підтвердити факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 більше як 5 років може бути підтверджений свідками, а також наступними документами: договір - замовлення на організацію та проведення поховання № 112494 від 26.07.2023 року; лікарське свідоцтво про смерть № 001721 від 24.07.2023 року; довідка про причину смерті № 001721 від 24.07.2023 року; довідку на одержання та підпоховання праху № 8744; копію свідоцтва про поховання № 1368 від 01.08.2011/2023 року; копія договору-замовлення від 26.07.2023 року; копію договору № 57/23 з надання послуг про прибиранню та благоустрою території кладовища від 31.07.2023 року.
На підставі викладеного, заявниця просила встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_2 з 2018 року і до часу відкриття спадщини до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Від Одеської міської ради надійшла заява про залишення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини без розгляду, посилаючись на те, що заявницею не надано достатніх доказів, що вона була членом сім'ї померлої ОСОБА_2 . Окрім того, заявниця одружена, а тому ніяк не може бути членом сім'ї померлого спадкодавця.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 24 червня 2024 року заяву Одеської міської ради про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду залишено без задоволення.
Від Одеської міської ради повторно надійшла заява про залишення без розгляду, оскільки убачається спір про право, Одеська міська рада має право претентувати на дане майно, оскільки подала позовну заяву про визнання спадщини відумерлою.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 24 липня 2024 року заяву Одеської міської ради про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду залишено без задоволення.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 24 липня 2024 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Одеська міська рада про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини задоволено.
Визнано факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у квартирі АДРЕСА_2 з 2018 року по день відкриття спадщини, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В апеляційній скарзі відповідач Одеська міська рада просить скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24 липня 2024 року та постановити нове, яким заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_3 не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини залишити без розгляду.
Апеляційна скарга Одеської міської ради мотивована тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права, оскільки ухвалив рішення за відсутності в матеріалах справи достатніх, належних та допустимих доказів обґрунтованості заявлених вимог, оскільки для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів, а саме: проживання однією сім'єю із спадкодавцем; на час відкриття спадщини має пройти принаймні п'ять років, протягом яких спадкоємець проживав зі спадкодавцем однією сім'єю.
Обов'язковою умовою для встановлення факту проживання однією сім'єю, крім факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільної участі у придбанні майна для спільного користування, у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин ( постанова Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №695/1732/16-ц).
Зазначає, що перебування заявника в офіційно зареєстрованому шлюбі виключає можливість встановлення факту спільного проживання з іншою особою, оскільки до відмітки в паспорті громадянина України ОСОБА_1 перебуває в зареєстрованому шлюбі; наявність на зберіганні у заявника документів, що пов'язані зі смертю та поховання спадкодавця, не може підтвердити факт її постійного проживання з ОСОБА_2 , ведення ними спільного господарства та побуту, оскільки поховання не є підтвердженням факту спільного проживання, взаємних прав і обов'язків, які передбачені ст. 1264 ЦК України, а свідчить лише про акт волевиявлення доброї волі до померлого; копії квитанції про сплату за спожиті житлово-комунальні послуги та свідків не можуть підтвердити факт спільного проживання, оскільки є неналежними доказами у справі, не несуть інформації, що може підтвердити факту спільного проживання та взаємних прав і обов'язків між заявником та ОСОБА_2 .
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного суду від 12.12.2019 у справі № 466/3769/16, від 27.02.2019 у справі № 522/25049/16-ц, від 11.12.2019 у справі № 712/14547/16-ц, від 24.01.2020 у справі № 490/10757/16-ц.
Посилається, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення порушив норми процесуального права та вирішив в порядку окремого провадження спір про право, що є безумовною підставою для скасування даного рішення.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В судовому засіданні представник скаржника Одеської міської ради підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 апеляційну скаргу не визнала.
ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином у відповідності до вимог ч. 5 ст. 130 ЦПК України, в установленому законом порядку, оскільки її представник повістку отримав 03.03.2025 14:23:05 в особистому кабінеті підсистеми (модуля) ЄСІТС Електронний суд, що підтверджується довідкою (а.с. 170 зв), до судового засідання не з'явилася, що не є перешкодою в розумінні ч. 2 ст. 372 ЦПК України для розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд виходив із доведеності заявником протягом розгляду справи належними й допустимими доказами факту її спільного проживання з померлою ОСОБА_2 однією сім'єю понад п'ять років до часу відкриття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , це підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , яке видане Доброславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 24 липня 2023 року (а.с.9).
Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно - квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_2 , зокрема, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Четвертої Одеської державної нотаріальної контори Толстих Н.М. 30 травня 2012 року, реєстр № 1-473, щодо квартири (а.с. 13).
Після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 29 серпня 2022 року звернулась до державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі Лєсогорова Д.О. із заявою про прийняття спадщини за законом.
Відповідно до вищевказаної заяви була заведена спадкова справа № 736/2023 до майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спадкоємицею майна померлої ОСОБА_2 є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Інших спадкоємців до майна померлого ОСОБА_2 згідно матеріалів спадкової справи немає, заповіт за життя спадкодавця не складався.
Вказане вбачається з витребуваної та дослідженої судом копії спадкової справи щодо померлої ОСОБА_2
07 лютого 2024 року, державним нотаріусом Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі Лєсогоровим Д.О. було видано ОСОБА_1 інформаційний лист, в якому зазначено про необхідність для оформлення та видачі на її ім'я свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на належне спадкодавцю спадкове майно надати в нотаріальну контору рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем (а.с. 11).
На підтвердження своїх вимог ОСОБА_1 суду надано договір-замовлення на організацію та проведення поховання № 112494 від 26.07.2023 року; лікарське свідоцтво про смерть № 001721 від 24.07.2023 року; довідка про причину смерті № 001721 від 24.07.2023 року; довідку на одержання та підпоховання праху № 8744; копію свідоцтва про поховання № 1368 від 01.08.2011/2023 року; копія договору-замовлення від 26.07.2023 року; копію договору № 57/23 з надання послуг про прибиранню та благоустрою території кладовища від 31.07.2023 року (а.с. 16-25).
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 та встановлюючи факт її постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_2 з 2018 року по день смерті останньої - ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд виходив із доведеності такої заяви протягом розгляду справи належними та допустимими доказами.
Переглядаючи вказане судове рішення за доводами апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно з частиною другою статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Пленум Верховного Суду України у пункті 21 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив судам, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.
Тлумачення вказаних норм права дає підстави для висновку, що для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів, а саме: 1) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; 2) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18), та Верховним Судом у постановах: від 21 березня 2019 року у справі № 461/4689/15-ц (провадження № 61-43735св18); від 10 жовтня 2019 року у справі № 520/8495/17 (провадження № 61-7058св19); від 17 жовтня 2019 року у справі № 712/1294/17 (провадження № 61-34351св18); від 09 січня 2020 року у справі № 186/421/17 (провадження № 48280св18); від 09 червня 2021 року у справі № 346/5702/18 (провадження № 61-17111св20).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК України).
Пунктом 2.1. глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012№ 296/5, передбачено, що спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.
При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту (п. 2.2 Положення).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зазначено, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків.
Метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю з 2018 року по день смерті ОСОБА_2 є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для прийняття спадщини після смерті останнього, з метою наступного вирішення питання про право власності на спадкове майно.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що оскільки відсутні інші спадкоємці за законом та за заповітом, звертаючись до суду з заявою про встановлення факту ОСОБА_1 заінтересованою особою зазначила Одеську міську раду.
Заінтересована особа - Одеська міська рада в суді першої інстанції заперечувала проти задоволення заяви та наполягала на залишенні такої без розгляду, що свідчить про її незгоду із заявою та наявність спору про право як з особою, яка претендує на спадкове майно як на відумерлу спадщину.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням (частини перша, третя статті 1277 ЦК України).
Таким чином, при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Враховуючи, що спірні правовідносини про встановлення факту проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 протягом п'яти років до дня смерті останньої виникли у зв'язку з встановленням обставин, необхідних для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 з метою наступного вирішення питання про право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті останнього, що намагається довести за допомогою певних доказів під час розгляду справи.
Згідно з частиною другою статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною третьою статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до роз'яснень, викладених у пункті 1постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина шоста статті 294 ЦПК України).
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ в порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний із порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб'єктивного права за умови, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17, провадження № 61-15965св19.
Під час розгляду справи Одеська міська рада заперечувала щодо задоволення заяви ОСОБА_1 і таке є доводами їх апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю не підлягає розгляду у порядку окремого провадження, оскільки існує спір про право, який повинен вирішуватись в порядку позовного провадження, оскільки визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Проаналізувавши зазначені обставини по справі у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, а заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю залишити без розгляду.
Колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що вона має право подати позов на загальних підставах.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови у позові на позивача.
Враховуючи те, що апеляційна скарга Одеської міської ради підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, то з останньої на користь Одеської міської ради підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,40 грн за подання апеляційної скарги, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою, сплачується у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028*0,2*150% = 908,40).
Керуючись ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Одеської міської ради в особі свого представника Поповської Інни Петрівни задовольнити.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24 липня 2024 року скасувати.
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Одеська міська рада про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1 право на звернення до суду в порядку позовного провадження.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691) судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 908,40 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Дата складення повного тексту постанови - 18 березня 2025 року
Головуючий М.В. Назарова
Судді: В.А. Коновалова
В.В. Кострицький